M52 (САУ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M52
Самохідна гаубиця M52A1 на випробувальному полігоні
Самохідна гаубиця M52A1 на випробувальному полігоні
Тип Самохідна гаубиця
Схема: класична
Історія використання
На озброєнні 1954-по т.ч.
Оператори США США
Історія виробництва
Виробник США США
Виготовлення 1951-1955
Виготовлена
кількість
683
Характеристики
Вага 24,5 т
Довжина 5 801 мм
Довжина ствола 23,2
Ширина 3 147 мм
Висота 3 317 мм
Обслуга 5 чол.

Калібр 105
Підвищення −10…+65°
Траверс ±30°
Темп вогню 1-4 постр/хв.
Дальність вогню
Ефективна 11,6 км

Броня сталева гомогенна зварна
Лоб: 13 мм, верх: 13 / 81°, середина: 13 / 40—52°, низ: 13 / 66°
Борт: 13 / 0°
Корма: 13 / 0°
Башта: маска гармати: 13 / 0…90°, дах: 13
Активний захист: немає
Динамічний захист: немає
Головне
озброєння
105-мм гармата M49
боєкомплект: 102
Другорядне
озброєння
12,7-мм кулемет M2
Двигун
Трансмісія Allison CD-500-3
Підвіска індивідуальна торсіонна
тиск на ґрунт: 0,716 кг/см²
Дорожній просвіт 490 мм
Швидкість шосе: 56 км/год
Прохідність нахил: 30 °
підйом: 60 °
стінка: 0,76 м
рів: 1,8 м
брід: 1,22 м

M52 (САУ) у Вікісховищі

M52 (англ. M52 self propelled howitzer) — американська 105-мм самохідна гаубиця, створена на базі легкого танку M41 Walker Bulldog, що перебувала на озброєнні артилерії армії США.

Зміст[ред. | ред. код]

З 1945 року на озброєнні американської армії перебувала самохідна гаубиця M37 (англ. M37 Howitzer Motor Carriage). Ця артилерійська система, побудована на шасі легкого танка M24 Chaffee, озброювалася 105-мм гарматою M4 і призначалася для вогневої підтримки військ зі стрільбою прямим наведенням або із закритих позицій. Самохідка M37 не встигла на Другу світову війну, але знайшла застосування під час війни у ​​Кореї. Але, шасі легкого танка M24 швидко стало застарілим, а специфічне компонування, запозичене в одному з попередніх проєктів, накладало певні обмеження на характеристики.

Тому, в 1948 Детройтський арсенал отримав наказ почати розробку на основі шасі нового легкого танка M41 Walker Bulldog перспективної самохідної артилерійської установки з 105-мм гарматою. З урахуванням досвіду експлуатації самохідної артилерії попередніх моделей замовник зажадав виконати башту повністю закритою та здатною захистити екіпаж від обстрілу з усіх ракурсів.

Новий проєкт отримав робоче позначення T98. Клас техніки спочатку визначався як Howitzer Motor Carriage чи HMC. Пізніше, після проведення випробувань та доведення, перспективна САУ була прийнята на озброєння під назвою M52.

Країни-оператори[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ГОСТ 8.417-2002

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • R. P. Hunnicutt. A History of American Light Tank Volume 2. — Новато, Калифорния: Presidio Press, 1995. — 340 с. — ISBN 0-89141-570-X
  • S. J. Zaloga. M109 Self-Propelled Howitzer 1960—2005. — London: Osprey Publishing, 2005. — 48 p. — (New Vanguard № 86). — ISBN 1-84176-631-3.