Non ho l'età

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Non ho l'età
Файл:Non ho l'eta.jpg
Сингл Джільола Чінкветті
з альбому Gigliola Cinquetti
Випущений 1964
Формат 7 "
Жанр поп
Мова італійська
Автор пісні Nicola Salerno, Mario Panzeri
Композитор Nicola Salerno
Тривалість 3:18
Лейбл CGD
Хронологія синглів Джільола Чінкветті
Попередній
←
Penso alle cose perdute
Наступний
→

Non ho l'età (per amarti) (укр. Я ще маленька (щоб кохати тебе)) — пісня, з якою італійська співачка Джільола Чінкветті здобула перемогу на фестивалі пісні в Сан-Ремо і на конкурсі пісні Євробачення-1964. На Євробаченні пісня набрала 49 очок з 75 можливих (65 %), що стало до того часу рекордом конкурсу. Коли Джільола Чінкветті перемогла на Євробаченні, їй було шістнадцять років, і довгий час вона була наймолодшим переможцем конкурсу. У 1986 цей рекорд був побитий 13-річною бельгійською співачкою Сандрою Кім.

Текст пісні[ред. | ред. код]

Героїня пісні співає про те, що вона ще дуже молода, щоб мати серйозні стосунки з молодиком. Вона навіть не дозволяє собі гуляти з ним. Дівчина пропонує своєму коханому почекати, поки вона підросте, і тоді вона подарує йому все своє кохання[1].

Пісня на фестивалі Сан-Ремо[ред. | ред. код]

Джільола Чінкветті — виконавиця пісні

Свій перший сингл «Penso alle cose perdute» Джільола Чінкветті записала в 1963 у віці 15 років, а в 16 років вона стала переможницею фестивалю молодих виконавців у Кастрокаро, виконавши дві пісні італійського композитора Джорджо Габера: «Sull'acqua» (укр. На воді) і «Le strade di notte» (укр. Нічні дороги)[2].

Проте справжній успіх чекав співачку на XIV фестивалі італійської пісні в Сан-Ремо, на якому вона і виконала пісню «Non ho l'età». До 1971 на фестивалі кожна пісня виконувалася двічі двома різними виконавцями в різних оркестрових аранжуваннях. Це доводило, що фестиваль був конкурсом пісні, а не виконавців[3], тому пісню «Non ho l'età» також виконала її авторка Патрісія Карлі, але в іншому аранжуванні.

1 лютого 1964 пісня здобула перемогу в Сан-Ремо, а представницею Італії на Євробаченні була обрана саме Джільола Чінкветті, яка виконала пісню ніжним, але в той же час, сильним голосом. До того ж, за змістом[1] пісня більше підходила не 25-річній Патрісії Карлі, а Джільолі, яка тоді була ще неповнолітньою.

Пісня на Євробаченні[ред. | ред. код]

Конкурс пісні Євробачення 1964 проведений 21 березня 1964 в Копенгагені, столиці Данії. Джільола Чінкуетті виступила під номером 12 після представника Португалії Антоніу Калварі з піснею «Oração» та перед Сабахудіном Куртом, який представляв Югославію з піснею «Život je sklopio krug». Примітно те, що обидва цих виконавця в підсумку посіли останнє місце, не набравши жодного балу.

З піснею «Non ho l'età» Джільола Чінкуетті здобула переконливу перемогу, набравши 49 балів з 75 можливих та обігнавши найближчого конкурента, британця Метта Монро, на 32 бали.[4].

Повний запис конкурсу Євробачення-1964 разом із записом Євробачення-1956 згорів під час пожежі в даньському телецентрі в 1970-ті. Збереглися лише записи радіотрансляцій конкурсу та неповний запис виступу Джільоли Чінкуетті після оголошення її переможницею. Цей запис зроблений іншим мовником[4].

