Segue 1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:54, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 лютого 2022, заснована на цій версії.
Segue 1[1]
ВідкриттяSEGUE (Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration) 2006
Розташування (епоха J2000.0)
Сузір'яЛев
Пряме піднесення10г 07х 04с[1]
Схилення16° 04′ 55″[1]
Відстань75 ± 6.5 тис. (23 ± 2 кпк)[2]
Видима зоряна величина (V)13.8 ± 0.5[2]
Характеристики
ТипdSph (карликова сфероїдальна галактика) або кулясте скупчення[1][2]
Маса6×105 M☉
Рисиодна з найменших і найбільш тьмяних галактик-супутників Чумацького Шляху, без зореутворення
Позначення
Segue 1

Segue 1 — карликова сфероїдальна галактика (або кулясте скупчення), розташована в сузір'ї Лева і виявлена в 2006 році Слоанівським цифровим оглядом неба[2]. Вона розташована на відстані близько 23 кпк (близько 75 тис. світлових років) від Сонця і віддаляється від Сонця зі швидкістю близько 206 км/с[2][4] Segue 1 має помітно витягнуту (відношення осей ~ 2: 1) форму з півсвітловим радіусом близько 30 парсек.[2][3] Це видовження може бути викликано приливними силами Чумацького Шляху, якщо Segue 1 зараз приливно руйнується[5].

Галактика була виявлена за програмою SEGUE (англ. Sloan Extension for Galactic Understanding and Exploration — продовженням Слоанівського огляду для галактичного розуміння та дослідження), звідки й отримала свою назву.

Властивості

Segue 1 є одним з найменших і найтьмяніших супутників Чумацького Шляху — її інтегральна світність лише приблизно в 300 разів перевищує світність Сонця (абсолютна зоряна величина близько -1,5)[note 1], що набагато менше, ніж світність типового кулястого скупчення[2][3]. Однак, спостереження вказують, що її маса становить близько 600 тисяч сонячних мас, тобто, співвідношення маса — світність● становить близько 3400[6]. Це найбільше відоме співвідношення маса — світність для галактик (станом на 2011 рік)[6]. Таке велике співвідношення маса — світність означає, що в Segue 1 може переважати темна матерія. Утім, важко оцінити масу таких тьмяних об'єктів через значне поглинання на шляху до Землі, що збільшує дисперсію швидкості. Крім того, будь-яка оцінка маси заснована на неявному припущенні, що об'єкт гравітаційно зв'язаний, що може бути не так, якщо об'єкт перебуває в процесі руйнування[5].

Зоряна популяція Segue 1 складається в основному зі старих зір, утворених більше 12 мільярдів років тому[5]. Металічність цих старих зір також дуже низька ([Fe/H] ≈ −2.5 ± 0.8), тобто, вони містять у 300 разів менше важких елементів, ніж Сонце[6] Зараз у галактиці не відбувається зореутворення. Вимірюванням досі не вдалося виявити нейтральний водень в ній — верхня межа становить 13 мас Сонця.[7] Оцінюється, що в галактиці приблизно 1000 зір. З них 7 перебувають на еволюційній стадії червоного гіганта. Хімічний склад Segue 1 вказує на відсутність істотної хімічної еволюції після утворення галактики, підтримуючи ідею, що це може бути перша галактика, яка пережила лише один спалах зореутворення, реліктова галактика раннього Всесвіту[8][9][10].

