Болиголов плямистий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Болиголов плямистий
Conium maculatum
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Аралієцвіті (Apiales)
Родина: Окружкові (Apiaceae)
Рід: Болиголов (Conium)
Вид:
C. maculatum
Біноміальна назва
Conium maculatum
L., 1753
Conium maculatum

Обережно! Отруйна рослина.Болиголо́в плями́стий (Conium maculatum) — отруйна рослина роду болиголов. Може також використовуватися як лікарська рослина.

Народні назви[ред. | ред. код]

Блекіт, буглав, бугила, дегтярка, свиняча вош, свистульник, свистуля, сикавка, болиголова.

Морфологічна характеристика[ред. | ред. код]

Дворічна трав'яниста рослина. На першому році надземна частина болиголова складається тільки з пучків прикореневих листків. Стебло гіллясте, борозенчасте, цілком голе, виростає на другий рік, буває заввишки понад 3 м. Листки голі, перисті, на довгих черешках, з невеликими піхвами; листочки яйцевидно-овальні, розсічені. Квітки білі. Цвіте в травні — вересні. Медовий запах квіток приваблює бджіл, але нектар і пилок отруйні для них. Через отруйність рослини її рекомендується знищувати.[1]

Екологічна приуроченість[ред. | ред. код]

Росте як бур'ян у садах, на городах, по чагарниках, біля шляхів.

Болиголов у легендах[ред. | ред. код]

Раніше траву болиголова використовували для отруєння засуджених. Згідно з даними грецького філософа Платона, Сократ був отруєний болиголовом.

Медичне застосування[ред. | ред. код]

З лікувальною метою використовується трава (лат. Herba conii maculati). Вона містить в собі алкалоїди: коніїн, 7-коніцеїн, конгідрин[en], псевдоконгідрин, н-метилконіїн[en]. Найважливіший з них коніїн. Також містить кверцетин (відноситься до групи вітамну вітамін P) і кемпферол.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Алексєєнко Ф. М.; Бабич І. А.; Дмитренко Л. І.; Мегедь О. Г.; Нестероводський В. А.; Савченко Я. М. (1966). Кузьміна М. Ф.; Радько М. К. (ред.). Виробнича енциклопедія бджільництва (українською) . Київ «Урожай». с. 50.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]