M103 (танк)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
M103 tankpanty.jpg

M103 Heavy Tank

M103
Загальні дані
класифікація важкий танк
компонувальна схема класична
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of the United States.svg США
компанія-виробник США Chrysler
роки виробництва 1953-1954
кількість виробів, од. 300
роки експлуатації 1957-1974
модифікації M103A1, M103A2
основні країни-оператори Flag of the United States.svg США
Основні параметри
бойова маса, т 56 700[1]
екіпаж, осіб 5 чол.
довжина, мм 6 993 (з гарматою — 11 394)
ширина, мм 3 632
висота, мм 3 559
кліренс, мм 391
Броня
тип броні сталева гомогенна броня, 127—254 мм
  лоб корпусу (верх), мм/град. 127/60°
  лоб корпусу (низ), мм/град. 114/50°
  борт корпусу (верх), мм/град. 51/40°
  борт корпусу (низ), мм/град. 44/30°
  корма корпусу (верх), мм/град. 38/30°
  корма корпусу (низ), мм/град. 25/60°
  дах корпусу, мм/град. 25
  днище, мм/град. 32—38
  лоб башти, мм/град. 127/50°
  маска гармати, мм/град. 02…254/0…45°
  борт башти, мм/град. 70…137/20…40°
  корма башти, мм/град. 51/40°
  дах башти, мм/град. 38
активний захист немає
динамічний захист немає
Озброєння
основне озброєння 120-мм танкова гармата M58
калібр, марка та тип гармати 120 mm Gun M58
довжина ствола, кал. 60
скорострільність, постр/хв. 5-6
кути ВН, ° −8…+15°
кути ГН ° 360°
дальність стрільби, км 23,100
боєкомплект гармати 33
приціли M14, M20A1, балістичний обчислювач M6
кулемети 12,7-мм зенітний кулемет Browning M2
боєкомплект 900
додаткове озброєння 2 × 7,62-мм кулемети М1919
боєкомплект (2) 8150
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна
пальне 710
трансмісія General Motors CD-850-4A or -4B
2 — вперед, 1 — назад
підвіска індивідуальна торсіонна
швидкість по шосе, км/год. 34
запас ходу по шосе, км 130—480
питома потужність, к.с./т 14,3
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,908
подоланний підйом, ° 35°
подоланна стінка, м 0,9
подоланний рів, м 2,25
подоланний брід, м 1,2
засоби зв'язку AN/GRC-3, AN/GRC-7

M103 (англ. M103 Heavy Tank) — американський важкий танк, який перебував на озброєнні танкових військ армії США з 1957 до 1974 року. M103 став останнім в історії Збройних сил США важким танком, до того як перейшли на термінологію основного бойового танку, якою користуються і досі.

Історія створення[ред. | ред. код]

Американський важкий танк M103 став єдиним з серії важких танків, що розроблялися у післявоєнний час, та досягли серійного виробництва. Танк становив полегшену версію важкого танку T34. За результатами Другої світової війни військові експерти з бронетехніки рекомендували розробляти типи танків за їхнім призначенням на полі бою: легкі, середні та важкі. Проте, кардинальне скорочення бюджету у післявоєнний час для потреб Збройних сил змусили більшість проектів полишити, одиниці з раніш запланованих розробок продовжували повільно розвиватися. Так, серед проектів, що збереглися, були важкі танки T29 та T30, а також менш складний у виробництві T32. У травні 1945 року американські конструктори розпочали роботи над танком T34, що вперше в історії американського танкобудування озброювався модернізованою 120-мм зенітною гарматою, шасі лишалося в нього від T29/T30. У процесі розробки бойова вага T34 досягла маси понад 65 тонн, ні командування армії, ні Корпусу морської піхоти не виявили інтересу до цього монстра.

Роботи, що проводилися по Т32 і серії Т29/T30/T34 наочно довели, що ці машини архаїчні і не відповідають новітнім вимогам. Зокрема, зазначалося, що вони надто масивні, мають недостатній бронезахист і проблеми з озброєнням.

Тим часом, короткий період тріумфу з приводу перемоги над країнами Осі та встановлення добросусідських відносин з Радянським Союзом зійшов нанівець. У 1948 році комуністи захопили владу в Чехословаччині, згодом почалися проблеми в окупованій СРСР Східній зоні Німеччині, що переросли на блокаду Західного Берліну. Розробка важкого танку на потребу армії США почала викликати відповідний інтерес. 1 грудня 1948 року Детройтський арсенал запропонував проект нового важкого танка Т43. Машина була відносно компактною, мала корпус і башту з раціональними кутами нахилу броні, й озброювалася потужною 120-мм гарматою. Вона відразу привернула до себе увагу військових.

У грудні 1950 року армії був продемонстровані перші креслення нового танку, і вже у січні 1951 року командування армії підписало контракт з Chrysler на 99 млн.$ на виробництво цього танку. Перший прототип був завершений у листопаді 1951 року на новому танковому заводі Клайслера в Ньюарку, Делавер.

Як і споріднений британський важкий танк «Конкерор» M103 за задумом його розробників мав протистояти наймогутнішим радянським танкам серії ІС та Т-10, у разі переходу холодної фази протистояння в гарячу. 1953—1954 роки перша серія з 300 танків, які отримали військову класифікацію T43E1 були побудовані на заводі в Ньюарку. У жовтні 1953 року, прагнучи приховати танк від можливості появи на публіці, міністр оборони Чарльз Е. Вілсон заборонив демонстрацію M103 на виставці для Американської асоціації вогнепальної зброї на Абердинському полігоні. Лише у травні 1954 року танк був офіційно продемонстрований на виставці при танковому заводу в Ньюарку.

Однак, у червні 1954 року серійне виробництво на заводі Крайслера було згорнуто, замовлення перенацілене на виробничі потужності General Motors, який до того ж став фаворитом у забезпеченні армії танками M48 Patton. Незабаром розпочалися військові випробування танків, що перебували на озброєнні сухопутних військ, де тестування M103 пройшло незадовільно. Танк не відповідав заявленим характеристикам і у серпні 1955 року всю партію важких танків поставили на зберігання. У квітні 1956 року, після складного етапу модернізації, коли розробникам та інженерам довелося проводити 98 удосконалень та модифікацій танку, він нарешті був прийнятий на озброєння. З 300 побудованих на той час танків T43E1, 80 були передані до складу армії США (74 з яких згодом було доведені до рівня M103), ще 220 прийняла на озброєння морська піхота США для забезпечення підрозділів підтримки піхоти; спочатку їх довели до рівня M103A1, пізніше до стандартів M103A2.

Декілька десятків армійських танків перекинули до складу американських збройних сил в Європі, танки морської піхоти ніколи не залишали території США. Жоден М103 не брав участі в бойових діях.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • R. P. Hunnicutt. Firepower: A History of the American Heavy Tank. — Presidio Press, 1988. ISBN 0-89141-304-9.
  • Kenneth W Estes. M103 Heavy Tank 1950–74. 2013, р. 48, Osprey Publishing. NEW VANGUARD 197. ISBN 184-9089-81-7

Примітки[ред. | ред. код]