AAV-P7

LVTP-7.jpg
AAV-P7
Виробництво та застосування
країна-виробник	США
розробник	FMC Corporation
компанія-виробник	United Defense
роки виробництва	1972-
Основні параметри
бойова маса, т	18 23 (бойова)
екіпаж, осіб	3
десант	25
довжина, мм	7940
ширина, мм	3270
висота, мм	3120
Броня
тип броні	алюмінієва
лоб корпусу, мм/град.	30
борт корпусу, мм/град.	35-45
корма корпусу, мм/град.	35
дах корпусу, мм/град.	30
днище, мм/град.	30
Озброєння
калібр, марка та тип гармати	1×40-мм MK-19 1×25-мм M242 Bushmaster M242 Bushmaster
боєкомплект гармати	900
додаткове озброєння	1×12,7-мм Browning M2
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна	Detroit Diesel 8V-53T (P-7) Cummins VT 400 903 (P-7A1)
потужність двигуна, к.с. (кВт)	400 525
підвіска	торсіонна
швидкість по шосе, км/год.	70
швидкість по перетятій місцевості, км/год.	13 (по воді)
запас ходу по шосе, км	480
питома потужність, к.с./т	18
подоланний рів, м	2,4

AAV-P7 (англ. Assault Amphibious Vehicle) (укр. Атакуюча плавуча машина) — плавучий бронетранспортер Корпусу морської піхоти США. На відміну від інших десантних плавучих панцирних транспортерів може застосовуватись у бойових діях на суші. Раніше позначався LVTP-7 (Landing Vehicle, Tracked, Personnel-7) (укр. Десантна машина, гусенична, екіпаж -7). Використовується для десантування штурмових батальйонів з універсальних десантних кораблів класу Tarawa, Wasp, San-Antonio і їхньої бойової підтримки. Здатен перевозити до 25 морських піхотинців з озброєнням. Їх повинні були замінити транспортери нового покоління EFV.

Історія

Десантування AAV-P7 на берег

Пересування AAV-P7 по воді

AAV-P7 на десантній палубі USS Rushmore (LSD 47)

У березні 1964 Корпус морської піхоти США виробив вимоги для нового плавучого транспортера на заміну LVT-5. Контракт на виробництво у червні 1970 на 942 машин (78,5 млн. Долар США) отримала корпорація FMC (сьогодні United Defense, яка у вересні 1967 надала 15 прототипів LVPTX12 (Landing Vehicle Personnel Tracked Experimental, Model 12) на тестування морській піхоті. У серпні 1971 перші LVTP-7 передали Корпусу морської піхоти (1974 останні), де у березні 1972 з ними сформували перші підрозділи.

У ході першої програми по підвищенні захисту машин (1977) LVTP-7 було модернізовано і вони отримали позначення AAV7-A1 (1980/85). Нові серії AAV7-A1 виготовили 1980 і 1984 роках (понад 330).

Крім водія, командира, стрільця у задній частині AAV7-A1 на трьох лавах розміщується 25 морських піхотинців у повному озброєнні.

Справа у передній частині машини AAV7 розміщено моторний відсік з 8-циліндровим дизелем з турбонаддувом Detroit Diesel потужністю 400 к.с. У AAV7 А1 встановлено мотор Cummins Engine. Для руху на воді використовують два водометИ.

AAV-P7 призначені для транспортування морської піхоти з десантних кораблів на берег для захоплення плацдарму. Оскільки під час десантування передбачається вогнева підтримка з літаків, кораблів, озброєння самих AAV-P7 може використовуватись проти невеликих цілей — піхоти і легко захищених машин.

Модифікації

• LVTP-7: базова модифікація. 1972
• LVTP-7A1: модифікація з системою інтерком AN/VIC-2. 1982
• AAVP-7A1: нове позначення моделі LVTP-7A1
• AAVC-7A1: командирська машина для 2 офіцерів і 5 операторів з розвинутими системами зв'язку
• AAVR-7A1: інженерна машина з стрілою крана на кулеметній вежі. У середині розміщені запчастини, інструменти і 3 механіки

Джерела

• Christopher F. Foss (Hrsg.): Jane's Armour & Artillery. 2009–2010. Jane's Information Group Inc, Coulsdon u. a. 2009, ISBN 978-0-7106-2882-4 (англ.)

Посилання

• Amphibious Assault Vehicle (AAV-7A1)(англ.)
• Assault Amphibian Vehicles of the USMC (англ.)
• Assault Amphibian Vehicle Personnel Model 7A1 (AAVP7A1)(англ.)
• AAV-7A1 Assault Amphibian Vehicle (AAV RAM/RS)(італ.)