Z18 Hans Lüdemann

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Z18 «Ганс Людеман»
Німецький ескадрений міноносець Z18 «Ганс Людеман». 1939
Служба
Тип/клас Ескадрений міноносець типу 1936
Держава прапора Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Замовлено 6 січня 1936
Закладено 9 вересня 1936
Спущено на воду 1 грудня 1937
Введено в експлуатацію 8 жовтня 1938
На службі 1938–1940
Загибель 13 квітня 1940 року у ході другої битви за Нарвік серйозно пошкоджений та затоплений екіпажем в Уфут-фіорді
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Норвезька кампанія
* Бій біля Лофотенських островів
* Битва за Нарвік
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 2 450 тонн (стандартна)
3 470 тонн (повна)
Довжина 123,4 м
Ширина 11,75 м
Осадка 4,5 м
Технічні дані
Рухова установка 2 × парових турбіни Wagner
6 × парових котлів Wagner
Гвинти 2
Потужність 70 000 к.с.
Швидкість 36 вузлів (67 км/год)
Дальність плавання 2 050 миль (3 800 км)
Екіпаж 323 офіцери та матроси
Озброєння
Артилерія 5 (5 × 1) × 127-мм корабельних гармат SKC/34
Торпедно-мінне озброєння 8 (2 × 4) × 533-мм торпедних апаратів
60 морських мін загородження
4 бомбоскидачі
4 бомбомети
18 глибинних бомб
Зенітне озброєння 4 (2 × 2) × 37-мм зенітних гармати SKC/30
6 (6 × 1) × 20-мм зенітних гармат FlaK 30
Z18 Hans Lüdemann. Карта розташування: Норвегія
Z18 «Ганс Людеман»
Z18 «Ганс Людеман»
Район загибелі Z18 «Ганс Людеман»

Z18 «Ганс Людеман» (нім. Z18 Hans Lüdemann) — військовий корабель, ескадрений міноносець типу 1936 Кріґсмаріне за часів Другої світової війни.

Есмінець Z18 «Ганс Людеман» був закладений 9 вересня 1936 року на верфі DeSchiMAG у Бремені, 1 грудня 1937 року спущений на воду, а 8 жовтня 1938 року введений до складу військово-морських сил Третього Рейху.

Ескадрений міноносець Z18 названий на честь мічмана Ганса Людемана, який ціною власного життя врятував людей, що залишилися в машинному відділенні міноносця S-13 після вибуху балона високого тиску 14 травня 1913 року.

Історія служби[ред. | ред. код]

У ніч на 17/18 жовтня 1939 року контрадмірал Гюнтер Лют'єнс на борту флагманського корабля Z21 «Вільгельм Гайдкамп» очолив групу есмінців Z16 «Фрідріх Еккольдт», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеман», Z19 «Герман Кюнне» і Z20 «Карл Гальстер», які вийшли на постановку мінного поля у гирлі англійської річки Гамбер. Британці не знали про існування мінного поля і в результаті втратили на ньому сім суден загальною тоннажністю 25 825 БРТ.

13 листопада 1939 року на мінному полі, встановленому німецькими есмінцями Z20 «Карл Гальстер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Герман Кюнне» та Z21 «Вільгельм Гайдкамп» в естуарії Темзи підірвався та затонув британський есмінець «Бланш»; це був перший британський есмінець, утрачений під час війни.

9 квітня 1940 року за планом операції «Везерюбунг» розпочалося німецьке вторгнення в Норвегію. Для запобігання будь-якої можливості зриву британцями висадки десанту, командування Крігсмаріне заздалегідь відрядило флотські угруповання під командування віцеадмірала Гюнтера Лют'єнса для захисту конвоїв з військами, що висаджувалися у Нарвіку. Німецька ескадра складалася з лінійних кораблів «Шарнгорст» та «Гнейзенау», важкого крейсера «Адмірал Гіппер» та десяти есмінців[Прим. 1]. При вторгненні сталася битва за Нарвік, під час якої норвезькі панцерники берегової оборони «Ейдсволл» і «Нордж», що спробували чинити опір, загинули[1].

