Чапман Ганна Василівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 22:56, 13 лютого 2022, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (Перекладено дати в примітках з англійської на українську)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із таким прізвищем: Кущенко.
Анна Василівна Чапман
сучасне фото
Ім'я при народженніАнна Василівна Кущенко
Народилася23 лютого 1982(1982-02-23) (42 роки)
Волгоград
ГромадянствоСРСР СРСР,
Велика Британія Велика Британія (скасовано)[1],
Росія Росія[2]
Національністьросіянка
Місце проживанняМосква
Діяльність«підприємниця»
Відома завдякиросійська шпигунка
Alma materРосійський університет дружби народів
Знання мовросійська і англійська
ЗакладNetJetsd, Barclays і РЕН ТВ
Суспільний стантелеведуча
БатькоВасиль Кущенко
МатиІрина Кущенко
У шлюбі зАлекс Чапман (розлучені)
Діти (1)син (2015)
Вага57 кг
Зріст170 см
IMDbID 3995950
Сайтannachapman.ru

Анна Чапман[3] (дівоче - Ку́щенко Анна Василівна, англ. Anna Chapman, рос. А́нна Васильевна Ча́пман; нар.23 лютого 1982 р., м. Харків або Волгоград) — російська шпигунка, за повідомленнями російських інформаційних агентств і власними свідченнями, даними на суді[4][5], — викрита агентка російської розвідки, яка діяла в США під легендою «підприємниці російського походження» [6][7][8]).

У червні 2010 р. була заарештована в США за звинуваченням у шпигунстві на користь СЗР РФ в рамках т. зв. «Програми нелегалів». Вона була неодноразово помічена за передаванням інформації з її портативного комп'ютера на комп'ютер у машині іншого російського агента — представника російських спецслужб, який паркувався поблизу її місць перебування, через тимчасову мережу. Ці обставини були підтверджені на допиті[9]. Подзвонивши до батька — генерала КГБ — А.Чапман за його порадою практично одразу визнала свою співпрацю з іноземним урядом та була включена в домовленість про обмін з Росією. 8 липня 2010 р. Чапман після визнання провини в нелегальному співробітництві з Росією, була вислана через Відень до Москви разом з іще дев'ятьма фігурантами «справи нелегалів» в обмін на чотирьох російських громадян, засуджених раніше за звинуваченням у шпигунстві на користь США та Великої Британії.

Життєпис

Анна Василівна Кущенко народилася в м. Харкові[10]. Батько її Василь Кущенко - нібито «дипломат», який працював в різний час в Папуа-Новій Гвінеї, Кенії та Зімбабве[11][12][13]. Однак, за словами самої Анни, В. Кущенко був високопоставленим офіцером КДБ[11][14][15].

Мати Анни, Ірина Кущенко, працювала вчителькою математики[14] в середній школі. У неї є молодша сестра Катерина[13][16]. Батьки і сестра Ганни мешкають у м. Москві (район Раменкі[13][17], за іншими даними - в Підмосков'ї[12][18]).

Після від'їзду батьків до Москви залишилася жити в м. Волгограді з бабусею[12]. В юності Анна Кущенко навчалася в різних місцях[13]: вона вчилася в волгоградській гімназії № 11, де її однокласницею була олімпійська чемпіонка Олена Слесаренко[19]; у 1996-1997 роки - у волгоградській гімназії художньо-естетичного профілю - єдиній в Росії гімназії для дітей, хворих на сколіоз[10][17]; випускний 11-й клас закінчувала в Москві[13]. Після закінчення школи в 1999 р. вступила на економічний факультет Російського університету дружби народів (РУДН).

Влітку 2001 р., під час туристичної поїздки до Великої Британії[20] познайомилася на рейв-вечірці в Доклендс (Лондон) з Алексом Чапманом (1979-2015; англ. Alex Chapman) - працівником студії звукозапису[14][17]. Оскільки Анна в цей час ще вчилася в РУДН, Алекс приїхав в Москву, де в березні 2002 р. відбулася реєстрація їхнього шлюбу[13][20][21]. При укладенні шлюбу Анна взяла прізвище чоловіка[11].

За даними британської газети Daily Mail, отриманим від друга юності А. Кущенко, вона вийшла заміж за Алекса Чапмана з метою отримання британського паспорта[22].

Після заміжжя Анна продовжила освіту, а Алекс працював в Москві репетитором англійської мови[20]. У 2003 р. Анна здобула вищу освіту[10][12][23]. Після закінчення інституту в 2003 р. Анна поїхала до Великої Британії[13].

Арешт

26 червня 2010 р. Чапман придбала мобільний телефон на вигадане ім'я і вказала неіснуючу адресу - «99 Fake Street» (з англ. - «фальшива, підроблена вулиця»)[24]. За придбаним телефоном Ганна зробила телефонний дзвінок батькові (Василію Кущенко) і одному абонентові в Нью-Йорку, під час розмови з якими повідомила, що «близька до провалу». Обидва порекомендували їй відмовитися від цього завдання. Кущенко порадив дочці передати отриманий від «розвідника» фальшивий паспорт в поліцію[25]. Прислухавшись до слів батька, Чапман принесла на наступний день фальшивий паспорт в одне з відділень поліції Нью-Йорка і про все розповіла, після чого була заарештована. Саме дзвінки та дії Чапман змусили ФБР затримати десятьох підозрюваних учасників розвідувальної мережі в США, не чекаючи, поки вони зроблять незаконні дії[12][25][26][27][28].

