Анна Олімпія Мостовська
| Анна Олімпія Мостовська | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Anna Olimpia Mostowska, біл. Ганна Барбара Алімпія Мастоўская-Радзівіл | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | Anna Barbara Olimpia Radziwiłł, Ганна Барбара Алімпія Радзівіл | |||
| Народилася | 1762[1][2][3] Несвіж | |||
| Померла | 1833 Заславль | |||
| Країна |  Річ Посполита | |||
| Діяльність | прозаїк | |||
| Мова творів | польська | |||
| Роки активності | 1806–1809 | |||
| Напрямок | проза | |||
| Жанр | готика | |||
| Magnum opus | «Мої забави» | |||
| Рід | Радзивілли і Q4304690? | |||
| Батько | Станіслав Радзивілл (підкоморій великий литовський)[4] | |||
| Мати | Karolina Pociejd | |||
| У шлюбі з | Авґуст Домінік Пшездзецькийd[4] і Tadeusz Mostowskid[4] | |||
| Діти | Michał Przezdzieckid | |||
|
| ||||
 Анна Олімпія Мостовська у Вікісховищі | ||||
Анна Олімпія Мостовська (пол. Anna Olimpia Mostowska, біл. Ганна Мастоўская-Радзівіл, бл. 1762, Несвіж — 1833, Заславль) — білоруська польськомовна письменниця, яка походила з роду білоруської шляхти, та писала в жанрах готики та фентезі.
Біографія
Ганна Барбара Олімпія Радзивілл народилась близько 1762 року в сім'ї литовського підкоморія, генерал-лейтенанта і маршалка Трибуналу великого князівства Литовського Станіслава Радзивілла (що наводить на думку, що місцем її народження був Несвіж, де був маєток батька майбутньої письменниці). Її мати, Кароліна, походила з роду Потіїв, з сім'ї троцького воєводи.
У 17 років Ганну Радзивілл віддали заміж за старшого за неї мінського старосту Августа Домініка Пшездецького, рід якого незадовго перед цим успадкував Заславль неподалік Мінська, де вони й розпочали жити. У шлюбі в них народився син Михайло. Проте за чотири роки чоловік помер, і Ганна близько 1787 року уклала другий шлюб з каштеляном Тадеушем Мостовським, майбутнім політичним діячем Чотирирічного сейму і повстання Костюшка, та міністром внутрішніх справ Варшавського герцогства. Саме Тадеуш Мостовський і зацікавив її літературною діяльністю.[5] Сам він з поетом Юліаном Урсином Нємцевичем у 1790 році видавав газету під назвою «Gazeta Narodowa i Obca» («Газета народна і закордонна»). Після перемоги Тарговицької конфедерації у 1792 році газету закрили, а Тадеуш із дружиною поїхав у еміграцію (Дрезден, Швейцарія, Франція). Після повернення з еміграції за розпорядженням російських владних структур чоловіка Анни Олімпії заарештували буцімто за підтримку французьких революціонерів. Після наполягань дружини та родичів Тадеуша Мостовського звільнили з ув'язнення, проте він був вимушений подати особисту декларацію про вірнопідданість російському царю. Проте це не завадило Мостовському взяти участь у повстанні 1794 року на боці Тадеуша Костюшка, за що після поразки повстання його етапували до Петербурга та посадили в каземат. На особисте прохання дружини його звільнили з ув'язнення, Тадеуш Мостовський повернувся на батьківщину в 1802 році, після чого розлучився з дружиною.
Після розлучення Ганна Барбара перебралась на батьківщину першого чоловіка — у Заслав. Під впливом енергійної літературної діяльності Тадеуша Мостовського вона сама вирішила зайнятися літературною діяльністю. У 1806 році у Вільні виходить друком її перша книга на польській мові — «Мої забави» (пол. Moje rozrywki), куди увійшла низка творів, написаних у стилі готики та фентезі, зокрема «Не завжди так робиться, як мовиться», «Замок Конецпольських» «Матільда і Данило».[5] Також вона написала видані у 1806—1807 роках у Вільні твори «Статуя і Саламандра», «Астольда, князівна з роду Палемона, першого литовського князя», «Страхіття у Замочку».[6]
Померла Анна Олімпія Мостовська у кінці 1833 року в Заславі.
Сім'я
- Перший чоловік — Август Домінік Пшездзецький (1760—1782), мінський староста
- Другий чоловік — Тадеуш Мостовський (1766—1842), політичний діяч Чотирирічного сейму і повстання Костюшка, міністр внутрішніх справ Варшавського герцогства.
- Син — Міхал Пшездзецький
- Сім'я Ганни Радзивіл
-
Станіслав Радзивілл — батько Ганни Радзивілл -
Кароліна Радзивілл (з Потіїв) — мати Ганни Радзивілл -
Тадеуш Мостовський — другий чоловік Ганни Радзивілл
.PNG)
._%D0%9A%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D1%96%D0%B2%D1%96%D0%BB_(%D0%9F%D0%B0%D1%86%D0%B5%D0%B9)_(XVIII).jpg)
Примітки
- ↑ WomenWriters
- ↑ Тезаурус CERL — Consortium of European Research Libraries.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ а б Язэп Янушкевіч. Папярэдніца Баршчэўскага і Караткевіча // Дзеяслоў : журнал. — квітень-травень 2006. Архівовано з джерела 26 серпня 2014. (біл.)
- ↑ Ірына Бурдзялёва. Традыцыі гатычнага рамана ў творчасці Г. Мастоўскай і Я. Баршчэўскага. — С. 2. (біл.)
Література
Білоруською мовою
- Бурдзялёва І. Традыцыі гатычнага рамана ў творчасці Г. Мастоўскай і Я. Баршчэўскага // Вестник МГЛУ. Сер. 1, Филология. — 2009. — № 2 (32). — С. 179—187. (біл.)
- Грушэцкі А. Зданні для бясстрашнай Ганны. Загадкавая дама-пісьменніца з роду Радзівілаў. — Мінськ, 10 березня 2017. — Вип. 4913. — № 10. — С. 10. Архівовано з джерела 30 квітня 2017. (біл.)
- Янушкевіч А. Ганна Мастоўская-Радзівіл // Дзеяслоў : журнал. — 2013. — № 12. (біл.)
Польською мовою
- Mostowskа, Annа Olimpіа z Xiąząt Radziwiłłow. Astolda, xięzniczka z krwi Palemona, pierwszego xiązęcia litewskiego, czyli Nieszczęśliwe skutki namiętnosci. Powiesc oryginalna z historyi litewskiey / Annа Olimpiа z Xiąząt Radziwiłłow Hrabinіа Mostowskа. — Wilnо, 1807. — T. 1. — 225 s. (пол.)
- Mostowskа, Annа Olimpiа z Xiąząt Radziwiłłow. Matylda i Daniło / Annа Olimpiа z Xiąząt Radziwiłłow Hrabinіа Mostowskа // Moie Rozrywkі. — T. 1.— Wilnо, 1806. — S. 5—54. (пол.)
- Barbara Czwórnóg — Jadczak: Anna Mostowska — polska twórczyni powieści grozy, OWD «Express Press», Lublin 2015 (пол.)
Російською мовою
- Половцов А. А. Мостовская, граф. Анна // Большая биографическая энциклопедия. — 2009. (рос.)
|