Segue 1 розташована посередині потоку Стрільця і приблизно на такій же відстані від Сонця. Можливо, вона колись була кулястим скупченням карликової галактики Стрілець, яке згодом було відірване з неї приливними силами Чумацького Шляху[5]. Проте, пізніші дослідження показали, що Segue 1 фактично не пов'язана з потоком Стрілець і що вона припливно не руйнується.[6][11] Якщо Segue 1 — галактика, то вона, можливо, була супутником карликової еліптичної галактики Стрільця в минулому.[4]

Примітки

  1. ↑ За іншими джерелами абсолютна зоряна величина становить від −3 до −1,6.[2][5]

Список літератури

  1. ↑ а б в г NAME Segue 1. SIMBAD. Страсбурзький центр астрономічних даних. Процитовано 13 березня 2010.
  2. ↑ а б в г д е ж и Belokurov, V.; Zucker, D. B.; Evans, N. W.; Kleyna, J. T.; Koposov, S.; Hodgkin, S. T.; Irwin, M. J.; Gilmore, G.; Wilkinson, M. I. (2007). Cats and Dogs, Hair and a Hero: A Quintet of New Milky Way Companions. The Astrophysical Journal. 654 (2): 897. arXiv:astro-ph/0608448. Bibcode:2007ApJ...654..897B. doi:10.1086/509718.
  3. ↑ а б в Martin, N. F.; De Jong, J. T. A.; Rix, H. W. (2008). A Comprehensive Maximum Likelihood Analysis of the Structural Properties of Faint Milky Way Satellites. The Astrophysical Journal. 684 (2): 1075. arXiv:0805.2945. Bibcode:2008ApJ...684.1075M. doi:10.1086/590336.
  4. ↑ а б Geha, Marla; Willman, Beth; Simon, Joshua D.; Strigari, Louis E.; Kirby, Evan N.; Law, David R.; Strader, Jay (2009). The Least-Luminous Galaxy: Spectroscopy of the Milky Way Satellite Segue 1. The Astrophysical Journal. 692 (2): 1464—1475. arXiv:0809.2781. Bibcode:2009ApJ...692.1464G. doi:10.1088/0004-637X/692/2/1464.
  5. ↑ а б в г д Niederste-Ostholt, M.; Belokurov, V. та ін. (2009). The Origin of Segue 1. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 398 (4): 1771—1781. arXiv:0906.3669. Bibcode:2009MNRAS.398.1771N. doi:10.1111/j.1365-2966.2009.15287.x.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  6. ↑ а б в г Simon, J. D.; Geha, M.; Minor, Q. E.; Martinez, G. D.; Kirby, E. N.; Bullock, J. S.; Kaplinghat, M.; Strigari, L. E.; Willman, B. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: The Darkest Galaxy. The Astrophysical Journal. 733: 46. arXiv:1007.4198. Bibcode:2011ApJ...733...46S. doi:10.1088/0004-637X/733/1/46.
  7. ↑ Grcevich, J.; Putman, M. E. (2009). H I in Local Group Dwarf Galaxies and Stripping by the Galactic Halo. The Astrophysical Journal. 696: 385. arXiv:0901.4975. Bibcode:2009ApJ...696..385G. doi:10.1088/0004-637X/696/1/385.
  8. ↑ Nearby galaxy is a 'fossil' from the early universe. Science Daily. 1 травня 2014.
  9. ↑ Fossil Galaxy Provides a Window Into the Early Universe. 11 травня 2014. Процитовано 21 вересня 2018.
  10. ↑ Frebel, Anna; Simon, Joshua D.; Kirby, Evan N. (16 квітня 2014). Segue 1: An Unevolved Fossil Galaxy from the Early Universe. The Astrophysical Journal (англ.). 786 (1): 74. arXiv:1403.6116. doi:10.1088/0004-637X/786/1/74. ISSN 0004-637X.
  11. ↑ Martinez, G. D.; Minor, Q. E.; Bullock, J.; Kaplinghat, M.; Simon, J. D.; Geha, M. (2011). A Complete Spectroscopic Survey of the Milky Way Satellite Segue 1: Dark Matter Content, Stellar Membership, and Binary Properties from a Bayesian Analysis. The Astrophysical Journal. 738: 55. arXiv:1008.4585. Bibcode:2011ApJ...738...55M. doi:10.1088/0004-637X/738/1/55.

Посилання

Координати: Карта зоряного неба 10г 07м 04с, +16° 04′ 55″

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Segue_1&oldid=34593199