28 червня їй та десяти затриманим одночасно з Чапман громадянам Росії й Перу було пред'явлено звинувачення в незаконній співпраці зі Службою зовнішньої розвідки Російської Федерації (спроба дістати дані про ядерне озброєння США●, дані про політику щодо Ірану, про керівників ЦРУ і конгресменів)[10]. Арешт російських агентів явився найгучнішим шпигунським скандалом від часу СРСР[29] і найбільшим провалом російських спецслужб за кордоном[30].

Увечері 29 червня було опубліковано повідомлення МЗС Росії про те, що всі затримані на території США є громадянами Росії●[31]. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров охарактеризував подію як «вкидання» і вказав, що «момент (для арешту) був вибраний з особливою витонченістю», натякаючи на «потепління» відносин Росії і США[32].

Згідно з матеріалами звинувачення, в 2009 р. Чапман і Михайло Семенко отримали з «Центру» (під яким мається на увазі штаб-квартира СЗР Росії) шифроване повідомлення такого змісту[33][34]:

*

Ви були заслані в США з довгостроковим завданням. Отримана вами освіта, ваші банківські рахунки, автомобілі, будинки і тому подібне - все це повинно служити одній меті: виконанню вами основного завдання з пошуку й розвитку зв'язків з колами, які приймають рішення в політиці США, і відсилання звітів про це до Центру.

8 липня 2010 р. Чапман з іншими заарештованими в США громадянами Росії в рамках цієї справи, визнала свою розвідувальну діяльність в США, після чого рішенням суду була засуджена до тюремного ув'язнення (відповідним терміном, проведеним нею в попередньому ув'язненні), конфіскації всього майна і коштів в США та висилку з країни. У той же день була вислана разом з іншими фігурантами справи в Росії в обмін на чотирьох російських громадян, засуджених у різний час за шпигунство на користь США і Великої Британії, котрі відбували покарання в Росії[35].

27 червня 2011 р. Московський окружний військовий суд (МОВС) заочно засудив до 25 років позбавлення волі високопоставленого співробітника СЗР РФ полковника Олександра Потєєва[36]. Раніше джерела в спецслужбах повідомляли, що саме Потєєв, який втік до США, підозрювався у видачі американській стороні групи російських розвідників-нелегалів, в тому числі і Ганни Чапман, яка була викликана до суду й надала свідчення про свою розвідувальну діяльність в США і про те, що на її думку саме Потєєв передав інформацію про неї та інших російських розвідників спецслужбам США[4][37]. За даними деяких ЗМІ у віці 64 років екс-полковник помер 7 липня 2016 р. на території США[38].

За заявою вашингтонської юридичної фірми «Trout Cacheris», Ганна Чапман, незважаючи на звинувачення та свої зізнання, згідно з чинним законодавством США не є шпигуном, так як в процесі своєї діяльності так і не отримала доступ до будь-якої засекреченої інформації, здатної зашкодити США[39]. Інформацію про те, що діяльність депортованих громадян Росії не завдала якого-небудь збитку США, підтвердив і прем'єр-міністр В. В. Путін[40]. Чапман була звинувачена лише в тому, що не повідомила американську владу про свою співпрацю з іноземним урядом. У ЗМІ озвучували версію, згідно з якою Чапман в США займалася «відмиванням» грошей для високопоставлених російських чиновників, однак документального підтвердження цієї версії не оприлюднено[41]. Проте, в газеті «Московський комсомолець» розповідалося про версії, згідно з якими Чапман входила «у групу, сформовану незабутнім В'ячеславом Іваньковим» та його родичем Євгеном Двоскіним[42].

3 квітня 2012 р. заступник директора ФБР по контррозвідці Френк Фільюцці заявив, що шпигунське кільце «було вже так близько до одного з членів адміністрації президента, що ми не могли більше чекати». За його словами, Чапман намагалася спокусити одного з наближених Барака Обами і «підкрадалася» все ближче до все вищих чиновників. «Вона підібралася досить близько, щоб почати турбувати нас»[43].

