Загребський університет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Загребський університет
Юридичний факультет Загребського університету
45°48′38″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. / 45.8106722222497780° пн. ш. 15.970097222249779° сх. д. / 45.8106722222497780; 15.970097222249779Координати: 45°48′38″ пн. ш. 15°58′12″ сх. д. / 45.8106722222497780° пн. ш. 15.970097222249779° сх. д. / 45.8106722222497780; 15.970097222249779
Назва латиною Universitas Studiorum Zagrabiensis
Тип громадський університет і видавець відкритого доступуd[2]
Країна  Хорватія[2]
Засновано 23 вересня 1669
Засновник Товариство Ісуса[3]
Ректор Дамір Борас
Бюджет 328,5 млн HRK
Студентів 65 592 (2007)
Співробітників 8 080[1]
Аспірантів 7 243 (2007)
Докторів 842 (2007)
Членство у
  • Союз середземноморських університетів, W3C[4], Асоціація університетів Європи[5] і Університетське Агентство Франкофонії[6]
  • Складається з факультет політичних наук Загребського університетуd, Факультет економіки та бізнесу Загребського університетуd, факультет права Загребського університетуd, Природничий факультет Загребського університетуd, Faculty of Humanities and Social Sciences, University of Zagrebd, Faculty of Philosophy and Religious Sciencesd, Факультет архітектуриd, Медична школа при Загребському університетіd, School of Dental Medicine, University of Zagrebd, Q12630913?, Faculty of Veterinary Medicine, University of Zagrebd, Catholic Faculty of Theologyd, Faculty of Croatian Studies, University of Zagrebd, Академія драматичного мистецтва, Академія красних мистецтв, Музична академія Загреба, сільськогосподарський факультет Загребського університетуd, Faculty of Forestry and Wood Technology, Zagrebd, Faculty of Food Technology and Biotechnology, Universiry of Zagrebd, Faculty of Electrical Engineering and Computing, University of Zagrebd, Faculty of Chemical Engineering and Technology, University of Zagrebd, Faculty of Transport and Traffic Sciencesd, Faculty of Mechanical Engineering and Naval Architecture, Zagrebd, Faculty of Geodesy, University of Zagrebd, Faculty of Civil Engineering in Zagrebd, Faculty of Graphic Arts, Zagrebd, Faculty of Mining, Geology and Petroleum Engineering, University of Zagrebd, Faculty of Textile Technology, University of Zagreb.d, Faculty of Education and Rehabilitation in Zagrebd, Faculty of Kinesiology, University of Zagrebd, Faculty of Geotechnics in Varaždind, Q12636733? і Faculty of Teacher Education, University of Zagrebd
    Випускники Категорія:Випускники Загребського університету
    Адреса

    Trg Republike Hrvatske 14

    10000 Zagreb, HR
    Сайт unizg.hr(хор.)]
    Мапа
    CMNS: University of Zagreb у Вікісховищі

    Загребський університет (хорв. Sveučilište u Zagrebu, лат. Universitas Studiorum Zagrabiensis) — університет у столиці Хорватії місті Загребі, найбільший у країні і найстаріший університет Південно-Східної Європи.

    Історія[ред. | ред. код]

    На початку XVII ст. в Загребі єзуїтами був заснований теологічний факультет, у 1662 році — філософський факультет[7]. 23 вересня 1669 року імператор і король Леопольд I Габсбург видав декрет про заснування Єзуїтської академії вільного Королівського міста Загреб[8].

    У 1772—1776 роках у Загребі створюється академія. У 1873 році Національні збори Хорватії ухвалили рішення про відкриття в Загребі університету (закон про його організацію був ухвалений в січні 1874 року). Тобто університет отримав права університету.

    У 1874 році в університеті були три факультети: теологічний, філософський і юридичний; у 1930-му було 8 факультетів: теологічний, філософський, юридичний, медичний, лісотехнічний і сільськогосподарський, фармацевтичний, ветеринарний, технічний. В університеті виучувалися близько 4 тис. студентів.

    Після встановлення народної влади в Югославії Загребський університет піддався значній реорганізації і реформуванню, у 1948 році були створені нові факультети.

