Вапішана (мова)
| Вапішана | |
|---|---|
| Поширена в | Гаяна, Бразилія |
| Етнічність | Вапішана |
| Носії | 13000 |
| Класифікація |
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | wap |
Вапішана (Wapixana) — аравацька мова Гаяни та Бразилії. Нею розмовляють понад 13 000 людей по обидва боки кордону між Гаяною та Бразилією.[1]
У Бразилії найбільша концентрація носіїв вапішани в муніципалітетах Канта і Бонфім, регіон Сьєрра-да-Луа, де вона була визнана офіційною мовою з 2014 року.[2]
Зовнішній тиск зменшив використання вапішани серед молодих поколінь, і лише в 1987 році вапішана використовувалася як мова викладання в школах корінного населення мовної спільноти. У 2009 році Федеральний університет Рорайма створив програму розширення для вивчення вапішани.[2] У Гаяні існують організації зі збереження мови, такі як Wapichan Wadauniinao Ati'o.[3]
Багато рослин і тварин, ендемічних для регіону, відомі лише у вапішана, а мова має чітку систему таксономії. Прикладом є три класи рослин, karam'makau, wapaurib bau і wapananinau, які вказують на «критерії культивування» корінного населення. Karam'makau представляє рослини, зібрані в дикій природі, тоді як wapaurib bau — рослини, які були одомашнені та часто носять назви на основі місця або фермера походження. Маніок, їжа, що має велике значення для корінних жителів регіону, має «дивовижне розмаїття назв» у вапішані. Wapananinau є рослини з магічними властивостями, і мають важливі функції для шаманів традиційних вірувань.[2]
Кауфман (1994) вважав вапішана, аторада та мапідіан діалектами. Aikhenvald (1999) відокремлює мову маваяна/мапідіан/маваква (вважається єдиною мовою) від вапішани, і вона включає їх до гілки Ріо-Бранко. Ethnologue зазначає, що аторада має 50 % лексичної схожості з вапішана і 20 % з мапідіана, а вапішана і мапідіан поділяють 10 %. Рамірес (2020) вважає аторай діалектом вапішана.[4]
Вапішана та пемон, карибська мова, значною мірою запозичили одна в одної через інтенсивний взаємний контакт.[4]
| Губні | Альвеолярні | Ретрофлексні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Глотальні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Проривні | глухі | p | t | k | ʔ | ||
| дзвінкі | b | ɖ | ɡ | ||||
| Африката | tʃ | ||||||
| Носові | m | n | ɲ | ||||
| Фрикативні | s | ʐ | ʃ | ||||
| Одноударні | ɽ | ||||||
| Напівголосні | w | j | |||||
- Приголосні /b ɖ ʐ/ у кінцевій позиції чуються як глухі [p ʈ ʂ].[5]
| Передній | Середній | Задній | |
|---|---|---|---|
| Високі | i iː | ɨ ɨː | u uː |
| Низькі | a aː |
Особові афікси вапішана:[1] Одн. Мн. 1 особа n-/m- -na wa- -wi 2 особа ɨ-/i- -i ɨ- -wiko 3 особа ɾ(ɨ/iʔ)- -sɨ na- -nu 3 особа refl. a-
Дієслівні афікси вапішана:[1] тематичний -ta, -ɗa, -ɓa теперішній -e обопільний -(a)ka ад'єктивний -ɾe, -ke
- ↑ а б в Meira, Sérgio. 2019. A Study of the Genetic Relation between Mawayana and Wapishana (Arawakan Family) [Архівовано 2021-02-17 у Wayback Machine.]. Revista Brasileira de Línguas Indígenas [Архівовано 2019-01-17 у Wayback Machine.] (RBLI), vol. 2, no. 1 (Jan.-Jun. 2019), pp. 70-104.
- ↑ а б в Machado, Ananda; de Pinho, Rachel Camargo (2020), Leal Filho, Walter; King, Victor T.; Borges de Lima, Ismar (ред.), Biodiversity and Knowledge Associated with the Wapishana People's Language: An Ethnolinguistic-Territorial and Conservation Case Study in the Amazon, Indigenous Amazonia, Regional Development and Territorial Dynamics: Contentious Issues, The Latin American Studies Book Series (англ.), Cham: Springer International Publishing: 357—373, doi:10.1007/978-3-030-29153-2_15, ISBN 978-3-030-29153-2, процитовано 15 березня 2021
- ↑ Wapishana Writers' Workshops and Literacy Tutor Training. SIL International (англ.). 12 вересня 2012. Процитовано 15 березня 2021.
- ↑ а б Ramirez, Henri (2020). Enciclopédia das línguas Arawak: acrescida de seis novas línguas e dois bancos de dados. Т. 3 (вид. 1). Curitiba: Editora CRV. doi:10.24824/978652510234.4. ISBN 978-65-251-0234-4.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Manoel, Gomes dos Santos. Uma gramatica do Wapixana (Aruak) : aspectos da fonologia, da morfologia e da sintaxe. Universidade Estadual de Campinas. OCLC 697755100.
- Aikhenvald, Alexandra Y. (1999). The Arawak language family. У Aikhenvald, Alexandra Y.; Dixon, R.M.W. (ред.). The Amazonian languages. Cambridge: Cambridge University Press. с. 65—106.
- Tracy, Frances V. (1974). An Introduction to Wapishana Verb Morphology. International Journal of American Linguistics. 40 (2): 120—125. doi:10.1086/465294.
- Словник Wapishana Серія Intercontinental Dictionary