Заставці (Чортківський район)
| село Заставці | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Монастириська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61060310160094423 |
| Облікова картка | Заставці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1478 року |
| Населення | 391 особа |
| Територія | 2.533 км² |
| Густота населення | 154.36 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48314 |
| Телефонний код | +380 3555 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д.Координати: 49°09′56″ пн. ш. 25°08′35″ сх. д. / 49.16556° пн. ш. 25.14306° сх. д. |
| Водойми | Коропець |
| Відстань до районного центру |
9 км |
| Найближча залізнична станція | Бучач |
| Відстань до залізничної станції |
25 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48314, с.Заставці |
| Карта | |
  Заставці | |
 Заставці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Заста́вці — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на півночі району. До 2020 року центр Заставецької сільської ради. До села приєднано хутір Пасіка.
Населення — 397 осіб (2003 р.).[1]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади [2]
Історія
Поблизу с. Заставці виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської, комарівсько-тши-нецької культур.
Згадується 12 березня 1470 року в книгах галицького суду [3].
Перша писемна згадка — 1478 р.
Діяли «Просвіта», «Союз українок» та інші українські товариства, кооператива.
У 1944–1950-х рр. Заставці стали центром зв’язку для ОУН та УПА. Село зазнало великих втрат:
- загинули Григорій Бойко (1927–1946), Микола Гальма (1902–1947), Іван Годич (1919–1944), Петро Гринишин (р. н. невід.–1944), Іван (1924–1945), Микола (1922–1944) і Михайло (р. н. невід.–1944) Джиджори, Василь (1921–1941) і Григорій (1924–1945) Залізняки, Володимир (1926–1946), Іван (1906–1941) та Іван (1921–1945) Кісі, Григорій (1922–1944), Іван (1918–1945), Марія (1920–1945) і Микола (1914–1945) Коломийці, Іван Лупак (1925–1946), Василь Новіцький (1922–1945), Іван Савіцький (р. н. невід.–1945), Петро Шпунт (1926–1944), Іван (1921–1944) і Петро (1915–1946) Яремки та інші.
Із мобілізованих на фронти Другої світової війни:
- пропали безвісти: Степан Блукало (1919 р. н.), Григорій Джиджора (1910 р. н.), Петро Джиджора (1900 р. н.), Михайло Качур (1918 р. н.), Йосип Медвідь (1902 р. н.).
На спецпоселення в Сибір були вислані:
- Марія Баглай (1924 р. н.), Ганна Бернацька, Ярослав Бойко (1928 р. н.), Катерина Дунець (1923 р. н.), Ганна Каськів (1926 р. н.), Ганна (1934–1954), Іван (1931 р. н.), Микола (1909–1953) і Текля (1910–1951) Коржановські, Вікторія Михайлюк (1925 р. н.), Семен Небесний (1917–2001), Теодор Новіцький (1910–1991), Ярослав (1936 р. н.), Іван, Петрунелія, Христина, Юрко Шулики та інші.
В червні 1957 року у Заставцях внаслідок повені знищені прибережні будинки, були людські жертви.
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[4].
Пам'ятки
Пам'ятники
Споруджено:
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини (1848 р.)
- братська могила воїнів УПА (в лісі — урочище «Романова долина», біля села; 1944 р.)
- пам'ятник (погруддя) Тарасу Шевченку (1991 р.)
- символічна могила Борцям за волю України (1991 р.)
- скульптура («фігура») Божої Матері (2008 р.).
Соціальна сфера
Діють загальноосвітня школа І ступеня, клуб, бібліотека, сільська рада, фельдшерський пункт, магазин.
Відомі уродженці села
У Заставцях народилися:
- Іван Джиджора — історик, публіцист
- Гриник Петро Петрович
- Григорій — Архієпископ Запорізький і Мелітопольський (в миру Качан Ярослав Михайлович)
- Арсеній (Качан) — ієромонах, благочинний Замкового Свято-Архангельського монастиря м. Луцька Волинської єпархії Української Православної Церкви Київського патріархату.
- о. Василь Джиджора — хорунжий УГА, релігійний та громадський діяч в Україні (до других «совітів»), Словаччині, Німеччині, США[5]
- о. Г.Петришин — релігійний діяч.
Література
- М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят, В. Заставці [Текст] /В. Уніят, І. Федечко // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. Т. 3. — Тернопіль, 2014. — С. 57—59 : фот.
Примітки
- ↑ а б М.Бігус, Д.Грещина, В.Лупак. Заставці / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.626
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.333, №3456 (лат.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Б.Мельничук. Джиджора Василь / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6. с.485
| ||||||||