Нова Ушиця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Нова Ушиця
Герб Нової Ушиці Прапор Нової Ушиці
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Новоушицький район
Громада Новоушицька селищна громада
Код КАТОТТГ:
Облікова картка смт. Нова Ушиця 
Основні дані
Засноване
Перша згадка 1439 (585 років)
Магдебурзьке право 17021703
Статус із 1924 року
Площа 4,56 км² [1]
Населення 4001 (01.01.2020) [2]
Густота 938,82 осіб/км²
Поштовий індекс 32600
Телефонний код +380 3847
Географічні координати 48°50′06″ пн. ш. 27°16′17″ сх. д. / 48.83500° пн. ш. 27.27139° сх. д. / 48.83500; 27.27139Координати: 48°50′06″ пн. ш. 27°16′17″ сх. д. / 48.83500° пн. ш. 27.27139° сх. д. / 48.83500; 27.27139
Висота над рівнем моря 273 м[3]
Водойма річка Калюс


Відстань
Найближча залізнична станція: Дунаївці
До станції: 48 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 102 км
Селищна влада
Адреса смт Нова Ушиця, вул. Подільська, 12
Голова селищної ради Вербіцький Олександр Іванович
Вебсторінка http://novagromada.gov.ua/
Карта
Нова Ушиця. Карта розташування: Україна
Нова Ушиця
Нова Ушиця
Нова Ушиця. Карта розташування: Хмельницька область
Нова Ушиця
Нова Ушиця
Мапа

Нова́ У́шиця (до 1829 року — Літнівці) — селище міського типу в Україні, центр Новоушицької селищної територіальної громади і Новоушицького району Хмельницької області. Населення 4404 мешканці (2011).[4]

Географічне положення

Розташоване в центральній частині району на схилах гірського підвищення, що омивається річкою Калюс, за 102 км на південь від обласного центру — міста Хмельницького та за 48 км на схід від залізничної станції Дунаївці на лінії Ярмолинці—Ларга. Межує з Отроківською, Івашковецькою, Кучанською, Струзькою, Браїлівською і Заміхівською сільськими радами. Через селище проходить давній і важливий шлях на Поділлі — з Кам'янця-Подільського на Могилів-Подільський.

Історія

Грошові одиниці Нової Ушиці часів Української Народної республіки. 1919 рік.
Грошові одиниці Нової Ушиці часів Української Народної республіки. 1919 рік.
Костел Преображення Господнього у Новій Ушиці, освячений у 1994 році

Вперше назва селища згадується в середині XV століття. В 1439 році польський шляхтич Сенько одержав королівську грамоту на володіння Літнівцями й сусіднім селом Вербовець. За переказами, назва Літнівці походить від того, що в них була літня резиденція польських панів.

У 17021703 роках Літнівці отримали привілей на магдебурзьке право.

Після другого поділу Польщі і приєднання Поділля до Росії в 1793 році царським указом від 16 липня 1795 року було утворено ряд повітів, у тому числі Ушицький повіт, до якого ввійшло і Літнівецьке староство.

В 1829 році місто перейменували на Нову Ушицю. Це було пов'язане з назвою повіту, центром якого було місто Ушиця на Дністрі (нині селище Стара Ушиця).

За переписом 1899 року всього населення в Новій Ушиці рахувалось 6 541 чоловік, з них міщан 6 248, селян 129, купців 34; всього будинків 739, у тому числі кам'яних — 50, крамниць — 44.

Восени 1919 року начальником залоги Нової Ушиці був полковник Армії УНР Шулай Михайло Мусійович.

В 1924 році Нова Ущиця отримує статус селища міського типу.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 183 жителі селища[5].

З 14 липня 1941 року по 27 березня 1944 року Нова Ушиця перебувала під німецькою окупацією.

В 1992 році відкрито історико-краєзнавчий музей.

В 1996 році розпочато газифікацію селища природним газом.

В 2014 році відкрито пам'ятник Тарасу Шевченку.

21 лютого 2014 року скинули пам'ятник Леніну.

Економіка

На території селища працюють плодо-консервний (посезонно), цегельний(періодично) та масло заводи(постійно), а також сучасний хлібокомбінат (постійно)

Природоохоронні об'єкти

Пам'ятки історії та архітектури

  • Будинок земської лікарні
  • Ринкова площа з єврейськими будинками
  • Плебанія
  • Народний будинок
  • Садиба Рингач
  • завод «Монополь»

Персоналії

Примітки

  1. Облікова картка Верховної Ради України[недоступне посилання з вересня 2019]
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  3. Прогноз погоди в Новій Ушиці
  4. Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 20 жовтня 2011.
  5. Нова Ушиця. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Джерела та література