Ромашівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Ромашівка
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Білобожницька сільська громада
Облікова картка Ромашівка 
Основні дані
Засноване 1820
Населення 550 (на 1.01.2018)[1]
Територія 3.361 км²
Густота населення 208.507 осіб/км²
Поштовий індекс 48578
Телефонний код +380 +380 3552
Географічні дані
Географічні координати 49°05′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.08611; 25.59278Координати: 49°05′10″ пн. ш. 25°35′34″ сх. д. / 49.08611° пн. ш. 25.59278° сх. д. / 49.08611; 25.59278
Найближча залізнична станція Джурин
Місцева влада
Адреса ради с. Ромашівка, Чортківський р-н, Тернопільська обл., 48580
Карта
Ромашівка. Карта розташування: Україна
Ромашівка
Ромашівка
Ромашівка. Карта розташування: Тернопільська область
Ромашівка
Ромашівка
Мапа
Мапа

CMNS: Ромашівка у Вікісховищі

Ромаші́вка — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Білобожницька сільська громада. Адміністративний центр колишньої сільради.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Білобожницької сільської громади  [2]

Розташування

Розташоване за 20 км від районного центру та 6 км від найближчої залізничної станції Джурин.

Назва

Щодо походження назви села відомо кілька леґенд. Одна з них говорить, що поселення було розташоване в іншому місці, на так званому «куті», й у давнину називалося Палатівка. Під час нападу татар поселення було повністю пограбоване й спалене, загинуло багато козаків і ворогів. На місці захоронення полеглих насипано могили. Могилу козаків місцеві жителі відновили в 1990-х роках. Після тієї битви люди почали селитися на новому місці — де нині розташована Ромашівка. За іншою версією, від імені Рома, Романія, пестливе — Ромашка. Першим забудовником на нових землях був Грамуш. Від цього прізвища і пішла назва Грамушівка. За Польщі село перейменували на Ромашівку, про це свідчать таблички, написані польською мовою, що ще збереглися на старих будинках.

Історія

Вказівник при в'їзді в село

Перша писемна згадка — 1763 року.

Відоме від XVII ст.

1785 — в селі проживала 481 особа.

У XVIII сторіччі з Бучача пролягав «Ромашівський гостинець».[3]

В другій половині ХІХ ст. дідичами були барони Гейделі з Ромашівки.

У середині XIX ст. велика земельна власність належала Миколі Подлевському; 1902 р. — Людвику Цінському.

У селі в 1900 р. — 1252 жителі, 1910—1334, 1921—1180, 1931—1270 жителів; 1921 р. — 222, 1931—287 дворів. За Австро-Угорщини працювали 2-класна школа з українською мовою навчання; за Польщі — 3-класна.

Під час Першої світової війни був призваний у 1914 році до австрійської армії Іван Матвійчук, який згодом належав до ОУН.

У одній із сільських хат квартирував онук Варфоломія — троюрідного брата і свояка (був одружений з сестрою) Тараса Шевченка. Ця гілка родоводу мала прізвище також Шевченко і мешкала в Корсуні, звідки й пішов на війну онук Варфоломія. Є перекази про те, що в хаті навколо цього внука збиралися люди і слухали розповіді про прапрадіда Тараса. У селі донині переконані в тому, що саме за просвітництво москалі замордували Шевченкового однокровця, якого нібито ненароком убив під час чищення зброї, солдат-однополчанин; похований на місцевому цвинтарі. Після Другої світової війни останки чернігівських солдатів, за переказами старожилів перезахоронені на батьківщині. Тому невідомо, чи збереглася ця могила.

1938 — польська поліція заарештувала за приналежність до ОУН жителів Ромашівки Михайла Музичку та Степана Онищука.

Після встановлення радянської влади, у жовтні 1939 року енкаведисти заарештували колишнього голову філії товариства «Просвіта» Івана Грицика; подальша його доля невідома.

Від жовтня 1939 р. до березня 1941 р. енкаведисти заарештували і стратили в Чортківській тюрмі 20 мешканців села: Марію Адамик, Степана Бартківа, Івана та Михайла Ваврових, Івана Грищука, Ксенію Концограду, Андрія Маланчука, Михайла Музичку, Павла Обнявку, Степана Онищука, Павла Семирозума, Павла Шуйка та ін.;

20–21 липня 1941 — розстріляли в місті Умані на Черкащині Стефана Бартківа, Івана Вавріва, Михайла Гайового, Захарія Когута, Михайла Кільчицького, Павла Маланчука, Романа Матвійчука, Павла Обнявку.

В УПА воювали Семен Довбенко, Михайло Маланчук, Михайло Музичка, Марія Штепа та інші місцеві жителі; у дивізії «Галичина» — Микола Кіндяк (нар. 1922).

Могила Українським Січовим Стрільцям
Пам'ятник воїнам-односельцям

Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 43 мешканці Ромашівки:

  • Микола Біланик (нар. 1922),
  • Павло Дмитрів (нар. 1909),
  • Григорій Жарук (нар. 1900),
  • Степан Ільчишин (нар. 1910),
  • Микола Камаш (нар. 1910),
  • Степан Кільчицький (нар. 1909),
  • Микола Кіндяк (нар. 1906),
  • Степан Концеграда (нар. 1909),
  • Михайло Коробій (нар. 1910),
  • Іван Маланчук (нар. 1909),
  • Павло Маланчук (нар. 1921),
  • Степан Маланчук (нар. 1913),
  • Павло Марків (нар. 1908),
  • Ілько Матвійчук (нар. 1910).

З 4 вересня 2015 року Ромашівка належить до Білобожницької сільської громади.[4]

У 2006 році вийшла книга Марії Штепи "Терновий вінок Ромашівки" .- Тернопіль, Збруч.- 2006.-178 с.

У 2021 році в селі відбувалися зйомки документального фільму «Марія» (реж. Марія Яремчук) з циклу «Жива УПА», вихід на екрани якого очікується у жовтні 2021 року[5].

Релігія

Пам'ятники

У 2003 р. насипано символічну могилу односельцям, яких закатували радянські каральні органи.

Споруджено:

  • пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1971);
    • встановлено
    • пам'ятний хрест Борцям за волю України (1991);

Населення

Чисельність населення, чол.
1900 1910 1921 1931 2014 2018
1252 1334 1180 1270 613 550[1]

Соціальна сфера, господарство

Діяли філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок», «Братство тверезості» та інших.

Нині працюють дитячий садок, клуб, бібліотека, ФАП, ААГ «Ромашівське», ПСП «Захід-Агро», ТзОВ «Старр ЛТД», ПАП «Ясени», ПАП «Промінь», торгові заклади.

Відомі люди

Народилися

Примітки

  1. а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  3. S. Barącz. Pamiątki buczackie. — Lwów: Drukarnia «Gazety narodowej», 1882. — 168 s.— S. 144. (пол.)
  4. ВВРУ, 2015, № 43, стор. 2202
  5. Лякуш, Т. У Чорткові знову знімають кіно — стрічка про легендарну «Тополю» // Чортків.City. — 2021. — 20 травня.
  6. Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.

Джерела

Посилання