Диплодок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Diplodocus longus)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Диплодок
Час існування: 154–152 млн р. т.
пізня юра
Диплодок Карнегі (Diplodocus carnegiei Hatcher, 1901)
Диплодок Карнегі (Diplodocus carnegiei Hatcher, 1901)
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Завропсиди (Sauropsida)
Надряд: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящіротазові (Saurischia)
Підряд: Завроподоподібні (Sauropodomorpha)
Інфраряд: Зауроподи (Sauropoda)
Родина: Диплодокові (Diplodocidae)
Рід: Диплодок (Diplodocus)
Marsh, 1878
  • D. longus Marsh, 1878 (type)
  • D. carnegii Hatcher, 1901
  • D. hayi Holland, 1924
  • D. hallorum (Gillette, 1991) Lucas et al., 2004
Синоніми
* Seismosaurus Gillette, 1991
Посилання
Вікісховище: Diplodocus
Віківиди: Diplodocus
Fossilworks: 38669

Диплодо́к (Diplodocus) — рід диплодокових завроподів, ряду ящіротазових, які жили у пізньому юрському періоді, 154–152 млн років тому. Його скам'янілості вперше були виявлені у 1877 році Семюелем Уіллістоном у верхньоюрських відкладах Північної Америки.

Родова назва Dipodocus, що була запропонована Отніелем Чарльзом Маршем у 1878 році, є неолатинським терміном та походить з давногрецької означає «двоосновний» (грец. διπλόος — «подвійний» та грец. δοκός — «колода», «дишло», «основа»)[1][2], що є посиланням на його двобічні шеврони хвоста.

Диплодоки є одними з найпоширеніших скам'янілостей динозаврів, знайдених у середніх та верхніх шарах формації Моррісон, наприкінці кімериджського періоду[3]. Формація Моррісон фіксує середовище і час, в якому домінували гігантські завроподові динозаври, такі як апатозавр, барозавр, брахіозавр, бронтозавр і камаразавр[4]. Їхні великі розміри могли бути стримуючим фактором для хижих алозаврів і цератозаврів — їхні рештки були винайдені в тих же шарах, що дозволяє припустити, що вони співіснували з диплодоками.

Диплодок — один з найбільш легко впізнаваних динозаврів, з його типовою завроподовою формою, довгою шиєю і хвостом та чотирма міцними ногами. Впродовж багатьох років це був найдовший з відомих динозаврів.

Анатомія і морфологія[ред. | ред. код]

Скелет Diplodocus carnegi у Природознавчому музеї Берліна

Диплодоки досягали 35 метрів завдовжки[5]. Мали порівняно невелику голову, довгі шию та хвіст. Пересувалися на чотирьох ногах, задні ноги були довші за передні, хребці в тазовому відділі зрощені між собою. Всі диплодоки були рослиноїдними тваринами.

Сучасні оцінки маси варіюють між 10 і 16 тоннами: 10[6], 11.5[7], 12,7[8], 16[9].

Види[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Simpson, John A., ред. (1989). The Oxford English dictionary. Oxford: Clarendon Pr. ISBN 978-0-19-861186-8.
  2. diplodocus | Etymology of diplodocus by etymonline. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 27 листопада 2023.
  3. Tschopp, Emanuel; Mateus, Octávio; Benson, Roger B.J. (7 квітня 2015). A specimen-level phylogenetic analysis and taxonomic revision of Diplodocidae (Dinosauria, Sauropoda). PeerJ (англ.). Т. 3. с. e857. doi:10.7717/peerj.857. ISSN 2167-8359. PMC 4393826. PMID 25870766. Процитовано 27 листопада 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  4. Turner, Christine E.; Peterson, Fred (2004-05). Reconstruction of the Upper Jurassic Morrison Formation extinct ecosystem—a synthesis. Sedimentary Geology (англ.). Т. 167, № 3-4. с. 309—355. doi:10.1016/j.sedgeo.2004.01.009. Процитовано 27 листопада 2023.
  5. Upchurch P, Barrett PM, Dodson P (2004). Sauropoda. У Weishampel DB, Dodson P, Osmólska H (ред.). The Dinosauria (2nd Edition). University of California Press. с. 305. ISBN 0-520-24209-2.
  6. Dodson, P., Behrensmeyer, A.K., Bakker, R.T., and McIntosh, J.S. (1980). Taphonomy and paleoecology of the dinosaur beds of the Jurassic Morrison Formation. Paleobiology 6:208-232.
  7. Paul, G.S. (1994). Big sauropods — really, really big sauropods. The Dinosaur Report, The Dinosaur Society Fall:12-13.
  8. Foster, J.R. (2003). Paleoecological Analysis of the Vertebrate Fauna of the Morrison Formation (Upper Jurassic), Rocky Mountain Region, U.S.A. New Mexico Museum of Natural History and Science: Albuquerque, New Mexico. Bulletin 23.
  9. Coe, M.J., Dilcher, D.L., Farlow, J.O., Jarzen, D.M., and Russell, D.A. (1987). Dinosaurs and land plants. In: Friis, E.M., Chaloner, W.G., and Crane, P.R. (eds.). The Origins of Angiosperms and Their Biological Consequences. Cambridge University Press: New York, 225–258. ISBN 0521323576.