Вележева Лідія Леонідівна

Вележева Лідія Леонідівна
рос. Ли́дия Леони́довна Ве́лежева
Дата народження	2 жовтня 1966(1966-10-02) (57 років)
Місце народження	Київ, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Росія  СРСР
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Професія	акторка, ведуча, політична діячка, громадська діячка, телеведуча
Членство	Fifth Civic Chamber of the Russian Federation (2014–2017)d
Нагороди
IMDb	ID 0892484
Вележева Лідія Леонідівна у Вікісховищі

Лідія Леонідівна Вележева (нар.. 2 жовтня 1966, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянська і російська актриса театру та кіно, телеведуча, громадська і політична діячка. Заслужена артистка Російської Федерації (2010). Заслужена артистка Республіки Північна Осетія — Аланія. Член Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія» (з 26 травня 2012 року). Член Громадської палати Російської Федерації 5-го скликання (з 18 лютого 2014 року)(рос.).

Внесена до чистилища бази «Миротворець» за свідоме порушення державного кордону України. Вона у червні 2017 року брала участь у зйомках фільму «Вічне життя», (можливо — робоча назва, режисер Шелякін Євген), на території окупованого Росією Криму.

Життєпис

Народилася 2 жовтня 1966 року в місті Києві (Українська РСР), через п'ять хвилин після появи на світ її старшої сестри-близнючки Ірини.

Незабаром після народження дівчаток їх батьки розлучилися. Мати, Любов Леонідівна Вележева, працювала на тютюновій фабриці, де був тризмінний графік. Їй було важко однією справлятися з вихованням доньок, тому вони навчались у загальноосвітній школі-інтернаті з поглибленим вивченням китайської мови, де, крім основного навчання, у них була можливість відвідувати різноманітні спортивні секції і тематичні гуртки. У різний час Ліда займалася гандболом, фігурним катанням, народними танцями, навчалася грі на фортепіано і гітарі, брала участь у всіх шкільних концертах, виразно читала вірші і мріяла стати актрисою. Найбільш постійними виявилися її заняття в драматичному гуртку, де ставились українські п'єси. Після того, як дівчатка закінчили шостий клас, мати вийшла заміж за полковника у відставці. Вітчим Володимир замінив дівчаткам батька, пропонував забрати їх з інтернату, але вони відмовилися, бо їм дуже подобалося там жити і вчитися.

У віці тринадцяти років Лідія самостійно з'явилася на Кіностудію імені Олександра Довженка в Києві і принесла свою фотографію для картотеки дітей-акторів. Незабаром її затвердили на одну з головних ролей (Варька-«Скорпена») в радянському дитячому телевізійному художньому фільмі режисера Радомира Василевського «Очікування», знятому в 1981 році на «Одеській кіностудії». Актор Юрій Васильович Катін-Ярцев, що грав у цьому фільмі, оцінивши роботу Лідії в картині, порадив їй після закінчення середньої школи їхати до Москви і вступати до театрального училища. Однак у рік випуску зі школи-інтернату починаюча актриса не наважилася відправитися до столиці. Вона спробувала вступити до Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого, але зазнала невдачі. Наступного 1984 року, все-таки послухавшись поради Катіна-Ярцева, вирішила поїхати до Москви, де з першої спроби вступила до Щукінського училища.

1988 році закінчила Вище театральне училище імені Бориса Щукіна (акторський курс Народної артистки РРФСР Алли Олександрівни Казанської). У цьому ж році була прийнята до складу трупи Державного академічного театру імені Є. Вахтангова, де служить і нині.

15 лютого 2010 року «за заслуги в галузі мистецтва» присвоєно почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації».

З 26 листопада 2012 року по 28 червня 2013 року вона ведуча містичного ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» на телеканалі «Росія-1».

Громадська діяльність, погляди

У лютому 2003 року вступила до складу російської політичної партії «Єдина Росія».

28 червня 2005 року підписала "Лист на підтримку вироку колишнім керівникам нафтової компанії «ЮКОС», опублікований в газеті «Известия».

6 лютого 2012 року стала довіреною особою Володимира Путіна на виборах президента Російської Федерації в березні 2012 року. 26 травня 2012 року увійшла до складу Генеральної ради російської політичної партії «Єдина Росія», що включає в себе сто сімдесят чоловік.

