Андреас Шлютер

Андреас Шлютер
Andreas Schlüter нім. Andreas Schlüter
Народження	1662(1662) Гданьск
Смерть	4 липня 1714(1714-07-04) Петербург
Релігія	Євангелічно-лютеранська церкваd
Країна	Німеччина Російська імперія
Навчання	Gymnasium Farmsend
Діяльність	скульптор, архітектор, amber jeweler, будівельник, митець, рисувальник, унаочнювач
Праця в містах	Жовква, Берлін, Варшава, Петербург
Архітектурний стиль	бароко
Найважливіші споруди	Берлін, Міський палац
Членство	Прусська академія наук
Андреас Шлютер у Вікісховищі

Андре́ас Шлю́тер (нім. Andreas Schlüter; 1662?, Гданськ — 4 липня 1714, Петербург) — німець за походженням, майстер Північного бароко, архітектор, дизайнер інтер'єрів. Більше відомий як скульптор, автор монументів і меморіальної пластики (надгробків). Працював у м. Жовква. У 1702—1704 рр. був директором Берлінської академії мистецтв.

Біографія

Про ранні роки майстра залишилось мало відомостей. Вважається, що він народився в родині скульптора з Гамбургу, що оселився в Данцігу (теперішній Гданськ, Польща). Навчався у скульптора Д. Заповіуса. Художнє навчання довершив в Голландії, найбільш розвинутій країні Західної Європи в добу бароко. Але вплив голландського маньєризму в його творах не знаходять.

Майстер короля Яна ІІІ Собеського. Шлютер і Західна Україна

Костел Св. Лаврентія, Жовква.

Жовківський замок

Про здібного скульптора дізналися в Польщі. Його замовником став король Ян ІІІ Собеський. В роки роботи майстром у короля Шлютер приїхав до Західної України. У місті Жовква, резиденції Собеського, він працював скульптором меморіальної пластики. Нині збереглися два надгробки Андреаса Шлютера в костелі св. Лаврентія. Роботу над надгробками майстер почав у 1692 році у Варшаві. Надгробні плити були призначені для фундаторки костелу і монастиря - матері Яна ІІІ Софії Теофілії Собеської з Даниловичів, а також для брата короля - Марка Собеського. Готові роботи потрапили до Жовкви у 1693 році, а на зламі 1693—1694 років під наглядом майстра були встановлені в костелі Святого Лаврентія.

Імовірно, саме Шлютер здійснив перебудову палацу Корнякта у Львові під резиденцією Яна ІІІ Собеського (1678).^{[джерело?]}

Польща

Варшава. Скульптурне оздоблення палацу Красінських

У 1689—1693 рр. Шлютер займався скульптурним оздобленням резиденції короля Яна Собеського у Вілянові (скульптурна падуга в спальні короля), а також палацу Красінських у Варшаві.

Берлін. Міський палац. Архітектор Шлютер

У Європі налічується декілька гігантських палаців. Архітектори доби бароко змагалися в тому, хто зробить найбільший за розмірами та неповторний в оздобленні палац. Не всі чертоги вийшло добудувати до кінця (палац Вайтхолл, арх. Ініго Джонс), але ті, що були добудовані - стали окрасою країн (Франція, Версаль, група архітекторів, Чернінський палац, Прага, арх.Ф.Каратті, Італія, Казерта в Неаполі, арх. Луїджі Ванвітеллі, Іспанія, палац Ор'єнте в Мадриді).

З 1694 р. Шлютер перебуває у Берліні на службі в короля Пруссії. До процесу створення великих палаців приєдналася і Німеччина. Наглядачем за розбудовою палаца в Берліні став Андреас Шлютер. Він продовжив роботи, що вже розпочали до нього. Створені ним Північний та Південний фасади внутрішнього двору сформували стиль і напрямок художніх робіт. Окрім архітектури, Шлютера задіяли в якості дизайнера інтер'єрів (парадні зали та парадні сходинки палацу) та скульптора монументів. (Міський палац в Берліні зруйнували у 2 світову війну).

Шлютер довершив в Берліні будівництво Міського Арсеналу (арх. Нерінг та Шлютер), нині це Музей німецької історії.

Шлютер і його скульптурні шедеври

В 1697 р. Шлютер завершив створення кінного пам'ятника курфюрсту Фрідріху ІІІ. Відливку бронзового монумента зробив Якобі (У 20 ст. монумент перемістили в Шарлотенбург). Витвір Шлютера став визначним не тільки в рамках Німеччини, а й поза її межами. Пам'ятник увійшов в мистецтво доби бароко Західної Європи як зразок цього стилю.

Будучи автором великої кількості меморіальних пластинок, Шлютер створив в Берліні також надгробок Фрідріха І.

Петербург і смерть

В 1713 р. помирає патрон Шлютера - Фрідріх І. Новий король не був ні меценатом, ні прихильником здібних майстрів. Шлютер був на порозі неприємних змін. На його обрії виникла Московія. 61-річний майстер залишає в Берліні дружину і їде на заробітки. На відвойованому у шведів узбережжі поставало нове місто - Петербург. 1 травня 1713 р. Шлютер складає угоду з Яковом Брюсом і переїздить до нового замовника - царя Петра І.

На місті конфіскованої садиби шведа Конау, Петро І розмістив свою літню резиденцію. Шлютер розпочинає працю над плануванням і кресленням в якості головного архітектора садиби царя. Також він створює теракотові барельєфи, що прикрасили Літній палац в садибі.

Помирає скульптор в Петербурзі, 4 липня 1714 р. Його поховали на кладовищі для «іновірців» (Сампсоніївський цвинтар). Цвинтар і могили не збереглися.

Скульптурні твори А. Шлютера

• Голови помираючих вояків, Арсенал, Берлін
• Кінний монумент Фрідріху ІІІ, Шарлотенбург, Берлін
• Портрет ландграфа Фрідріха ІІ Гессен-Гамбургського, Гамбург, Німеччина
• Надгробок Фрідріха І
• Два надгробки в Жовкві, архітектурний заповідник, Україна

Див. також

• Мистецтво Німеччини
• Романський стиль
• Готика
• Архітектура бароко
• Бурштинова кімната
• Еміграція
• Бароко в Речі Посполитій
• Літній палац Петра I

Джерела

• Аксёнов В. Дело о янтарной комнате. — М.—Спб. : Нева» и «Олма-пресс», 2000.
• Краткая художественная энциклопедия, т 2. — М. : Сов. энциклопедия, 1962.
• Русское искусство первой четв. 18 в. / под ред. Алексеевой Т. В. — М. : Наука, 1974.