Братишів
село Братишів | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Івано-Франківська область |
Район | Івано-Франківський район |
Громада | Тлумацька міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1448 |
Населення | 842 |
Площа | 13,454 км² |
Густота населення | 62,58 осіб/км² |
Поштовий індекс | 78014 |
Телефонний код | +380 03479 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°55′47″ пн. ш. 25°02′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д.Координати: 48°55′47″ пн. ш. 25°02′16″ сх. д. / 48.92972° пн. ш. 25.03778° сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 78000, Івано-Франківська обл., Івано-Франківського р-н, м. Тлумач, вул. Івана Макуха, 12 |
Карта | |
Мапа | |
Бра́тишів — село в Україні, у Тлумацькій міській громаді Івано-Франківського району Івано-Франківської області. Розташоване на заході України, на мальовничій горі біля схилів Дністровського каньйону.
Географія[ред. | ред. код]
Братишів розташований на правому березі Дністра за 2 км від центральної автодороги Н18 Івано-Франківськ — Тернопіль, та 28 км від обласного та районного центру і 9 км від центру громади. Межує із селами Нижнів, Антонівка, Олешів, Остриня.
Місцевість цього району характеризується не високими горами, скелястими схилами та пологими галявинами. Річками, цілющими джерелами та водоспадами.
Відомості про село[ред. | ред. код]
Перша відома письмова згадка про село припадає на 6 січня 1448 року в записах у книгах галицького суду[1]. Наступна письмова згадка про село припадає на 1459 рік.
Історія[ред. | ред. код]
В околицях села знайдено місця видобутку і первинної обробки кременю — трипільська культура. Також тут розкопані ґрунтові поховання у гробницях з кам'яних плит — культура кулястих амфор. Знайдена пам'ятка західноподільського культурного типу (друга половина VII — IV ст. до н. е.) курганне поховання — ґрунтовий могильник.
18 серпня 1914 року в селі Братишів розташовувався польовий табір артилерії (дивізіон), що прикривав Січових стрільців біля переправи через Дністер.
У 1934—1939 рр. село входило до об'єднаної сільської ґміни Олешів Тлумацького повіту.
На 1.01.1939 в селі проживало 1 975 мешканців, з них 1 955 українців-грекокатоликів і 20 поляків[2] Вивішену радянськими військами на сільраді червону зірку селяни зірвали і встановили тризуб, який охороняли. За спробу його зірвати підірвали гранатою радянського офіцера.[3]
Також село відзначалося під час подій ІІ Світової Війни, як свідомий Український населений пункт, підтримуючи ідеї Самостійної України. Багато вихідців з села були патріотами України, які загинули в лавах УПА. За даними облуправління МГБ у 1949 р. в Тлумацькому районі підпілля ОУН найактивнішим було в селах Братишів і Петрилів.[4]
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області», увійшло до складу Тлумацької міської громади.[5]
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Тлумацького району, село увійшло до складу новоутвореного Івано-Франківського району[6].
Пам’ятки[ред. | ред. код]
В селі зберігся зведений у 1914 р. пам’ятник Тарасові Шевченку.[7]
Громадське життя[ред. | ред. код]
Активістами села спільно з однодумцями із міста Івано-Франківськ та інших населених пунктів у селі 2007 року була заснована Громадська організація «Я Вибираю Життя»
Організація активно працює в соціальній сфері, над подоланням негативних явищ серед дітей та молоді. Зокрема поширення віл-інфекції, дошлюбних статевих відносин, алко-, наркозалежністю та низьким духовним і моральним рівнем молоді.
В співпраці з навчальними закладами області проводяться просвітницькі лекції та тренінги. Організовуються соціальні акції та інші заходи націлені на профілактику та вирішення проблемних ситуацій серед молоді.
Культура[ред. | ред. код]
У місцевій школі в 2013 році відкрито музей Григорія Крука.
Релігійне життя[ред. | ред. код]
В селі існують християнські релігійні громади різних конфесій. Зареєстрована парафія УГКЦ, також проводяться богослужіння церкви Християн віри євангельської ЦХВЄУ.
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народилися[ред. | ред. код]
- Крук Григорій Якович (також: Григір Крук, нім. Gregor Kruk, 30 жовтня 1911, Братишів — 5 грудня 1988, Мюнхен, Німеччина) — всесвітньовідомий український скульптор та графік, який працював у Німеччині. Основна тема творчості: історична доля України — понад 300 скульптур різного формату; серед скульптурних робіт «Портрет патріарха Йосипа Сліпого», «Монахиня», «Відпочинок», «Селянське подружжя».
- Небір Володимир (3 червня 1992, с. Братишів[джерело?]) — медик-революціонер, герой Майдану та Війни на сході України, кавалер ордену «За мужність».[8]
- Головатий Михайло Іванович (22.01.1943—2016) — публіцист, гуманітарій, дослідник та історик-краєзнавець.[9][10]
Померли[ред. | ред. код]
- Мулик Петро — поручник УПА, командир сотень «Зелені» та «Гуцули» ТВ-22 «Чорний ліс».
Пов'язані з Братишевом[ред. | ред. код]
- Марійка Підгірянка — українська поетка, з 1938 до 1941 р. вчителювала у місцевій школі та проживала у селі
- Степан Чеховський — церковний діяч, слуга Божий, був парохом у 1921—1927 роках.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.167, № 1907 [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 92.
- ↑ Е. Цеклер. Ви мусите жити! — Івано-Франківськ: Лілея НВ, 2013. — С. 211. — ISBN 978-966-660-314-7 (№32)
- ↑ Реабілітовані історією. ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ. Книга перша. — Івано-Франківськ: Місто НВ, 2004. — С. 42. — ISBN 966-8090-63-2 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 1 жовтня 2020. Процитовано 4 грудня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 12 листопада 2021. Процитовано 12 листопада 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Б. Гаврилів, М. Косило. Пам'ятники Тарасові Шевченкові на Прикарпатті. — «Краєзнавець Прикарпаття», № 23.
- ↑ Указ Президента України № 319/2015. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 19 січня 2016.
- ↑ Палюга М. Історія і пісня Михайла Головатого. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ Боднарчук П. Знавець Станіславова. [Архівовано 12 червня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела[ред. | ред. код]
- Bratyszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 356. (пол.) — S. 356.
|
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |