U-190
| U-190 | ||
|---|---|---|
| U 190 | ||
 | ||
| Німецький підводний човен U-190 в порту Сент-Джонса після капітуляції. Червень 1945 | ||
| Верф | Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser, Бремен | |
| Під прапором | .svg){kind=small} Третій Рейх
| |
| Належність |  Крігсмаріне
| |
| Порт приписки | Штеттін Лор'ян Фленсбург | |
| Замовлення | 4 листопада 1940 | |
| Закладений | 7 жовтня 1941 | |
| Спуск на воду | 8 червня 1942 | |
| Введений до складу флоту | 24 вересня 1942 | |
| На службі | 1942—1945 | |
| Сучасний статус | 14 травня 1945 року капітулював канадському флоту; 21 жовтня 1947 року затоплений як мішень поблизу Галіфакса | |
| Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | великий океанський торпедний ДПЧ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 18,2 вузлів (33,7 км/год) | |
| Швидкість (підводна) | 7,3 (13,5 км/год) | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 230 м | |
| Дальність плавання | 63 милі (117 км) км на швидкості 4 вузли (7,4 км/год) (у підводному положенні) 13 450 морських миль (24 910 км на швидкості 10 вузлів (19 км/год) (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 48 офіцерів та матросів | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 76,76 м | |
| Ширина корпусу найб. | 6,86 м | |
| Висота | 9,6 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,67 м | |
| Водотоннажність надводна | 1 144 т | |
| Водотоннажність підводна | 1 257 т | |
| Силова установка | ||
|
Дизель-електрична: 2 дизельні двигуни MAN M 9 V 40/46 2 електродвигуни Siemens-Schuckert 2 GU 345/34 |
||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2 200 к.с. (дизелі) 2 × 740 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 105-мм палубна гармата SK C/32 | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і 2 кормових ТА; 22 торпеди або 44 міни TMA чи 66 TMB | |
| ППО | 1 × 37-мм зенітна гармата SKC/30 2 (1 × 2) × 20-мм зенітні гармати FlaK 30 | |
| Історія служби | |
|---|---|
| У складі |
4-та флотилія ПЧ 2-га флотилія ПЧ 33-тя флотилія ПЧ |
| Операції | 6 походів |
| Перемоги | 1 військовий корабель (590 тонн) та 1 судно потопив (7 015 GRT) |
U-190 — німецький великий океанський підводний човен типу IXC/40, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 7 жовтня 1941 року на корабельні Deutsche Schiff- und Maschinenbau, AG Weser у Бремені під будівельним номером 1036. Спущений на воду 8 червня 1942 року, а 24 вересня 1942 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
Історія служби[ред. | ред. код]
U-190 належав до серії німецьких підводних човнів підтипу IXC/40, найбільшої серії великих океанських човнів типу IX, подальшого розвитку IX C зі збільшеними розмірами, підвищеною дальністю плавання і без третього перископа, призначених діяти на морських комунікаціях противника на далеких відстанях у відкритому океані. Човнів цього типу було випущено 87 одиниць і вони відносно результативно проявили себе в ході бойових дій в Атлантиці. 24 вересня 1942 року U-190 розпочав службу у складі 4-ї навчальної флотилії, з 1 березня 1943 року був переведений до бойового складу 2-ї флотилії ПЧ Крігсмаріне, а 1 жовтня 1944 року перейшов у підпорядкування 33-ї флотилії ПЧ.
З лютого 1943 року і до травня 1945 року U-190 здійснив 6 бойових походів у Атлантичний океан, в яких провів 482 дні. Човен потопив 1 суховантажне судно (7 015 GRT) й один військовий корабель (590 тонн).
U-190 перебував з лютого 1945 року у шостому бойовому поході на патрулюванні біля східного узбережжя Північної Америки, поки 8 травня не отримав наказ рейхспрезидента Карла Деніца здатися в полон. 11 травня човен зустрівся з канадським фрегатом «Вікторіявіль» за 500 морських миль (930 км) від мису Кейп-Рейс, Ньюфаундленд. Командир Райт підписав документ про беззастережну капітуляцію і був узятий в полон разом зі своїм екіпажом на борт «Вікторіявілля», який супроводжував підводний човен до Ньюфаундленду.
19 травня U-190 був офіційно введений до складу Королівських ВМС Канади. Його першим завданням був урочистий обхід влітку 1945 року населених пунктів уздовж річки та затоки Святого Лаврентія із зупинками в Монреалі, Труа-Рів'єрі, Квебеку, Гаспе, Пікту та Сіднеї. Повернувшись до Галіфаксу, трофейний човен розпочав виконувати обов'язки протичовнового тренувального корабля, які продовжував виконувати протягом півтора року.
21 жовтня 1947 року біля Нової Шотландії U-190 був затоплений як корабель-мішень бомбами та вогнем з гармат канадського есмінця «Нутка» та тральщика «Нью Ліскерд» та кількох літаків «Файрфлай» і «Сіфайр».
Командири[ред. | ред. код]
- Капітан-лейтенант Макс Вінтермеєр (24 вересня 1942 — 5 липня 1944)
- Оберлейтенант-цур-зее Ганс-Ервін Райт (6 липня 1944 — 14 травня 1945)
Перелік уражених U-190 суден у бойових походах[ред. | ред. код]
| № | Дата | Командир ПЧ | Назва | Тип | Належність | Водотоннажність (брт) | Вантаж | Конвой | Результат та координати | Наслідки атаки для екіпажу | Прим. |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перший похід (20.02—30.03.1943, 39 діб; Кіль—Лор'ян) | |||||||||||
| 1 | 8 березня 1943 | Kptlt. Макс Вінтермеєр | Empire Lakeland[3] | суховантажне судно | .svg){kind=small} Велика Британія
|
7 015 | 7805 тонн морожених та генеральних вантажів | Конвой SC 121 | потоплено 58°03′ пн. ш. 28°12′ зх. д. / 58.050° пн. ш. 28.200° зх. д. |
64 (усі загинули) | |
| Шостий похід (19.02—14.05.1945, 85 діб; Гортен—Бей-Буллс) | |||||||||||
| 2 | 16 квітня 1945 | Oblt. Ганс-Ервін Райт | «Іскваймолт»[4] | тральщик |  Військово-морські сили Великої Британії
|
590 | потоплений 44°28′ пн. ш. 63°10′ зх. д. / 44.467° пн. ш. 63.167° зх. д. |
70 (44 загинули та 26 вціліли) | тральщик класу «Бангор» | ||
Див. також[ред. | ред. код]
- HNoMS B-5
- Céres (Q190)
- HMS Templar (P316)
- Giuseppe Finzi (1936)
- Калев (підводний човен)
- USS Aspro (SS-309)
Примітки[ред. | ред. код]
- Виноски
- Джерела
- ↑ U-190. uboat.net.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-190.
- ↑ Empire Lakeland
- ↑ HMCS Esquimalt (J 272)
Джерела[ред. | ред. код]
- U-190. на uboat.net. (англ.)
Література[ред. | ред. код]
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- U 190(нім.)
- Type IXC/40(англ.)
- Type IX U-Boat(англ.)
- НЕМЕЦКИЕ ПОДВОДНЫЕ ЛОДКИ IX СЕРИИ(рос.)
- U-190(рос.)
.svg){kind=small}
