Сорока звичайна
| Сорока звичайна Період існування: середній плейстоцен — наш час
| |
|---|---|
| |
| ⓘ | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Во́ронові (Corvidae) |
| Рід: | Сорока (Pica) |
| Вид: | Сорока звичайна (P. pica)
|
| Біноміальна назва | |
| Pica pica | |
| |
| Ареал сороки та її підвидів | |
| Синоніми | |
|
Corvus pica Linnaeus, 1758 | |
Соро́ка звича́йна[1], або соро́ка (Pica pica) — птах родини воронових[2]. В Україні звичайний осілий птах на всій території, окрім високогір'я Карпатських і Кримських гір[3]. Викопні рештки відомі з антропогену[2].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина тіла 44-46 см, маса 150—240 г, розмах крил 58—60 см[3]. В Україні звичайний осілий птах на всій території[3]. У сороки своєрідне забарвлення пір'я: голова, шия, спина, горло, воло і верхня частина грудей блискучо-чорні, на голові та спині із зеленим відливом; плечі та більш-менш виразна, часто лише ледве позначена поперечна смуга на спині та нижній частині тіла білого кольору; махові пера сині, зовні їх край зелений, покривні пера великих махових пер теж зелені, зсередини махові пера здебільшого білі й лише на кінці темні[2]. Завдяки білим плямам на боках птах дістав народну назву — сорока-білобока.
Вокалізація[ред. | ред. код]
Голос — різкі клацання, постукування, хрипкі крики[4][3]. Саме тому, тваринний світ завжди прислухається, коли стрекоче сорока, бо обережна і пильна сорока першою з висоти попереджає інших тварин на землі про появу хижаків у небі, або на землі[5].
Поширення[ред. | ред. код]
Птах досить поширений у Європі й Азії. Основні оселища — польові гаї, узлісся, сади[2]. Сорока уникає поселень у високих горах, безлісих рівнинах і густих лісах[2]. Сорока охоче селиться поряд з людиною і там, де її не чіпають, стає надзвичайно довірливою, та, навіть, настирливою[3]. Живуть птахи постійними парами, які зберігаються й узимку.
Інтелект[ред. | ред. код]
Сороки — одні з найрозумніших птахів. Вони здатні впізнати себе в дзеркалі. Сороки можуть рахувати до 4, але чим більше відрізняються предмети, тим важче птахам їх порахувати. Також вони мають продумані ритуали, зокрема пов'язані з померлими сороками.
Спосіб життя[ред. | ред. код]
Зазвичай сороки живуть осіло[3]. Проживають переважно у парках, садах, часто біля людських будівель[3]. Не люблять густих лісів або гір. Сороки обирають партнера на першому році життя, а за два роки пара починає будувати гніздо і вирощувати потомство. Пари дуже відважні: вони за будь-яку ціну захищатимуть своїх пташенят від інших сорок.
-
-
-
-
Череп -
Оперення
Живлення[ред. | ред. код]
Сороки всеїдні[3]. Живиться сорока різноманітними комахами, насінням дикорослих трав, зерном злакових сільськогосподарських культур[2]. У їхній раціон входять також дрібні гризуни, ящірки. Аналіз рештків у випорожненнях сорок показують переважання рослинного матеріалу — так у дослідженнях на Криворіжчині переважали рештки насіння і плодів жимолості татарської, собачої рожі звичайної, вишні магалебської, винограду, шипшини, калини, полину, кленів польового та ясенелистого. Серед тваринних решток переважали залишки миші хатньої, польової та нориці. Також у рештках численно траплялись равлики виноградні, частково жуки та рештки свійських тварин, підібрані або на дорогах, або на скотомогильниках. Багато ознак живлення сорок на смітниках і звалищах[6].
Розмноження[ред. | ред. код]
Сороки будують декілька гнізд, «робоче» з яких лише одне. Гнізда кулястої форми, побудовані з гілок. Самиця відкладає 5-8 яєць у квітні-травні, і висиджує їх 17-18 днів[3][2].
-
Яйця -
Гніздо -
Гніздо -
Пташеня -
Підросле пташеня
У культурі[ред. | ред. код]
У Китаї сорока означає щастя і радість. Існує фразеологізм «зустріч на сорочому містку», що означає зустріч подружжя або закоханих після довгої розлуки[джерело?].
В Україні до сороки іноді ставляться скептично. Птаха порівнюють з балакучою жінкою, звідси й фразеологізм «Сорока на хвості принесла». В той же час сороку порівнюють з господинею, багатодатною матір'ю[7].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ а б в г д е ж Сорока (рід) // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- ↑ а б в г д е ж и к Сорока (Pica Pica) : [англ.] : [арх. 30 липня 2019 року] // pernatidruzi.org.ua. — Пернаті друзі, птахи України. — Дата звернення: 30 липня 2019 року.
- ↑ Співи птахів (3 липня 2019), Сорока звичайна (рідкісні звуки птахів) [Pica pica / Обыкновенная сорока] — співи птахів, процитовано 3 липня 2019
- ↑ Родина пернатих вундеркіндів : [англ.] : [арх. 30 липня 2019 року] // pernatidruzi.org.ua. — Пернаті друзі, птахи України. — Дата звернення: 30 липня 2019 року.
- ↑ Коцюруба В. В. Особливості живлення звичайної сороки (Pica pica L.) на Криворіжжі / В. В. Коцюруба // Екологічний вісник Криворіжжя : зб. наук. та наук.-метод. праць / гол. ред. В. М. Савосько. — Кривий Ріг, 2016. — Вип. 2. — С. 111—114.
- ↑ «Сорока-Білобока» Наталя Забіла//Освіта.UA, 2007—2024
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Сорока // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1808. — 1000 екз.
|
| ||||||||
