Wirbelwind

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Flakpanzer IV «Wirbelwind»
ТипЗенітна самохідна установка
Історія використання
На озброєнні1944—1945
Оператори Третій Рейх
ВійниДруга світова війна
Історія виробництва
Виготовлення1944—1945
Виготовлена
кількість
106 од.
Варіанти2 cm Flak auf Pz.IV.Wirbelwind
Характеристики
Довжина5920 мм
Ширина2900 мм
Висота2760 мм
Екіпаж5 осіб

ДвигунMaybach HL 120 TRM
265 к.с.
Дорожній просвіт400 мм

Wirbelwind у Вікісховищі

Flakpanzer IV «Wirbelwind» (укрПротиповітряний танк IV «Смерч») — німецька зенітна самохідна установка (ЗСУ) періоду Другої світової війни.

Історія створення і виробництва

[ред. | ред. код]

На початку Другої світової війни за тотального панування Люфтваффе в повітрі Вермахт не був зацікавлений у створенні ЗСУ. Однак після корінного перелому в ході війни союзні війська почали завойовувати панування в повітрі, і у німецької армії виникла потреба у мобільній і добре озброєній зенітній самохідній установці. На початку весни 1944 року концепцію такої машини запропонував гауптштурмфюрер 12-ї танкової дивізії СС «Гітлерюгенд» Карл Вільгельм Краузе. Він ознайомив зі своєю пропозицією командира 12-го танкового полку СС оберштурмбанфюрера Макса Вюнше, після чого ідея була схвалена особисто А. Гітлером.

Прототип ЗСУ «Wirbelwind» був побудований в травні 1944 року на шасі пошкодженого в боях і повернутого для капітального ремонту танка PzKpfw IV. Стандартна башта танка була демонтована, а на її місце встановлена нова — дев'ятигранна з відкритим верхом, в якій розміщувалася зчетверенена 20-мм зенітна артилерійська установка 2 cm Flakvierling 38 L/65. Незважаючи на те, що дах підвищив би захищеність розрахунку, башта залишилася відкритою через проблеми з вентиляцією бойового відділення: чотири автоматичних гармати викидали велику кількість порохових газів. За свій вигляд, що нагадував форму для випікання кексів, башта отримала прізвисько «Keksdose».

ЗСУ «Wirbelwind», вид спереду. Добре видно характерний профіль вежі

Виробництво ЗСУ «Wirbelwind» було розгорнуто фірмою «Ostbau Werke» на заводі в м. Сагані (Сілезія, нині — територія Польщі). Повідомляється про 87 або 105 випущених одиниць, однак через розбіжності між заводськими документами «Ostbau Werke» і службовими документами Вермахту, точна кількість побудованих машин, по всій видимості, так ніколи і не буде встановлена.[1][2]

Модифікації

[ред. | ред. код]

Після початку бойового використання ЗСУ з'ясувалося, що 20-мм гармата є недостатньо дієвим проти літаків ворога. В результаті, була розроблена і почала випускатися ЗСУ Flakpanzer IV «Ostwind» («Східний вітер») з одною 37-мм автоматичною зенітною гарматою FlaK 43.

У проєктах військового командування вермахту були й інші плани щодо збільшення вогневої мощі «Wirbelwind». В кінці 1944 року планувалося переозброїти наявні «Wirbelwind» чотирма 30-мм гарматами MK 103/28 або MK 103/38, здатними робити до 1600 пострілів в хвилину. У грудні 1944 року Ostbau виготовила лише один прототип, позначений як Zerstörer 45 (нім. Винищувач-45)  — 3 cm Flakvierling MK 103/1-8 auf Sfl PzKpfw IV.

В 1945 році було прийнято рішення використовувати шасі застарілих Panzer III з установкою на них вежі від «Wirbelwind». Цей проєкт отримав позначення Flakpanzer III. Було замовлено 90 таких танків, але проєкт не був реалізований через закінчення війни.

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

ЗСУ «Wirbelwind» прямували до розпорядження танкових дивізій Вермахту. На Східний фронт було відправлено 90 одиниць ЗСУ «Wirbelwind», а на Західний — 16. Поєднання бронезахисту і скорострільної зчетвереної артустановки забезпечили «Wirbelwind» можливість боротися не тільки з повітряними, але і з наземними цілями.[3]

Збережені екземпляри

[ред. | ред. код]

На сьогоднішній день відомі два збережених екземпляра ЗСУ «Wirbelwind». Один знаходиться в експозиції військово-історичної виставки в м. Кіль (ФРН). Раніше ця самохідна установка була експонатом артилерійсько-технічного музею Абердинського полігону (США). Другий «Wirbelwind» виставлений в музеї бази «Борден» (Канада).[4]

У масовій культурі

[ред. | ред. код]

Стендовий моделізм

[ред. | ред. код]

«Wirbelwind» достатньо популярний у виробників моделей. Збірні пластикові копії ЗСУ різних модифікацій в масштабі 1:35 випускаються фірмами «Tamiya» (Японія), «Dragon» (Китай), «Academy» (Корея), в масштабі 1:72 фірмами «Hasegawa» (Японія), «Esci» (Італія), «MACO» (ФРН).

Комп'ютерні ігри

[ред. | ред. код]

В силу своїх широких бойових можливостей, «Wirbelwind» досить добре представлений в комп'ютерних іграх, таких як Call of Duty, Panzer General, Company of Heroes, War Front: Turning Point і в грі War Thunder, а також в серії ігор «Блицкриг» і «В тылу врага».

Галерея

[ред. | ред. код]

ЗСУ «Wirbelwind» в експозиції музею бази Борден. Сіре забарвлення є історично невірним: дані самохідні установки, як правило, покривалися камуфляжним малюнком поверх пісочної бази.

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Chamberlain, Peter (1999). Encyclopedia of German Tanks of World War Two. Cassell. с. 110–111. ISBN 978-1854095183.
  2. Flakpanzer IV Wirbelwind and Ostwind. Achtungpanzer.com. 18 березня 2013. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 19 червня 2014.
  3. Bishop, Chris (2002). The Encyclopedia of Weapons of WWII: The Comprehensive Guide to Over 1,500 Weapons Systems, Including Tanks, Small Arms, Warplanes, Artillery, Ships, and Submarines. Sterling Publishing Company, Inc. с. 166—167. ISBN 978-1-58663-762-0. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 18 червня 2018.
  4. http://the.shadock.free.fr/Surviving_Panzer_IV_variants.pdf [Архівовано 11 вересня 2009 у Wayback Machine.] Surviving Pz. IV Variants