Бали, отримані Італією[ред. | ред. код]

  Люксембург Нідерланди Норвегія Данія Фінляндія Австрія Франція Велика Британія Німеччина Монако Португалія Югославія Швейцарія Бельгія Іспанія Усього
Італія Італія 5 5 5 5 5 3 3 5 5 3 5 49

Система голосування була наступна: кожна країна вибирала трійку лідерів. Найкраща, на їхню думку, пісня отримувала 5 балів, друга — 3 бали, а третя — 1 бал. У разі, якщо голоси членів журі були б віддані лише двом країнам, то вони отримали б 6 і 3 бали відповідно. Якщо голоси всіх членів журі дісталися б лише одній країні, то вона отримала б 9 балів. Таких ситуацій на конкурсі не сталося.

Італія з самого початку захопила лідерство у голосуванні та забезпечила собі такий відрив, що вже в середині голосування був ясний переможець конкурсу. Пісня отримала найвищий бал від Люксембургу, Нідерландів, Фінляндії, Австрії, Великої Британії, Португалії, Югославії та Бельгії.

Версії на інших мовах[ред. | ред. код]

Після перемоги на Євробаченні-1964 Джільола записала кілька версій пісні іншими мовами[5][6]:

  • Англія Англійська версія: «This is My Prayer» (укр. Це моя молитва).
  • Іспанія Іспанська версія: «No Tengo Edad» (укр. Я ще маленька).
  • Німеччина Німецька версія: «Luna nel blu» (укр. Місяць у блакитному кольорі) — назва італійською мовою.
  • Франція Французька версія: «Je suis à toi» (укр. Я твоя).
  • Японія Японська версія:夢見る 思い (укр. Мрія).

Позиції в чартах[ред. | ред. код]

Чарт Місце
Аргентина Аргентина[7] 4
Бельгія Бельгія[8] 1
Велика Британія Велика Британія[9] 17
Німеччина Німеччина[10] 3
Гонконг Гонконг[11] 2
Данія Данія[12] 1
Ірландія Ірландія[13] 5
Іспанія Іспанія[14] 1
Італія Італія[14] 1
Мексика Мексика[15] 9
Нідерланди Нідерланди[16] 2
Норвегія Норвегія[17] 3
Уругвай Уругвай[18] 3
Фінляндія Фінляндія[11] 3
Франція Франція[19] 2
Швейцарія Швейцарія[15] 2
ПАР ПАР[18] 4

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Перевод песни Non ho l'età (Gigliola Cinquetti). Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  2. Биография Джильолы Чинкветти [Архівовано 12 травня 2014 у Wayback Machine.].
  3. Фестиваль итальянской песни Сан-Ремо (San-Remo) [Архівовано 17 грудня 2014 у Wayback Machine.].
  4. а б Gigliola Cinquetti — Non Ho L'Età — Eurovision Song Contest Winner 1964 (original Performance). Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  5. Rateyourmusic.com, Gigliola Cinquetti, discography entry [Архівовано 25 травня 2012 у Archive.is].
  6. Thorsson, Leif. Melodifestivalen Genom Tiderna. Premium Publishing, Sweden. 1999 ISBN 91-89136-00-4
  7. Billboard Magazine Archive, 1964. 07. 11. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  8. ukmix.org. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  9. UK Chart. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  10. Media Control Gfk. Архів оригіналу за 5 вересня 2012. Процитовано 12 травня 2014.
  11. а б Billboard Magazine Archive, 1964. 07. 18. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  12. danskehitlister.dk. Архів оригіналу за 13 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  13. Billboard Magazine Archive, 1964. 06. 13. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  14. а б ukmix.org. Архів оригіналу за 12 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  15. а б Billboard Magazine Archive, 1964. 05. 02. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  16. Dutcharts.nl. Архів оригіналу за 13 квітня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  17. Norwegiancharts.com. Архів оригіналу за 20 грудня 2015. Процитовано 12 травня 2014.
  18. а б Billboard Magazine Archive, 1964. 06. 06. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
  19. Billboard Magazine Archive, 1964. 05. 09. Архів оригіналу за 2 травня 2014. Процитовано 12 травня 2014.
Попередник:
Грета та Юрген Інгманн
«Dansevise»
Переможець «Євробачення»
1964
Наступник:
Франс Галль
«Poupée de cire, poupée de son»

Посилання[ред. | ред. код]