Non ho l'età
Non ho l'étà | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Файл:Non ho l'eta.jpg | |||||
| Сингл Джільола Чінкветті з альбому Gigliola Cinquetti | |||||
| Випущений | 1964 | ||||
| Формат | 7 " | ||||
| Жанр | поп | ||||
| Мова | італійська | ||||
| Автор пісні | Nicola Salerno, Mario Panzeri | ||||
| Композитор | Nicola Salerno | ||||
| Тривалість | 3:18 | ||||
| Лейбл | CGD | ||||
| Хронологія синглів Джільола Чінкветті | |||||
| |||||
Non ho l'età (Per amarti) (укр. Я ще маленька (щоб кохати тебе)) — пісня, з якою італійська співачка Джільола Чінкветті здобула перемогу на фестивалі пісні в Сан-Ремо і на конкурсі пісні Євробачення-1964. На Євробаченні пісня набрала 49 очок з 75 можливих (65 %), що стало до того часу рекордом конкурсу. Коли Джільола Чінкветті перемогла на Євробаченні, їй було шістнадцять років, і довгий час вона була наймолодшим переможцем конкурсу. У 1986 цей рекорд був побитий 13-річною бельгійською співачкою Сандрою Кім.
Текст пісні
Героїня пісні співає про те, що вона ще дуже молода, щоб мати серйозні стосунки з молодиком. Вона навіть не дозволяє собі гуляти з ним. Дівчина пропонує своєму коханому почекати, поки вона підросте, і тоді вона подарує йому все своє кохання[1].
Пісня на фестивалі Сан-Ремо
Свій перший сингл «Penso alle cose perdute» Джільола Чінкветті записала в 1963 у віці 15 років, а в 16 років вона стала переможницею фестивалю молодих виконавців у Кастрокаро, виконавши дві пісні італійського композитора Джорджо Габера: «Sull'Acqua» (укр. На воді) і «Le Strade Di Notte» (укр. Нічні дороги)[2].
Проте справжній успіх чекав співачку на XIV фестивалі італійської пісні в Сан-Ремо, на якому вона і виконала пісню «Non ho l'étà». До 1971 на фестивалі кожна пісня виконувалася двічі двома різними виконавцями в різних оркестрових аранжуваннях. Це доводило, що фестиваль був конкурсом пісні, а не виконавців[3], тому пісню «Non ho l'étà» також виконала Патріча Карлі, але в іншій аранжуванні.
1 лютого 1964 пісня здобула перемогу в Сан-Ремо, а представницею Італії на Євробаченні була обрана саме Джільола Чінкуетті, яка виконала пісню ніжним, але в той же час, сильним голосом. До того ж, за змістом[1] пісня більше підходила не 25-річній Патрічі Карлі, а Джільоли, яка тоді була ще неповнолітньою.
Пісня на Євробаченні
Конкурс пісні Євробачення 1964 проведений 21 березня 1964 в Копенгагені, столиці Данії. Джільола Чінкуетті виступила під номером 12 після представника Португалії Антоніу Калварі з піснею «Oração» та перед Сабахудіном Куртом, який представляв Югославію з піснею «Zivot je sklopio krug». Примітно те, що обидва цих виконавця в підсумку посіли останнє місце, не набравши жодного бали.
З піснею «Non ho l'étà» Джільола Чінкуетті здобула переконливу перемогу, набравши 49 балів з 75 можливих та обігнавши найближчого конкурента, британця Метта Монро, на 32 бали.[4].
Повна запис конкурсу Євробачення-1964 разом із записом Євробачення-1956 згоріла під час пожежі в даньському телецентрі в 1970-ті. Збереглися лише записи радіотрансляцій конкурсу та неповний запис виступу Джільоли Чінкуетті після оголошення її переможницею. Цей запис зроблений іншим мовником[4].
Бали, отримані Італією
|
|
|
|
|
|
|
.svg){kind=small}
|
|
|
|
.svg){kind=small}
|
.svg){kind=small}
|
.svg){kind=small}
|
|
Усього | |
 Італія
|
5 | 5 | — | — | 5 | 5 | — | 5 | 3 | 3 | 5 | 5 | 3 | 5 | — | 49 |
Система голосування була наступна: кожна країна вибирала трійку лідерів. Найкраща, на їхню думку, пісня отримувала 5 балів, друга — 3 бали, а третя — 1 бал. У разі, якщо голоси членів журі були б віддані лише двом країнам, то вони отримали б 6 і 3 бали відповідно. Якщо голоси всіх членів журі дісталися б лише одній країні, то вона отримала б 9 балів. Таких ситуацій на конкурсі не сталося.
Італія з самого початку захопила лідерство у голосуванні та забезпечила собі такий відрив, що вже в середині голосування був ясний переможець конкурсу. Пісня отримала найвищий бал від Люксембургу, Нідерландів, Фінляндії, Австрії, Великої Британії, Португалії, Югославії та Бельгії.
Версії на інших мовах
Після перемоги на Євробаченні-1964 Джільола записала кілька версій пісні іншими мовами[5][6]:
Англійська версія: «This is My Prayer» (укр. Це моя молитва).
Іспанська версія: «No Tengo Edad» (укр. Я ще маленька).
Німецька версія: «Luna nel blu» (укр. Місяць у блакитному кольорі) — назва італійською мовою.
Французька версія: «Je suis à toi» (укр. Я твоя).
Японська версія:夢見る 思い (укр. Мрія).
Позиції в чартах
| Чарт | Місце |
|---|---|
 Аргентина[7]
|
4 |
| Бельгія[8]
|
1 |
| Велика Британія[9]
|
17 |
| Німеччина[10]
|
3 |
 Гонконг[11]
|
2 |
| Данія[12]
|
1 |
 Ірландія[13]
|
5 |
| Іспанія[14]
|
1 |
| Італія[14]
|
1 |
 Мексика[15]
|
9 |
| Нідерланди[16]
|
2 |
| Норвегія[17]
|
3 |
 Уругвай[18]
|
3 |
| Фінляндія[11]
|
3 |
| Франція[19]
|
2 |
| Швейцарія[15]
|
2 |
 ПАР[18]
|
4 |
Примітки
- ↑ а б Перевод песни Non ho l'età (Gigliola Cinquetti)
- ↑ Биография Джильолы Чинкветти [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Фестиваль итальянской песни Сан-Ремо (San-Remo).
- ↑ а б Gigliola Cinquetti — Non Ho L'Età — Eurovision Song Contest Winner 1964 (original Performance)
- ↑ Rateyourmusic.com, Gigliola Cinquetti, discography entry.
- ↑ Thorsson, Leif. Melodifestivalen Genom Tiderna. Premium Publishing, Sweden. 1999 ISBN 91-89136-00-4
- ↑ Billboard Magazine Archive, 1964. 07. 11.
- ↑ ukmix.org
- ↑ UK Chart
- ↑ Media Control Gfk
- ↑ а б Billboard Magazine Archive, 1964. 07. 18.
- ↑ danskehitlister.dk. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
- ↑ Billboard Magazine Archive, 1964. 06. 13.
- ↑ а б ukmix.org
- ↑ а б Billboard Magazine Archive, 1964. 05. 02.
- ↑ Dutcharts.nl
- ↑ Norwegiancharts.com
- ↑ а б Billboard Magazine Archive, 1964. 06. 06.
- ↑ Billboard Magazine Archive, 1964. 05. 09.
Посилання
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |