Schwerer Panzerspähwagen

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Schwerer Panzerspähwagen
Важкий броньований розвідувальний автомобіль версії Sd.Kfz. 231 (8-rad) у Музеї Бундесверу німецьких оборонних технологій[en]. Кобленц. 2013
Важкий броньований розвідувальний автомобіль версії Sd.Kfz. 231 (8-rad) у Музеї Бундесверу німецьких оборонних технологій[en]. Кобленц. 2013
Тип бронеавтомобіль
Історія використання
На озброєнні 1930—1945
Оператори Третій Рейх Третій Рейх
Війни Друга світова війна
Історія виробництва
Виробник Третій Рейх Третій Рейх, Третій Рейх Daimler-Benz, Büssing, Magirus
Вартість одиниці 57 290 ℛ︁ℳ︁
Виготовлення 1930—1936 (6-rad)
1937–1943 (8-rad)
1943–1945 (234)
Виготовлена
кількість
6-rad: ~130
8-rad: 947
серія 234: 478
Варіанти Sd.Kfz. 231, Sd.Kfz. 232, Sd.Kfz. 233, Sd.Kfz. 234, Sd.Kfz. 263
Характеристики
Вага 8,3-10,5 т
Довжина 5570 мм
Довжина ствола L/55
Ширина 1820 мм
Висота 2250 мм
Обслуга 4

Калібр 1 × 20-мм танкова гармата KwK 30
Темп вогню 280 постр/хв.
Дальність вогню
Ефективна 4400 м

Броня сталева катана
Лоб: 8 / 25° мм/град
Головне
озброєння
боєкомплект: 200
Другорядне
озброєння
MG-34
Двигун 4-цил. 60 к.с. Büssing-NAG G
6-цил. 68 к.с. Daimler-Benz MO9
6-цил. 70 к.с. Magirus s 88
Питома потужність 11,7
Підвіска 6 × 4
8 × 8
Дорожній просвіт 240 мм
база: 3400 мм
колія: 1690 / 1840 мм
Швидкість шосе: 85
бездоріжжя: 31

Schwerer Panzerspähwagen у Вікісховищі

Schwerer Panzerspähwagen (укр. важкий броньований розвідувальний автомобіль) — серія шести- і восьмиколісних броньованих автомобілів, які використовувалися нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У німецькій армії бронеавтомобілі призначалися для виконання класичних завдань розвідки, управління та спостереження. Вони проводили військову розвідку на фронті та на флангах наступаючих моторизованих підрозділів, щоб оцінити дислокацію, силу і наміри противника. Їхньою основною роллю була розвідка, але вони могли вступати в бій з подібними або легкими підрозділами, а іноді намагатися перехопити ворожі розвідувальні патрулі.

Зміст[ред. | ред. код]

Перші зразки важкого бронеавтомобіля 6-колісні версії базувалися на вантажівці з колісною формулою 6х4 і броньованим кузовом, але до 1937 року їх замінили на 8-колісні версії. Під час заміни коди Sd.Kfz. (нім. Sonderkraftfahrzeug, «спеціальний транспортний засіб») передавалися безпосередньо на ці зразки бронетехніки; різниця були лише за рахунок включення 6-Rad або 8-Rad до назви транспортного засобу.

Ці бронемашини використовувалися протягом усієї війни в різних варіантах і модифікаціях і вперше взяли участь в кампанії проти Польщі та у битві за Францію. Пізніше вони використовувалися як на території СРСР, так і в Північній Африці. Екстремальні кліматичні умови в обох цих регіонах виявилися занадто суворими для бронеавтомобілів. Тільки під час першого вологого сезону осінньо-зимової кампанії в СРСР несприятливі дорожні умови знерухомили 150 Sd.Kfz 232. Водночас швидкість восьмиколісних машин зробила їх найкращими розвідувальними машинами, які були у Роммеля для ведення дальньої розвідки на широких просторах африканської пустелі.

Бронеавтомобілі серії 6-Rad[ред. | ред. код]

Всі версії 6-Rad вироблялися з 1932 по 1937 рік.

Sd.Kfz. 231[ред. | ред. код]

Перший з німецьких бронеавтомобілів, Sd.Kfz. 231 базувався на модифікованому шасі вантажівок Daimler-Benz, Büssing або Magirus з колісною формулою 6х4. Sd.Kfz. 231 мав на озброєнні 20-мм автоматичну гармату KwK 30 L/55 та кулемет MG-13. Sd.Kfz. 231 був прийнятий на озброєння в 1932 році і почав замінюватися в 1937 році, коли німецька армія перейшла на виробництво 8-колісних бронеавтомобілів замість 6-колісних. Попри заміну, вони й далі використовувалися розвідувальними підрозділами під час вторгнення в Польщу, битви за Францію та вторгнення в СРСР. Згодом вони були виведені для використання в тиловій смузі військ та навчанні. Екіпаж складався з командира, навідника, водія та радиста/заднього водія.

Sd.Kfz. 232[ред. | ред. код]

Варіант Sd.Kfz. 232 був версію командно-штабної машини, оснащений радіостанцією Fu.Ger.11 SE 100 середнього радіуса дії та Fu.Spr.Ger.A ближнього радіуса дії. Ця модель була дуже примітною через важку антену «bedspring», що займала більшу частину корпусу. Антена підтримувалася двома ізольованими вертикальними з'єднувальними трубами в задніх кутах і перевернутою U-подібною конструкцією труб по боках башти з центральним кріпленням, що дозволяло башті обертатися на 360°, не руйнуючи власно антену й не перешкоджаючи її роботі в бойових умовах.