Примітки

  1. ↑ (англ.)Russian spy UK citizenship revoked. Press Association. 13.07.2010. Архів оригіналу за 26.07.2010. Процитовано 13 липня 2010.
  2. ↑ (рос.)Российская разведчица Анна Чапман лишена британского гражданства
  3. ↑ Також бувають варіанти Чепмен та ін.
  4. ↑ а б (рос.)К 25 годам заключения приговорён заочно полковник СВР Потеев, выдавший в США российских разведчиков. ИТАР-ТАСС. 27-06-2011. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 17-07-2011.
  5. ↑ (рос.)А. Гаврилко-Алексеев «Подавился мясом: кого из россиян обвиняли в измене и чем это кончилось», 06.03.2018 г., «РБК».
  6. ↑ деякі російські ЗМІ заперечували належність Чапман до російських спецслужб
  7. ↑ (рос.)Боярский А., (02-08-2010). Тайны по сходной цене. журнал «Деньги» №30. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1.
  8. ↑ (рос.)Вельф А., (05-07-2010). Шпионские инновации. Коммерсантъ-Деньги № 26. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18.
  9. ↑ Судовий протокол «США проти А.Чапман і М. Семенка»(англ.)
  10. ↑ а б в г (рос.)Чапман, Анна. Лентапедия. Архів оригіналу за 1 травня 2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  11. ↑ а б в (рос.)Анна Чапман представлялась дочерью сотрудника КГБ. Lenta.ru. 02-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка).
  12. ↑ а б в г д (рос.)Купренкова М. (12-07-2010). Дело «русских шпионов». Старт дала Чапман. Труд. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  13. ↑ а б в г д е ж (рос.)Григорьев А. (08-07-2010). Родные Чапман приняли её арест за рекламу. Lifenews.ru. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-12. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  14. ↑ а б в (англ.)Stephen Adams, Gordon Rayner, Andy Bloxham (02-07-2010). Anna Chapman: profile of a 'Russian spy'. The Telegraph. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-15. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  15. ↑ (рос.)Анна Чапман — дочь сотрудника КГБ. fedpress.ru. 02-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  16. ↑ (рос.)Мать задержанной в США Анны Чапман будет судиться с западными СМИ. РИА Новости. 08-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  17. ↑ а б в (англ.)Luke Harding, Tom Parfitt (02-07-2010). Anna Chapman's husband: 'She became secretive'. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  18. ↑ (рос.)Чэпман «расстроена, что не может вернуться в Британию». Би-би-си. 22-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  19. ↑ (рос.)Акимова Е. (01-07-2010). Елена Слесаренко: Всё, что происходит с Анной Чапман - недоразумение. Комсомольская правда. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  20. ↑ а б в (англ.)Gordon Rayner, Andy Bloxham (02-07-2010). 'Russia spy' Anna Chapman's husband: I thought I knew her. The Telegraph. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-15. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  21. ↑ (англ.)Richard Norton-Taylor, Rajeev Syal, Amelia Hill (02-07-2010). Anna Chapman: spotlight on London years of Russian spy accused. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  22. ↑ (англ.)Will Stewart, Davis Williams (08-07-2010). Russian 'femme fatale' Anna Chapman married Briton to get a passport, claims ex-boyfriend. Daily Mail. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  23. ↑ (рос.)Дмитриенко Д. (11-10-2010). Чапман нашла партнёра для осуществления своих проектов. Ведомости. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  24. ↑ (рос.)Маковецкий Г. (12-01-2011). Анна Чапман раскроет россиянам тайны мира. Труд. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-14.
  25. ↑ а б (рос.)Солянская К. (12-07-2010). Шпионский Роман. Газета.ру. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-23. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  26. ↑ (англ.)Andrew Clark (12-07-2010). Anna Chapman's call to father led to FBI spy arrests. The Guardian. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1.
  27. ↑ (рос.)«Русских шпионов» сдала «паникёрша» Анна Чапман. Новые Известия. 12-07-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-17.
  28. ↑ (англ.)Walter Pincus (12-07-2010). Sources: Call by Russian spy Anna Chapman to dad in Moscow led U.S. to hasten arrests. The Washington Post. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-18. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  29. ↑ (рос.)Да, старой гвардии такое и не снилось. Коммерсантъ №240/П. 27-10-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  30. ↑ (рос.)Соловьев В. (27-10-2010). Явка с проваленной. Коммерсантъ №240/П. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-1.
  31. ↑ Комментарий официального представителя МИД России
  32. ↑ (рос.)МИД РФ назвал вбросом сообщения о российских шпионах в США
  33. ↑ (рос.)Шпионские инновации
  34. ↑ (англ.)Оригинал материалов обвинения на сайте Министерства юстиции США
  35. ↑ (рос.)Русские шпионы признали свою вину и вылетели в Москву[недоступне посилання з липня 2019]
  36. ↑ (рос.)За выдающие заслуги
  37. ↑ (рос.)Суд заочно приговорил экс-офицера СВР Потеева к 25 годам заключения
  38. ↑ (рос.)СМИ сообщили о смерти в США экс-полковника российской разведки. Процитовано 7 липня 2016.
  39. ↑ (рос.)ФБР выследило «российских агентов», так и не навредивших США
  40. ↑ (рос.)В. Путин: Русские агенты заслуживают уважения. РосБизнесКонсалтинг. 02-12-2010. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-23. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)
  41. ↑ (рос.)Барабанов И. (05-07-2010). Кто здесь крайний. The New Times № 23. Архів оригіналу за 01-05-2012. Процитовано 2011-1-17.
  42. ↑ (рос.)Чапман в койку, Обаму на десерт — Россия МК [Архівовано 29 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
  43. ↑ (рос.)В ФБР заявили, что Анна Чапман подобралась слишком близко к Бараку Обаме. Интерфакс, 3 апреля 2012

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чапман_Ганна_Василівна&oldid=34606226