Шлях додому

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шлях додому
The Way Back
Жанрдрама
історичний
РежисерПітер Вір
ПродюсерПітер Вір
Джоні Левін
Гай Іст
Джейк Ебертс
Джон Птак
Джонатан Шварц
Маріус А. Маркевічус
Найджел Сінклер
Дункан Гендерсон
Скотт Рудін
СценаристКейт Р. Кларк
Славомир Равич
Пітер Вір
На основіThe Long Walkd
У головних
ролях
Колін Фаррелл
Ед Харріс
Джим Стерджес
Сірша Ронан
Марк Стронг
Густаф Скарсгард,
ОператорРассел Бойд
КомпозиторБуркгард фон Даллвіц
МонтажЛі Сміт
КінокомпаніяNational Geographic Films
Spitfire Pictures
Imagenation Abu Dhabi
Film Fund Luxembourg
Дистриб'юторNewmarket Films
Exclusive Film Distribution
Meteor Pictures
Тривалість133 хв.
МоваАнглійська
КраїнаСША США
Рік2010
Дата виходу3 вересня 2010
Кошторис$30 000 000 [1]
Касові збори19 761 991 [1]
IMDbID 1023114

Шлях додому (англ. The Way Back) — історичний фільм, драма 2010 року австралійського режисера Пітера Віра, знятий за мемуарами колишнього польського військового Славомира Равича,[2] арештованого НКВС після радянського вторгнення в Польщу 1939 р. У фільмі розповідається про втечу групи в'язнів із табору ГУЛАГу в Сибірі та їх тернистий шлях до свободи.

Слоган — «Їх втеча — це лише початок» (англ. «Their escape was just the beginning»)

Сюжет

Фільм починається із допиту Януша — військовополоненого офіцера польської армії, звинуваченого НКВС в шпигунстві та диверсіях проти СРСР. Януш заперечив свою вину та відмовився підписувати протокол. Тоді слідчий викликав на очну ставку дружину Януша, яка підтвердила (під впливом катувань) висунуті проти нього фальшиві звинувачення. Януша засудили до 20 років позбавлення волі.

В 1940-му році Януша відправляють до одного з таборів ГУЛАГу в Сибіру, де він має відбувати покарання. Нелюдські умови, щохвилинна боротьба за існування, важка праця, голод та морози спричиняють у Януша нервовий зрив. Після цього він вирішив за будь-яку ціну вирватися на волю. Януш та шестеро в'язнів: американець містер Смітт, росіянин-урка Валька, поляки художник Томаш і 17-річний Казік, латвійський священик Восс і югослав Зоран[3] організовують успішну втечу із табору.

Сильна снігова заметіль допомагає їх втечі, однак вже на другий день Казік (хворий на курячу сліпоту) заблукав в тайзі та замерз. Вже шестеро в'язнів вирушають далі через безкраї простори Сибіру, оминаючи поселення та людей, тримаючи курс на Південь до озера Байкал, за яким Монголія та їх свобода.

Після багатомісячної виснажливої подорожі вони досягають озера Байкал. Там зустрічають польську дівчину Ірену, яка твердить, що втекла з колгоспу, а її батьків вбили радянські комуністи. Згодом виявляється, що це не вся правда, але група втікачів бере із собою дівчину і далі вони разом прямують до кордону СРСР з Монголією. На кордоні наступило неочікуване розставання з Валькою, який передумав покидати Батьківщину.

Успішно перетнувши кордон втікачі досягли Монголії. Проте коли вони побачили зруйнований буддійський монастир та комуністичні символи, стало зрозуміло, що у Монголії теж панує комунізм. Тому втікачі вирішують йти далі на Південь — до Індії через пустелю Гобі і Тибет. Під час довгого виснажливого переходу (без їжі та води) через пустелю Гобі помирають Ірена та Томаш.

Подолавши пустелю Гобі, втікачі доходять до Гімалаїв, а потім до Лхаси, де їх радо зустрічають тибетські монахи. Там їх залишив Містер Смітт, який відправився шукати американську базу в Китаї. Залишившись втроє: Януш, Восс і Зоран вирушають далі і доходять до Індії.

Фільм закінчується уривками з документальних хронік: від перемоги над нацистською Німеччиною до падіння комуністичних урядів в Східній Європі. В останній сцені показано момент зустрічі, після п'ятдесятирічної розлуки, Януша з дружиною.

У ролях

Цікаві факти

Примітки

  1. а б [1]
  2. Michael Fleming (8 січня 2009). Colin Farrell, others find 'Way Back'. Variety. Архів оригіналу за 22 квітня 2009. (англ.)
  3. Опис фільму, акторський склад (ang.)

Посилання