13 квітня у прибережних водах Нарвіка сталася друга морська битва[Прим. 2][1], в якій британський флот вщент розгромив німецьке угруповання, потопивши 8 есмінців та 1 підводний човен[Прим. 3].

Z18 «Ганс Людеманн» разом із Z2 «Георг Тіле» зайняв позицію біля вузького протоку Штраумен, щоб дати двом есмінцям, що залишилися, час затопити себе у верхній частині фіорду. Британські есмінці, що переслідували, спочатку вели вогонь по «Гансу Людеманну», який безрезультатно стріляв з відстані 4800 м по кораблях противника. Його останні чотири торпеди, що залишилися, були випущені наосліп, одна з яких пройшла під «Форестером», і жодна не влучила в ціль. Незабаром після цього «Ескімо» двічі влучив у німецький есмінець, знищивши гармати № 4 і № 5 і пошкодивши гармату № 3, єдині, які могли достойно протистояти корабельній артилерії британців, корветтен-капітан Герберт Фрідріхс, капітан корабля, вирішив відступити, оскільки більше не міг боротися з британськими кораблями, і викинув корабель на берег біля фіорду. Він наказав підготувати есмінець для підриву та з екіпажем залишив корабель, поки Z2 «Георг Тіле» продовжував битися. Кілька годин потому, після того, як останній корабель Крігсмаріне був знищений у бою, есмінці «Хіроу» та «Ікарус» підійшли і знайшли Z18 «Ганс Людеманн» все ще неушкодженим, підривні заряди частково не спрацювали. Перший відправив на борт абордаж, але вони не знайшли нічого цінного, крім сувенірів, і «Хіроу», виконуючи наказ знищити всі німецькі есмінці, торпедував його уламки.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
  1. ↑ Есмінці, що брали участь в операції: Z2 «Георг Тіле», Z9 «Вольфганг Зенкер», Z11 «Бернд фон Арнім», Z12 «Ерік Гізе», Z13 «Ерік Кольнер», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Герман Кюнне», Z21 «Вільгельм Гайдкамп» і Z22 «Ентон Шмітт».
  2. ↑ У битві брали участь: з британського боку — лінійний корабель «Ворспайт», есмінці «Бедуїн», «Козак», «Ескімо», «Панджабі», «Хіроу», «Кімберлі», «Форестер», «Фоксхаунд», «Ікарус»; з німецького — Z2 «Георг Тіле», Z9 «Вольфганг Зенкер», Z11 «Бернд фон Арнім», Z12 «Еріх Гізе», Z13 «Еріх Келлнер», Z17 «Дітер фон Редер», Z18 «Ганс Людеманн», Z19 «Герман Кюнне», підводні човни U-25, U-46, U-51 і U-64
  3. ↑ Німецький ПЧ U-64 в ході другої фази битви за Нарвік був потоплений торпедоносцем «Сордфіш» з лінійного корабля «Ворспайт»
Джерела
  1. ↑ а б 1940 April. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 14 серпня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Erich Gröner, Dieter Jung [Bearb.]: Die Schiffe der deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939—1945 und ihr Verbleib. Bernard & Graefe, Bonn 2000 (9., neu bearb. und erw. Aufl.), ISBN 978-3-7637-6215-6.(нім.)
  • Koop, Gerhard; Schmolke, Klaus-Peter (2003). German Destroyers of World War II. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 1-59114-307-1.(англ.)
  • Wolfgang Harnack: Zerstörer unter deutscher Flagge: 1934 bis 1945. Koehler, Hamburg, 1997 (3., überarb. Aufl.), ISBN 3-7822-0698-3.(нім.)
  • Ulrich Elfrath: Deutsche Zerstörer, 1934—1945. Podzun-Pallas, 1990, ISBN 3-7909-0161-X.
  • Whitley, M. J. (1988). Destroyers of World War 2. Annapolis, Maryland: Naval Institute Press. ISBN 0-87021-326-1.
  • Патянин С. В., Морозов М. Э. Немецкие эсминцы Второй мировой. Демоны морских сражений. — Война на море. — Москва: Эксмо, Яуза, 2007 № 10. — 160 с. — ISBN 978-5-699-24368-6


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Z18_Hans_Lüdemann&oldid=40648691