Кодема
| село Кодема | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Донецька область | ||||
| Район | Бахмутський район | ||||
| Громада | Світлодарська міська громада | ||||
| Облікова картка | Кодема | ||||
| Основні дані | |||||
| Населення | ▼ 461 (01.01.2014) | ||||
| Площа | 2.96 км² | ||||
| Густота населення | 155.7 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 84572 | ||||
| Телефонний код | +380 6274 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 48°28′28″ пн. ш. 38°05′27″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 38.09083° сх. д.Координати: 48°28′28″ пн. ш. 38°05′27″ сх. д. / 48.47444° пн. ш. 38.09083° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
136 м | ||||
| Водойми | р. Кодема | ||||
| Відстань до обласного центру |
57,9 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 84572, с. Кодема, вул. Центральна, 69 | ||||
| Карта | |||||
  Кодема | |||||
 Кодема | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Коде́ма — село в Україні, у Бахмутському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування — Кодемська сільська рада.
Географія
Село Кодема знаходиться за 16 км від районного центру та залізничної станції Бахмут.
Історія
Засноване у XVII столітті[1].
За даними на 1859 рік на казенних Кодемських хуторах Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 888 осіб (440 чоловічої статі та 448 — жіночої), налічувалось 149 дворових господарств[2].
Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Кодема Бахмутської волості мешкало 954 особи, налічувалось 191 дворове господарство, існував молитовний будинок[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1060 осіб (541 чоловічої статі та 519 — жіночої), з яких всі — православної віри[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, учиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 23 особи[5].
На початку 1970-х років у Кодемі діяли центральна садиба колгоспу «Шлях до комунізму», восьмирічна школа, клуб, бібліотека, дитячий садок[1].
29 березня 2015-го на взводному опорному пункті в Кодемі загинув солдат батальйону «Патріот» Олександр Азаров. 15 липня 2015 року терористичні сили обстріляли село Кодема з 152-мм артилерії, постраждав один цивільний[6].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 590 осіб, з них 74,58 % зазначили рідною українську мову, 25,08 % — російську, а 0,34 % — іншу[7].
Символіка
Герб
Герб Кодемської територіальної громади складається з елементів, які пов'язані з історією та культурою громади, відображають минуле, національні святині, традиції і ментальність її життя.
Герб являє собою геральдичний щит — вертикально витягнутий шестикутник. Знизу, на зеленому тлі — храм, який символізує святість, єдність народу і Свято-Преображенський храм, розташований у селі Кодема.
Три ялинки — символізують чистоту та благополуччя.
Навскіс з області над лівим нижнім кутом до області під правим верхнім кутом зображена синя стрічка, яка символізує наявність річки на території громади (струм. Кодемка).
Над стрічкою коричневим кольором зображена рілля — символ спокою, і працюючий на ній трактор — символ працьовитості нашого народу. Зображення ріллі відділяє 1/4 частину щита (верхня частина), яка має блакитне забарвлення — символ мирного неба. На блакитному тлі зображено півколо сонця над ріллею, і сонячні промені — символ яскравого життя на землі та мирних прагнень людей.
Герб обрамляють соняшники і колосся пшениці, що є символом хліборобської праці.
Прапор
Прапор громади складається з трьох кольорових полів, розташованих горизонтально: знизу — чорне — символ родючості землі, займає 1/9 висоти прапора; всередині блакитне — символ чистоти повітря та мирного неба, займає 7/9 висоти прапора, вгорі — зелений — символ добробуту, також нижнє займає 1/9 висоти прапора.
У центрі середнього блакитного поля зображене жовте коло — символ яскравого сонця, навколо якого розташовані три пшеничні колоски — символ землеробства і працьовитості. Жовтий колір символізує також жовтий елемент прапора України.
Відомі люди
- Скрипниченко Федір Тарасович — педагог, інженер, козак 2-го Синього полку Армії УНР.
Примітки
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область, 1970, с. 187.
- ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 892) (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-60. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Донецька область, ст. 466
- ↑ Бойовики обстріляли село на Донеччині: є загиблі серед мирного населення
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
Джерела
- Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Донецька область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.
|
Це незавершена стаття з географії Донецької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||