    У 1970/1971 навчальному році в університеті було 25 факультетів і три вищі школи: у самому Загребі знаходилися факультети філософії, права, економічний, природничо-математичний, медичний, стоматологічний, ветеринарний, біохімії і фармацевтичний, геодезичний, цивільного будівництва, суднобудівний, технологічний електротехнічний; гірський, геології і нафти; сільськогосподарський, лісотехнічний, політичних наук і дві вищі школи — дефектології і фізкультури.

    У Задарі — філософський факультет, в Осієку — економічна і Вища школа сільського господарства, в Рієці — інженерний, медичний і економічний факультети, в Спліті — хіміко-технологічний, правничий і електротехнічний факультети.

    У 1970/1971 навчальному році в університеті виучувалося близько 30 тис. студентів: працювало понад 3 тис. викладачів. Бібліотека університету налічувала в 1971 понад 800 тис. томів[7].

    У 1977/1978 навчальному році — 23 факультети: філософський, юридичний, економічний, природничих наук і математики, медицини, архітектури тощо, на яких навчалося близько 27 тис. студентів. При виші працюють інститути хімії, фізики, ботаніки, країн, що розвиваються, соціологічних досліджень, центри — історії Хорватії, документації, обчислювальний тощо. Університетська бібліотека, що була заснована на поч. XVII ст. і зараз має статус національної. Університетська бібліотека має у фондах понад 2 млн томів і є найбільшою науковою бібліотекою країни[9].

    Структура[ред. | ред. код]

    Станом на 2011 рік, університет складається з 29 факультетів, 3 академій, 3 ​​центрів і 2 студентських центрів[10].

    Факультети[ред. | ред. код]

    • Факультет сільськогосподарських наук
    • Архітектурний факультет
    • Хіміко-технологічний факультет
    • Факультет цивільного будівництва
    • Факультет освіти та реабілітації наук
    • Факультет електротехніки та обчислювальної техніки
    • Факультет харчових та біотехнологій
    • Лісовий факультет
    • Факультет геодезії
    • Геотехнологічний факультет
    • Факультет графічних мистецтв
    • Факультет фізичної культури
    • Факультет права
    • Факультет машинобудування і суднобудування
    • Металургійний факультет
    • Факультет гірничих наук, геології і нафтовидобутку
    • Факультет організації та інформатики
    • Фармацевтично-біохімічний факультет
    • Філософський факультет
    • Факультет політичних наук
    • Природничо-математичний факультет
    • Факультет текстильної технології
    • Факультет транспортних наук
    • Ветеринарний факультет
    • Економічний факультет — Вища школа економіки і бізнесу
    • Медичний факультет
    • Стоматологічний факультет
    • Педагогічний факультет
    • Факультет католицької теології

    Академії[ред. | ред. код]

    Університетські центри:

    • Університетський обчислювальний центр
    • Центр поглибленого академічного навчання в Дубровнику

    Студентські центри:

    • Студентський центр у Загребі
    • Студентський центр у Вараждині

    Також при університеті діє видавництво «Лібер».

    Видатні випускники[ред. | ред. код]

    Див. також[ред. | ред. код]

    Джерела[ред. | ред. код]

    1. table of employees (Croatian) (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 липня 2013. Процитовано 13 червня 2011.
    2. а б Directory of Open Access Journals — 2003.
    3. Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedijaLZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
    4. а б в https://www.w3.org/Consortium/Member/List
    5. https://eua.eu/about/member-directory.html
    6. https://web.archive.org/web/20221123144401/https://www.auf.org/les_membres/nos-membres/
    7. а б Загребський університет. vseslova.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2013. Процитовано 13 червня 2011.
    8. Rüegg, Walter: «European Universities and Similar Institutions in Existence between 1812 and the End of 1944: A Chronological List», in: Rüegg, Walter (ed.): A History of the University in Europe. Vol. 3: Universities in the Nineteenth and Early Twentieth Centuries (1800—1945), Cambridge University Press, 2004, ISBN 978-0-521-36107-1, p. 685 (англ.)
    9. А. В. Санцевич. ЗАГРЕБСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ. Архів оригіналу за 21 листопада 2016. Процитовано 13.6.2011.
    10. Constituent Units. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 14 червня 2011.