З 18 лютого 2014 року — член Громадської палати Російської Федерації 5 скликання.

У 2018 році була довіреною особою кандидата в мери Москви Сергія Собяніна.

Особисте життя

• Чоловік — Олексій Геннадійович Гуськов (нар. 20 травня 1958), актор театру і кіно, продюсер, народний артист Російської Федерації. Лідія і Олексій одружилися у 1988 році.
  • Син — Володимир Олексійович Гуськов (нар. 7 січня 1989), актор театру і кіно. У 2009 році закінчив Театральний інститут імені Бориса Щукіна в Москві за спеціальністю «актор драматичного театру і кіно» (курс професора Галини Петрівни Сазонової), після чого увійшов до трупи Московського академічного театру імені Володимира Маяковського, де служить і нині. 22 липня 2015 року став лауреатом театральної премії газети «Московський комсомолець» (сезон 2014/2015) у категорії «Початківці» в номінації «Найкраща чоловіча роль другого плану» за виконання ролі Олександра у виставі «Останні» режисера Микити Кобелєва на сцені Театру імені Маяковського.
    • Онука Стефанія (нар. 18 березня 2016).
  • Син — Дмитро Олексійович Гуськов (нар. 8 листопада 1994 року, в день святого Димитрія Солунського), навчався на факультеті продюсерства і економіки ВДІК.

Творчість

Ролі в театрі

• «Зойчина квартира» Михайла Булгакова, постановка Гарія Черняховського — Манюшка
• «Принцеса Турандот» Карло Гоцці, відновлення постановки Євгенія Вахтангова — Адельма
• «Без вини винуваті» Олександра Островського, постановка Петра Фоменка — Любов Іванівна Отрадіна
• «Алі-Баба і сорок розбійників» В'ячеслава Шалевича, М. Воронцова, постановка В'ячеслава Шалевича, Олександра Горбаня — Шахрезада
• «Циліндр» Едуардо де Філіппо, постановка Аркадія Каца — Рита
• «Отелло» Вільяма Шекспіра, постановка Євгена Марчеллі — Емілія
• «Мадемуазель Нітуш» Ерве, постановка Володимира Іванова — Корінн
• «Дядечків сон» Федора Дстоєвського, постановка Володимира Іванова — Ганна Миколаївна Антипова
• «Берег жінок» (хореографічна композиція за мотивами пісень Марлен Дітріх), хореограф-постановник Анжеліка Холіну — «Bitte geh nicht fort»
• «Маскарад» Юрія Лермонтова, постановка Рімаса Тумінаса — баронеса Штраль
• «Люди як люди» за п'єсою Максима Горького «Зыковы», постановка Володимира Іванова — Софія
• «Пристань» за мотивами творів Бертольта Брехта, Івана Буніна, Федора Дстоєвського,Фрідріха Дюрренматта, Артура Міллера,Олександра Пушкіна, Едуардо де Філіппо, Вільяма Шекспіра — Надія («Темні алеї» Івана Буніна)
• «Пастка для чоловіка» Жана Пуаре, постановка Володимира Іванова — Софі
• «Чоловік у розстрочку» за мотивами п'єси М. Задорнова — Любов Володимирівна

