Георг Отс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 18:53, 11 грудня 2021, створена Andriy.vBot (обговорення | внесок) (виправлення дат)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Георг Отс
ест. Georg Ots
Зображення
ест. Georg Ots
ест. Georg Ots
Основна інформація
Дата народження 21 березня 1920(1920-03-21)[1][2][…]
Місце народження Петроград[d][1]
Дата смерті 5 вересня 1975(1975-09-05)[2][4] (55 років)
Місце смерті Таллінн, Естонська РСР, СРСР
Причина смерті рак головного мозку[d]
Поховання Метсакальмісту
Роки активності з 1944
Громадянство Естонія
Професії актор, оперний співак, плавець
Освіта Естонська академія музики й театру і Таллінська французька школа
Співацький голос баритон
Інструменти вокал[d]
Жанри опера
Нагороди
Батько Karl Otsd
CMNS: Файли у Вікісховищі

Гео́рг Ка́рлович Отс (ест. Georg Ots; 19201975) — естонський оперний і естрадний співак (ліричний баритон).

Біографія

Георг Отс народився 21 березня 1920 року в Петрограді. Син народного артиста Естонської РСР співака (тенора) К. Х. Отса.

Навчався у Французькому ліцеї.

В 1939 році він став чемпіоном Естонії з плавання на марафонську дистанцію 1500 метрів, а в 1940-му році — в естафеті 4х200 метрів вільним стилем. Георг Отс закінчив як офіцер талліннське військове училище на Тондо, потім надходить на підготовчий курс військово-технічного училища. Але в 1940 у він вступив до Талліннський Технічний Університет, в 1941 у закінчив перший курс як архітектор.

В 1941 у Отс був мобілізований в РСЧА. Отс відплив з Талліна на пароплаві «Сибір» в Ленінград для зарахування в армійські частини. На кораблях Балтійського флоту курсом на Кронштадт покидали Таллін захисники міста, поранені, мирні жителі. Для багатьох цей рейс став останнім. З 197 кораблів до Кронштадта не дійшли 53.

18 серпня у районі острова Гогланд в «Сибір» потрапила німецька бомба. Отс був підібраний мінним тральщиком. З Кронштадта пасажирів «Сибіру» пересадили на корабель «Урал» і відправили в Ленінград, а потім потяг повіз його в Зранку, маленьку залізничну станцію за 200 кілометрів від Челябінська. В кінці січня 1942 а його направили у військову частину командиром протитанкового взводу.

З 1944 а артист хору, з 1945 а соліст театру опери і балету «Естонія». В 1951 у закінчив Талліннську консерваторію.

Георг Отс офіційно ніколи не викладав у вищих навчальних музичних навчальних закладах, але виховав ряд учнів, серед яких народний артист Росії Михайло Чуєв.

Депутат Верховної Ради СРСР 9-го скликання.

У квітучому віці Отс захворів раком мозку, переніс 8 операцій, ампутацію очей, але практично до кінця життя продовжував працювати.

Георг Отс помер 5 вересня 1975 року в Таллінні. Похований на Лісовому кладовищі в Таллінні[5].

Народний артист СРСР (1960), лауреат двох сталінських (1950, 1952) і Державної премії СРСР (1968).

Творчість

Виконував партії оперет та опер — Онєгін («Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського), демон («Демон» А. Рубінштейна), Малатеста («Дон Паскуале» Г. Доніцетті), Ріголетто («Ріголетто», Дж. Верді), Яго («Отелло» Дж. Верді), Олег Кошовий («Молода гвардія» Ю. С. Мейтуса), Данило («Весела вдова» Ф. Легара), Тасілло («Маріца» І. Кальмана) та інші. Крім того, виконував також твори камерної музики, а також пісні радянських і фінських композиторів.

Голос Отса — високий «Онєгінський» баритон великого діапазону, з блискучими потужними верхніми нотами, красивим м'яким тембром. Отс підкоряв слухачів спокійною, дуже благородною академічної манерою співу, великим почуттям гідності, бездоганним смаком, особливою манерою вимови. Отс дуже добре володів російською мовою, але в його мові був легкий акцент, що надавав співу особливу чарівність. При всій своїй незворушності Отс був дуже привабливий, демонстрував почуття гумору там, де це було доречно.[6]

Співак працював у різних жанрах з великим успіхом. Крім баритональний оперних партій Отс блискуче виконував опереткові партії. Особливу популярність йому принесла роль Містера Ікс у фільмі «Містер Ікс» (СРСР, 1958, реж. Юзеф Хмельницький) — екранізації оперети Імре Кальмана «Принцеса цирку». Отс показав свого героя Етьєна Верде особистістю бездоганною честі, гідності, мужності, аристократом духу, людиною тонкої та романтичною душевної організації. Фільм мав величезний успіх, після його виходу арія Містера Ікс стала поширеною у співаків-баритонів, а оперета Кальмана «Принцеса цирку» увійшла до репертуарів практично всіх музично-драматичних театрів СРСР.

На естраді Отс співав головним чином пісні героїчної тематики, присвячені так званій «Великій вітчизняній» війні композиторів Е. С. Колмановського, А. Н. Долуханян. Одна з найвідоміших його пісень — «Чи хочуть Росіяни Війни» (Є. С. Колмановського и Є. А. Євтушенко). Витончено й довірливо Отс співав ліричні пісні Е. С. Колмановського, М. І. Блантера, Б. А. Мокроусова та ін. Крім того, Отс мав великий камерний репертуар. Георг Отс співав 20 мовами. Крім російської, естонської, німецької, фінської, французької та італійської, якими він володів, Отс співав українською, литовською, латиською, татарською, вірменською, молдовською, сербохорватською, албанською, угорською, румунською, іспанською, англійською, монгольською та іншими мовами.[6]

Особиста скромність, шляхетність, елегантність і витонченість Отса були настільки щирими, що ні за його життя, ні після смерті не з'явилося жодної знущальною пародії на нього.

Георг Отс іноді виступав в дуеті зі своїм батьком Карлом Отсом. Карл Хансович володів міцним дзвінким лірико-драматичним тенором, який лунав свіжо і потужно навіть у похилому віці. Голоси батька і сина чудово поєднувалися за тембром.[6]

Фільмографія

Фільми про Георга Отса

Нагороди та звання

Пам'ять про Георга Отса

Поштова марка СРСР, 1980рік: Народний артист СРСР Г. К. Отс.

Див. також

Виноски

  1. а б Отс Георг Карлович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. Eesti spordi biograafiline leksikon
  5. Некрополь
  6. а б в Георг Отс — Биография
  7. Отс Георг Карлович — Биографии известных людей. Архів оригіналу за 8 березня 2012. Процитовано 9 листопада 2011.
  8. http://patefon.knet.ru/stars/ots.htm

Посилання