Карантанія

Карантанія
Дата створення / заснування	658
Континент	Європа
Столиця	Maria Saald
Час/дата припинення існування	828
Категорія мап на Вікісховищі	d
Карантанія у Вікісховищі

Історія Словенії
Само
Карантанія
Крайна
Марка Крайна
Словенська марка
Іллірійські провінції
Королівство Іллірія
Князівство Крайна
Дравська бановина
Провінція Любляна
Соціалістична Республіка Словенія
Республіка Словенія
Портал «Словенія»

Історія Австрії
Галльштаттська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції (Норик • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія (Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина (Цислейтанія)
Німецька Австрія
Перша Австрійська Республіка
Федеративна держава Австрія
Аншлюс
Австрія у часи націонал-соціалізму
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка
Портал «Австрія»

Каранта́нія, інша назва Хорута́нія (словен. Karantanija, Korotan) — держава словенців в басейні річки Мура і верхів'ях річки Драва в 7—11 ст.

Походження назви

Назва Карантанія, або Хорутанія (старо-словен. Korotan), можливо, походить від слов'янського кореня gora (гора) й індоєвропейського stan (будинок, країна). З іншого боку назва стародавнього кельтського племені, що жило в цьому регіоні, — карнів (лат. carni) — мабуть, перегукується з кельтсько-іллірійським словом carn (скеля). У кожному разі назва Карантанія характеризує гірський характер земель, населених предками словенців.

Історія

Гіпотетичні межі Карантанії близько 828 року.

Слов'янські племена розселилися на східних схилах Альп і у верхній течії Мури, Драви і Сави після того, як лангобарди покинули територію для завоювання Італії у 568 році. Вже під 595 рік в «Історії ломбардів» Павла Диякона згадується Слов'янська провінція (лат. provincia Sclaborum), яка вважається початком утворення держави предків сучасних словенців. Слов'янське населення цього регіону було під владою Аварського каганату. Однак у 622 році, скориставшись війною аварів з Візантією, слов'яни (зокрема хорутани на чолі із Валуком) підняли повстання, на чолі якого став князь Само, який розгромив 623 року аварське військо, а 631 року відбив набіг франків. Держава Само представляла по суті союз слов'янських племен. Вже в 631 році згадується Вендська марка (лат. marca Vinedorum), яка, ймовірно, було автономним князівством хорутанів (карантанців) у складі держави Само.

Карантанія стала самостійною після розпаду держави Само (658). Близько 745 року потрапила у залежність від баварського герцога; у 788—820 стала васальним князівством Франкської держави; з 820 графством у складі Франкської держави, із якого Карантанія відійшла до Східно-Франкського королівства. У 976 імператор Оттон II з Карантанії й низки марок, у яких переважало слов'янське населення (Карантанська, Подравська та інші), створив герцогство «Велика Карантанія», яке на початку 11 ст. розпалося на низку феодальних володінь: Каринтію, Крайну, Каринтійську марку (надалі Штирія) та інших.

Пам'ятки

Трон князя на Госпосвітському полі.

Найдавнішими писемними пам'ятками Карантанії є Фрейзінгенські уривки, написані давньословенською мовою.

Див. також

• Хорутани

Джерела

• Wilhelm Richard Baier (Hrsg.): Karantanien — Mutter von Kärnten und Steiermark. Hermagoras, Klagenfurt 2003, ISBN 3-85013-967-0 [Protokollband zur Vortragsreihe der Grazer Urania im Winter 2002, 160 S.]
• Paul Gleirscher: Karantanien — das slawische Kärnten. Verlag Carinthia, Klagenfurt 2000, ISBN 3-85378-511-5
• Hans-Dietrich Kahl: Der Staat der Karantanen: Fakten, Thesen und Fragen zu einer frühen slawischen Machtbildung im Ostalpenraum, Ljubljana 2002
• Walter Kleindl: Die Chronik Österreichs. Chronik Verlag, Dortmund 1984
• Rudolf Reichel: Steirische Landesgeschichte. Leuschner&Lubensky, Graz 1884
• Jožko Šavli: Slovenska znamenja (Slowenische Zeichen), Gorica — Bilje 1994, ISBN 961-6097-00-8, darin A. Kuhar, Slovene Medieval History, Studia Slovenica
• Herwig Wolfram: Die Geburt Mitteleuropas, Geschichte Österreichs vor seiner Entstehung, Verlag Kremayr & Scheriau 1987