Фільмографія

1. 1981 — Очікування —Варька- «Скорпена»
2. 1983 — Вечори на хуторі біля Диканьки — епізод
3. 1987 — Державний кордон. Фільм 6-й: За порогом перемоги — Христина
4. 1987 — Дівчата з «Согдіани» — епізод
5. 1989 — Під небом блакитним — епізод
6. 1990 — Зачарований мандрівник — Груша, циганка, кохана Івана
7. 1991 — Veniks. Підлогові щітки — Сяо-Мяо
8. 1991 — Московське кохання — Катя
9. 1991 — Помирати не страшно — Варвара (доросла), дочка Ксенії
10. 1991 — Яр — Олімпіада (Липа), дочка лісника
11. 1991 — Вовкодав — адміністратор у сочинському готелі
12. 1992 — Ризик без контракту — подруга Каріма
13. 1994 — Будулай, якого не чекають — Настя, молодша сестра дружини Будулая
14. 1996 — Полуничка — Катя
15. 1998 — Класик — Ліля, Співачка в ресторані, пасія Андрія Савицького
16. 1999 — 2000 — Прості істини — Тетяна Анатоліївна Тихомирова, мати Єгора, голова батьківського комітету
17. 2001 — Ідеальна пара (серія № 4 «Митниця дає добро») — співробітник митниці
18. 2001 — 2002 — Нероби — Ірина, колишня дружина Юриса
19. 2001 — Злодійка — Галина Костелак
20. 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 23 «Третейський суддя» — Китаєва, експерт-криміналіст МУР а
21. 2002 — Слідство ведуть ЗнаТоКі. Справа № 24 «Пуд золота» — Китаєва, експерт-криміналіст МУРу
22. 2002 — Злодійка-2. Щастя напрокат — Галина Костелак
23. 2003 — Ідіот — Настасья Пилипівна
24. 2003 — Снігове кохання, або Сон у зимову ніч (Україна) — Ксенія Задорожна, журналістка, мати Лялі
25. 2004 — Вузький міст — Ліля, мистецтвознавець, дружина актора Анатолія Гладирєва
26. 2005 — Убивча сила 6 (фільм № 3 «Овертайм») — Марія Андріївна Родіонова, президент хокейного клубу
27. 2005 — Єралаш — (випуск № 185 «Подарунок феї») — вчителька
28. 2006 — Російські гроші — Глафіра Олексіївна, родичка поміщиці Меропії Мурзавецької
29. 2007 — Батько — Кіра
30. 2007 — Гріх — Віра Сергіївна Синцова, мати загиблого Сергія Синцова
31. 2008 — Вчитель музики — Аліса, власниця великої охоронної фірми
32. 2009 — Кохання-зітхання 2 — Єлизавета Федорівна Левицька
33. 2010 — Старша дружина — Оксана
34. 2011 — Пончик Люся — Марія Казимирівна Власова
35. 2011 — Одкровення (серія № 2 «Підвал») — директорка школи-інтернату
36. 2012 — Серпень. Восьмого — Аза, жінка у зруйнованому будинку
37. 2014 — Аромат шипшини — Людмила Василівна Новікова
38. 2015 — Місяць — Катерина Сергіївна Паніна, районний прокурор, мати Насті, дружина Миколи
39. 2016 — Тонкий лід — Валерія Петрівна, дитячий психолог
40. 2018 — Берізка — Надія Петрівна Свєтлова, народна артистка СРСР, художній керівник і головний балетмейстер Державного академічного хореографічного ансамблю «Берізка» (прототип — Надія Надєждіна)
41. 2018 — Вічне життя Олександра Христофорова — Ірина, колишня дружина Олександра Христофорова

Озвучування фільмів

• 1996 — Максимальний ризик (США) — Алекс Мінетті, подруга Михайла (роль Наташі Генстридж)
• 2002 — Нероби (Україна) — Ліза Арсеньєва / Ольга Сумська

Робота на телебаченні

• 2012—2013 — містичне ток-шоу «Справа Х. Слідство триває» на телеканалі «Росія-1» — провідна.

Визнання заслуг

• 2010 — почесне звання «Заслужений артист Російської Федерації» — за заслуги в галузі мистецтва.
• 2017 — Орден Дружби — за заслуги у розвитку вітчизняної культури і мистецтва, засобів масової інформації, багаторічну плідну діяльність.

• Почесне звання «Заслужений артист Республіки Північна Осетія — Аланія».

Посилання

• Лідія Вележева на сайті IMDb (англ.)
• Лідія Вележева. — Коротка біографія, ролі в театрі, інші театральні роботи, фільмографія, літературно-поетичні запису, радіоспектаклі, преса. Офіційний сайт Державного академічного театру імені Є. Б. Вахтангова // vakhtangov.ru
• Лідія Вележева, актриса: біографія, ролі, фільми, фото, нагороди та відгуки. // ruskino.ru
• Лідія Леонідівна Вележева. Огляд фільмів та вистав за участі актриси, світлини. // afisha.ru
• Лідія Вележева. Біографія та фільмографія. Телеканал «Росія-1» // russia.tv