Антон Цайлінґер
| Антон Цайлінґер | |
|---|---|
| Anton Zeilinger | |
 | |
| Народився |
20 травня 1945 (78 років) Рід-ім-Іннкрайс, Австрія |
| Країна |
 Австрія |
| Діяльність | фізик, квантовий фізик, викладач університету, письменник-документаліст |
| Alma mater | Віденський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Віденський університет |
| Науковий керівник | Гельмут Раухd |
| Аспіранти, докторанти |
Pan Jianweid Christoph Simond |
| Членство |
Леопольдина Австрійська академія наук Французька академія наук BBAW Європейська академія наук і мистецтв Національна академія наук США Сербська академія наук і мистецтв Європейська академія[1] KaV Marco-Danubia Wiend The Learned Society of Slovakiad[2] |
| Відомий завдяки: |
Квантова телепортація Експериментальна перевірка нерівностей Белла Стан Ґрінбергера — Хорна — Цайлінґера |
| Нагороди |
Премія Вольфа (2010)  |
| Особ. сторінка | quantum.at/zeilinger |
 Антон Цайлінґер у Вікісховищі | |
Антон Цайлінґер (20 травня 1945, Рід-ім-Іннкрайс, Австрія) — австрійський квантовий фізик, дослідник фундаментальних аспектів та застосувань квантової телепортації. Професор Віденського університету.
Біографія
Навчався у Віденському університеті, у якому також здобув докторський ступінь під науковим керівництвом Гельмута Рауха. В 1979 габілітувався в Технічному університеті Відня. Займав тимчасові наукові посади в Массачусетському технологічному інституті, Гумбольдтському університеті Берліна, Оксфордському університеті та Колеж де Франс.
1990 року став ординарним професором Інсбрукського університету і головою Інституту експериментальної фізики. Від 1999 призначений професором Віденського університету, де був також деканом фізичного факультету від 2006 до 2009.
Член Австрійської академії наук, а від 1 липня 2013 року її президент.
Наукова робота
Антон Цайлінґер відомий передовсім своїми експериментами з квантової телепортації. Займається також застосуваннями квантової фізики, зокрема квантовою інформацією.
Початково Цайлінґер займався нейтронною інтерферометрією. Йому вдався експериментальний доказ зміни знаку частинки зі спіном 1/2. Цей ефект важливий для багатьох протоколів квантової інформації. Антон Цейлінґер продемонстрував квантовомеханічну інтерференцію на великих молекулах фулерену.
Визнання
- 1998: член Австрійської академії наук [3]
- 1999: Дійсний член Американського фізичного товариства
- 1999: Шредингеровська лекція (Трініті-коледж, Дублін)
- 2001: «Pour le Mérite» (Прусія)
- 2001: Австрійський почесний знак «За науку та мистецтво» (Австрія)
- 2003: Шредингеровська лекція (Імперський коледж Лондона)
- 2004: Премія Декарта
- 2005: Леопольдина[4]
- 2005: Почесний член Словацької академії наук
- 2005: Іноземний член Сербської академії наук і мистецтв
- 2005: Міжнародна премія короля Фейсала
- 2005: Медаль Вільгельма Екснера
- 2007: Премія в галузі квантової електроніки та оптики[ru]
- 2008: International Quantum Communication Award[de]
- 2008: Медаль Ісаака Ньютона
- 2009: Великий офіцерський хрест ордена «За заслуги перед ФРН»
- 2009: Іноземний член Французької академії наук
- 2010: Премія Вольфа з фізики
- 2011: Член Європейської академії
- 2012: Дійсний член Американської асоціації сприяння розвитку науки
- 2014: Іноземний член Національної академії наук Білорусі[5]
- 2014: Член Академії наук країн, що розвиваються[6]
- 2015: Меморіальна лекція Манне Сігбана
- 2016: Іноземний член Російської академії наук[7]
- 2016: Премія Вілліса Лемба[de]
- 2020: Золота медаль імені В. І. Вернадського Національної академії наук України — за видатні досягнення в галузі квантової електроніки та здійснення телепортації фотонів[8]
Астероїд 48481 названий на честь Цайлінґера.
Примітки
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Zeilinger_Anton
- ↑ Prof. Dr. Anton Zeilinger
- ↑ Mitgliederverzeichnis
- ↑ Deutsche Akademie der Naturforscher Leopoldina wählt 21 neue Mitglieder - Neuwahlen 1. Halbjahr 2005 (14.04.2005)
- ↑ Троє іноземних вчених з двадцяти претендентів стали членами НАН Білорусі
- ↑ Zeilinger Anton | TWAS
- ↑ Постанова Президії РАН «Про розгляд питання про присудження наукового ступеня доктора honoris causa іноземному вченому Антонові Цайлінгер (Австрія) (представлення Відділення фізичних наук)». ras.ru. 14 червня 2016. Процитовано 2016-6-18.
- ↑ Президія НАН України присудила нагороди, премії та грамоти кращим науковцям. www.nas.gov.ua (укр.). Процитовано 28 травня 2021.
Посилання
- (нім.) Офіційна сторінка Антона Цайлінґера
- (нім.) Quantinger — Блог А. Цайлінґера
|
- Народились 20 травня
- Народились 1945
- Члени Леопольдини
- Члени Австрійської академії наук
- Члени Французької академії наук
- Члени і члени-кореспонденти Національної академії наук США
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Члени Європейської академії
- Лауреати золотої медалі імені В. І. Вернадського НАН України
- Австрійські фізики
- Лауреати премії Вольфа (фізика)
- Люди, на честь яких названо астероїд
- Лауреати премії короля Фейсала
- Нагороджені медаллю Вільгельма Екснера
- Кавалери ордена «Pour le Mérite» за науку і мистецтво
- Нагороджені Великим офіцерським хрестом ордена За заслуги перед ФРН