Panzerjäger I

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
PanzerjaegerI.jpg

«Panzerjäger I» в музеї м. Кобленц

Panzerjäger I
Загальні дані
класифікація протитанкова САУ
компонувальна схема моторне відділення ззаду, трансмісійне спереду, бойове та управління посередині
Виробництво та застосування
країна-виробник Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
роки виробництва 19401941
кількість виробів, од. 202 (в деяких джерелах - 380)
роки експлуатації 19401943
основні країни-оператори Flag of Germany (1935–1945).svg Третій Рейх
війни Друга світова війна
Основні параметри
бойова маса, т 6,4
екіпаж, осіб 3
довжина, мм 4420
ширина, мм 1850
висота, мм 2250
кліренс, мм 295
Броня
тип броні хромомолібденова катана гетерогенна
  лоб корпусу (верх), мм/град. 13 / 22°
  лоб корпусу (низ), мм/град. 13 / 27°
  борт корпусу (верх), мм/град. 13 / 22°
  борт корпусу (низ), мм/град. 13 / 0°
  корма корпусу (верх), мм/град. 13 / 0°
  корма корпусу (низ), мм/град. 13 / 19°
  дах корпусу, мм/град. 6
  днище, мм/град. 6
  лоб башти, мм/град. 14,5 / 27°
  борт башти, мм/град. 14,5 / 27°
Озброєння
основне озброєння нарізна гармата
калібр, марка та тип гармати 4,7 cm PaK-36(t)
довжина ствола, кал. 43,4
кути ВН, ° -8…+12°
кути ГН ° ±17,5°
дальність стрільби, км 2,8 фугасним SprGr 36(t)
боєкомплект гармати 86
приціли ZF-2x30
Силова установка, маневреність та мобільність
тип, марка двигуна рядний 6 -циліндровий карбюраторний рідинного охолодження
потужність двигуна, к.с. (кВт) 100
пальне бензин
підвіска зблокована попарно, на листових ресорах і індивідуальна на вертикальних пружинах
гусениці 280
швидкість по шосе, км/год. 42
запас ходу по шосе, км 140
запас ходу по перетятій місцевості, км 95
питома потужність, к.с./т 15,6
питомий тиск на ґрунт, кг/см2 0,45
подоланний підйом, ° 30°
подоланна стінка, м 0,37
подоланний рів, м 1,4
подоланний брід, м 0,6

Panzerjäger I (Панцер'єгер I) — німецька протитанкова САУ. Створена на базі танка Panzerkampfwagen I Ausf. B і озброєна трофейною 47-мм чехословацькою протитанковою гарматою PaK-36 (t) L/43.4 (Skoda 47mm A-5 PUV vz.36). Офіційна назва САУ - 4.7 cm Pak(t) Sfl auf Pz.Kpfw.I Ausf.B). Була першою серійною протитанковою САУ, що випускалася Німеччиною в ході Другої світової війни.

Bundesarchiv Bild 169-0110, Russland, Panzerjäger 1.jpg
Bundesarchiv Bild 101I-782-0041-31, Nordafrika, Panzerjäger 1.jpg

Історія створення і конструктивні особливості[ред. | ред. код]

До 1940 року танк Panzerkampfwagen I вже зовсім не відповідав вимогам тогочасної війни. Щоб «продовжити життя» працездатних танків, берлінська фірма Alkett розробила кілька проектів самохідних гармат на базі PzKpfw.I. Найбільший інтерес викликала протитанкова САУ з використанням трофейної чехословацької гармати PaK 36(t), яка дісталася Німеччині в результаті окупації Чехословаччини. Недоліком цієї, в цілому вдалої гармати, була відсутність лафета, пристосованого до механічної тяги, що накладало значні обмеження на її використання в німецькій армії. Проте в результаті використання шасі застарілого танка вийшла досить вдала САУ.

Боєкомплект Panzerjäger I, як правило, складався з 74 бронебійних і 10 осколкових снарядів. Всього було побудовано 202 подібних машини (з них 132 фірмою Alkett і 70 фірмою Skoda). Panzerjäger I брали участь у Французькій кампанії, Північноафриканській кампанії і операціях на території СРСР. Останні згадки про бойове застосування датуються 1943 роком.

PanzerjaegerIBack.jpg

Структурна організація[ред. | ред. код]

Panzerjäger I організаційно об'єднувалися в трьохротні батальйони, штат роти — 9 машин. Однак у французькій кампанії 521-й протитанковий батальйон (Panzerjäger — Abteilung 521) складався з рот зі складом по 6 машин у кожній. В основному такі батальйони використовувалися як окремі протитанкові з'єднання.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

У період французької кампанії Panzerjäger I були укомплектовані 521-й, 616-й, 643-й і 670-й протитанкові батальйони (всього 99 шт.). З перших днів кампанії участь у бойових діях брав тільки 521-й ПТБ. Решта вводилися в бої поступово, в міру закінчення навчання. У боях з французькими танками Panzerjäger I показали посередню ефективність: позначалася недостатня бронепробивність гармати.

В Північноафриканській кампанії брав участь 605-й ПТБ, що мав на озброєнні 27 Panzerjäger I. Він прибув до Триполі 18-21 березня 1941 року. На доукомплектовування висилалася ще 5 машин, проте до 2 жовтня прибуло тільки 3 з них, решта затонули в Середземному морі разом з транспортом Castellon. У ході британської операції «Крусейдер» батальйон втратив 13 машин. З урахуванням втрат і поповнень, до Другого бою за Ель-Аламейн в батальйоні залишилося всього 11 машин.

Для участі в операції «Барбаросса» були сформовані 521-й, 529-й, 616-й, 643-й і 670-й ПТБ, на озброєнні яких було 135 Panzerjäger I. Вони були розподілені наступним чином:

Батальйон Корпус Армія Група армій
521 XXIV Корпус (моторизований) 2-га танкова група Група армій «Центр»
529 VII Корпус 4-та армія Група армій «Центр»
616 4-та танкова група Група армій «Північ»
643 XXXIX Корпус (моторизованный) 3-тя танкова група Група армій «Центр»
670 1-ша танкова група Група армій «Південь»

До 27 липня 1941 року 529-й ПТБ втратив 4 Panzerjäger I. 23 листопада 1941 року в доповідях значилося 16 машин, включаючи 2 небоєздатних. Велика частина, по всій видимості, не пережила зиму 1941/42 рр., оскільки 521-й ПТБ доповідав лише про 5 боєздатних машин на 5 травня 1942 р. 529-й ПТБ на момент свого розформування 30 червня 1942 р. мав на озброєнні всього 2 машини. 616-й ПТБ став винятком, оскільки доповідав про наявність Panzerjäger I у всіх 3-х ротах восени 1942 р.

На початок операції «Барбаросса» на озброєння надійшли підкаліберні снаряди, які різко підвищили протитанкові властивості Panzerjäger I. Це дозволило боротися з новітніми радянськими танками Т-34 і КВ з дистанцій в 500—600 м. Більш старі зразки радянської бронетехніки впевнено вражалися вже з 700 м навіть каліберним бронебійним снарядом. Проте варто відзначити, що заброньова дія 47-мм підкаліберного снаряда була досить слабкою, і навіть за умови пробивання броні сердечник часто розколювався, втрачав кінетичну енергію і не завдавав екіпажу і устаткуванню ніякої шкоди. Серед недоліків Panzerjäger I, виявлених в умовах Східного фронту, відзначалися перевантаженість і, як наслідок, недостатня надійність ходової частини і трансмісії. Двигун виявився абсолютно непристосованим до роботи при низьких температурах, а відсутність у постачанні спеціальних зимових мастил лише ускладнювало ситуацію.

Посилання[ред. | ред. код]