Sd.Kfz. 263[ред. | ред. код]

Бронеавтомобіль зв'язку Funkspähwagen, оснащений радіоапаратурою дальнього радіуса дії та додатковим радистом. Для розміщення додаткового обладнання башта була знята, надбудова піднята, і на ній був встановлений лише один кулемет на кулеметній установці.

Бронеавтомобілі серії 8-Rad[ред. | ред. код]

Оскільки прохідність 6-колісних бронеавтомобілів на пересічній місцевості була визнана недостатньою, Артилерійська служба Вермахту (WaPrw 6) підписало контракт з фірмою Büssing на розробку восьмиколісного повнопривідного бронеавтомобіля, керованістю на всі колеса і двома місцями водія спереду і ззаду. Компанія Deutsche Werke в Кілі отримала контракт на розробку броньованого корпусу. Башта в серії 231/232 була змінена до шестигранної форми для збільшення внутрішнього об'єму. Бронеавтомобіль озброювався довгоствольною 20-мм автоматичною гарматою KwK 30 L/55 і спареним 7,92-мм кулеметом MG-34.

Sd. Kfz. 231[ред. | ред. код]

Версія стандартного розвідувального бронеавтомобіля для моторизованих підрозділів, який будували з 1937 по 1941 рік. З липня 1941 року будь-яка потреба в Sd. Kfz. 231 задовольнялася виробництвом Sd. Kfz. 232 без додаткового радіообладнання. Офіційна назва — Schwerer Panzerspähwagen Sd. Kfz. 231 (8-rad).

Sd. Kfz. 232[ред. | ред. код]

Sd. Kfz. 232 (8-Rad) вироблявся з 1938 по 1943 рік, був модифікацією Sd. Kfz. 231 з додатковими радіостанціями середнього радіуса дії і великою рамною антеною. З 1942 року на зміну рамковій антені прийшла маленька Sternantenne («зіркоподібна антена») — модифікація, яку встановлювали на старіші моделі. Офіційна назва — Schwerer Panzerspähwagen (Fu) Sd. Kfz. 232 (8-rad).

Sd. Kfz. 233[ред. | ред. код]

Варіант бронеавтомобіля, побудований на відкритій надбудові Sd. Kfz. 263 (8-Rad), озброєний короткоствольною (L/24) 75-мм гарматою KwK 37. 109 таких машин побудували на заводі Büssing у період з грудня 1942 по жовтень 1943 року. Ще 10 були переобладнані з шасі Sd. Kfz. 263 в жовтні 1942 року. Цей варіант серії Sd.Kfz. був прийнятий на озброєння в 1942 році і залишався у використанні протягом всієї війни. Вони випускалися у складі взводу з шести машин для підтримки розвідувальних батальйонів. Офіційна назва — Schwerer Panzerspähwagen (7,5 cm) Sd. Kfz. 233.

Sd. Kfz. 263 (8-rad)[ред. | ред. код]

Версія восьмиколісного бронеавтомобіля зі збільшеною по висоті надбудовою, озброєної одним 7,92-мм кулеметом MG 34. Це був спеціальний бронеавтомобіль зв'язку з рамою-антеною, встановленою на кушетці. Офіційна назва — Panzerfunkwagen Sd. Kfz. 263 (8-rad).

Sd. Kfz. 234[ред. | ред. код]

Докладніше: Sd.Kfz. 234

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Література[ред. | ред. код]

  • Bishop, Chris (2002). The Encyclopedia of Weapons of World War II. New York: Sterling Publishing. ISBN 1-58663-762-2.
  • Holger Erdmann: Nuts & Bolts 35 — Büssing's schwere Pz.Spähwagen Part 1: schw.Pz.Spähwagen (Sd.Kfz. 231) (8-Rad) & schw. Pz.Spähwagen (Fu) (Sd.Kfz. 232) (8-Rad). 1. Auflage. Nuts & Bolts Eigenverlag, Neumünster 2015.
  • Holger Erdmann & Martin Block: Nuts & Bolts 36 — Büssing's schwere Pz.Spähwagen Part 2: schw.Pz.Spähwagen (7,5 cm) (SdKfz.233), schw.Pz.Fu.Wg (SdKfz.263) (8-Rad) & Panzermesskraftwagen. 1. Auflage. Nuts & Bolts Eigenverlag, Neumünster 2016.
  • Thomas L. Jentz & Hilary Louis Doyle: Panzer Tracts No. 13 — Panzerspaehwagen — Armoured Cars Sd.Kfz. 3 to Sd.Kfz. 263. 1. Auflage. Panzer Tracts Eigenverlag, Darlington, MD 2001, ISBN 0-9708407-4-8, S. 72.
  • Thomas L. Jentz & Hilary Louis Doyle: Panzer Tracts No. 13-2 — schwerer Panzerspaehwagen Sd.Kfz. 231, 232 and 233 — Panzerfunkwagen Sd.Kfz. 263 -. 1. Auflage. Panzer Tracts Eigenverlag, Boyds, MD 2011, S. 56.

Посилання[ред. | ред. код]