U-196
| U-196 | ||
|---|---|---|
| U 196 | ||
 | ||
| Трофейні німецькі підводні човни U-861 (на передньому плані), однотипний з U-196, та U-953 типу VII. Тронгейм. 19 травня 1945 | ||
| Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Штеттін Лор'ян | |
| Замовлення | 4 листопада 1940 | |
| Закладений | 10 червня 1941 | |
| Спуск на воду | 24 квітня 1942 | |
| Введений до складу флоту | 11 вересня 1942 | |
| На службі | 1942—1944 | |
| Загибель | після 1 грудня 1944 року зниклий безвісти в Зондській протоці | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 63 милі (117 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 87,60 м | |
| Ширина корпусу найб. | 7,50 м | |
| Висота | 10,2 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 5,40 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 610 т | |
| Водотоннажність підводна | 1 799 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 2 × 105-мм палубні гармати SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 24 торпеди або 48 мін TMA чи TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
4-та флотилія ПЧ 12-та флотилія ПЧ 33-тя флотилія ПЧ |
| Операції | 3 походи |
| Перемоги | 3 судна затоплені (17 739 GRT) |
U-196 — німецький великий океанський підводний човен типу IXD2, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 10 червня 1941 року на верфі Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені під будівельним номером 1042. Спущений на воду 24 квітня 1942 року, а 11 вересня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
Історія служби[ред. | ред. код]
U-196 належав до серії німецьких підводних човнів типу IXD2, великих океанських човнів, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 28 одиниць і вони спеціально будувалися для дій у Південній Атлантиці та Індійському океані, а ближче до закінчення Другої світової війни частина з них використовувалася як проривачі блокади для підтримання зв'язків з Японією. Вони мали найбільшу в нацистському флоті дальність плавання за рахунок іншої конструкції енергетичної установки: завдяки подовженню корпусу вдалося встановити не тільки два потужні дизелі MAN з наддувом, але і два додаткові дизелі, що використовувалися при крейсерському плаванні в надводному положенні, при цьому два дизелі з наддувом перемикалися на холостий хід для швидкого перезаряджання акумуляторів.
11 вересня 1942 року U-196 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, а з 1 квітня 1943 року переведений до бойового складу 12-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне та 1 жовтня 1944 року — до бойового складу 33-ї флотилії ПЧ. З березня 1943 року і до грудня 1944 року U-196 здійснив 3 бойових походи в Атлантичний та Індійський океани, в яких провів 375 днів. Човен потопив 3 торгових судна (17 739 GRT).
30 листопада U-196 вийшов з Батавії у третій похід. Човен мав завдання забезпечити дозаправку однотипного підводного човна в Індійському океані, але зустріч так і не відбулася. Спроби зв'язатися з U-196 на початку грудня 1944 року не дали результату. Починаючи з 12 грудня 1944 року, човен внесли до списку зниклих безвісти в Зондській протоці. Причина зникнення U-196 залишається невідомою, його уламки так і не були знайдені. Є припущення, що він наразився на союзницьку міну, закладену британським підводним човном «Попос», однак «Попос» не заклав міни до 9 грудня 1944 року.
Командири[ред. | ред. код]
Корветтен-капітан Айтель-Фрідріх Кентрат (11 вересня 1942 — 21 вересня 1944)- Оберлейтенант-цур-зее Вернер Штріглер (1 жовтня — 1 грудня 1944)
Перелік уражених U-196 суден у бойових походах[ред. | ред. код]
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (13.03—23.10.1943, 225 діб; Кіль—Бордо)[3] | |||||||||||
| 1 | 11 травня 1943 | Kptlt. Айтель-Фрідріх Кентрат | Nailsea Meadow[4] | суховантажне судно | .svg){kind=small} Велика Британія
|
4 962 | 7104 тонн військових матеріалів, генеральних вантажів і пошти | потоплено 32°04′ пд. ш. 29°13′ сх. д. / 32.067° пд. ш. 29.217° сх. д. |
44 (2 загинули та 42 вижили) | ||
| 2 | 3 серпня 1943 | City of Oran[5] | суховантажне судно | Велика Британія
|
7 323 | 8005 тонн вугілля | Конвой CB 1 | потоплено 13°45′ пд. ш. 41°16′ сх. д. / 13.750° пд. ш. 41.267° сх. д. |
86 (усі вижили) | ||
| Другий похід (16.03—10.08.1944, 148 діб; Ла-Паліс—Пінанг) | |||||||||||
| 3 | 9 липня 1944 | Shahzada[6] | суховантажне судно | Велика Британія
|
5 454 | 5000 тонн арахісу | потоплено 15°30′ пн. ш. 65°30′ сх. д. / 15.500° пн. ш. 65.500° сх. д. |
98 (46 загинули та 52 вижили) | |||
Див. також[ред. | ред. код]
- USS Searaven (SS-196)
- Africaine (Q196)
- HMS Phoenix (N96)
- Lazzaro Mocenigo (підводний човен, 1938)
- Л-12 «Молотовєць»
- ORP Wilk (1929)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-196. uboat.net.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-196.
- ↑ Patrols by U-196
- ↑ Nailsea Meadow
- ↑ City of Oran
- ↑ Shahzada
Джерела[ред. | ред. код]
- U-196. на uboat.net. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- U 196(нім.)
- Type IXD(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-196(рос.)
.svg){kind=small}
