Морозівка (Старобільський район)
| село Морозівка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Луганська область |
| Район | Міловський |
| Рада | Морозівська сільська рада |
| Облікова картка | Морозівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1690 |
| Населення | 994 |
| Площа | 5,12 км² |
| Густота населення | 194,14 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 92520 |
| Телефонний код | +380 6465 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°27′42″ пн. ш. 39°53′52″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 39.89778° сх. д.Координати: 49°27′42″ пн. ш. 39°53′52″ сх. д. / 49.46167° пн. ш. 39.89778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
101 м |
| Водойми | р. Комишна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 92520, с. Морозівка, вул. Центральна, 49б |
| Карта | |
  Морозівка | |
 Морозівка | |
| Мапа | |
| |
Моро́зівка — село в Україні, у Міловському районі Луганської області. Населення становить 994 осіб. Орган місцевого самоврядування — Морозівська сільська рада.
Історія
За даними на 1864 рік на казенній слободі Кобичева (Покровське) Старобільського повіту Харківської губернії мешкало 1546 осіб (766 чоловічої статі та 780 — жіночої), налічувалось 336 дворових господарства, існувала православна церква, відбувався щорічний ярмарок[1].
Станом на 1885 рік у колишній державній слободі Зориківська волості мешкало 1842 особи, налічувалось 283 дворових господарства, існувала православна церква, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2209 осіб (1099 чоловічої статі та 1110 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними на 1914 рік у слободі проживало 3270 мешканців[4].
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв у Морозівській — 358 людей[5].
Населення
За даними перепису 2001 року населення села становило 994 особи, з них 93,36 % зазначили рідною мову українську, 6,34 % — російську, а 0,3 % — іншу[6].
Видатні уродженці
- Голодний Олексій Михайлович — український радянський діяч.
Також
Посилання
Примітки
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с., (код 3010)(рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-249. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.(рос. дореф.)
- ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 201—208
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |