Дзвінкий губно-губний проривний

b
Номер МФА	102
Кодування
HTML (decimal)	b
Юнікод (hex)	U+0062
X-SAMPA	b
Кіршенбаум	b
Брайль	[[File:Шаблон:Braille cell/dot-id2filename|25px|alt=Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) | Шаблон:Braille cell/dot-id2character (braille pattern dots-12) Шаблон:Braille cell/dot-id2unicode-id]]
Звучання
джерело · допомога

Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].

Назва

• Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
• Дзвінкий білабіальний проривний
• Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
• Дзвінкий губно-губний проривний

Властивості

Властивості дзвінкого губно-губного проривного:

• Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
• Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
• Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
• Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
• Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
• Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти

МФА	Опис	МФА	Опис	МФА	Опис
b	простий b	bʷ	огубленний b	b̜ʷ	напів-огублений b
b̹ʷ	сильно-огублений b	bʲ	м'який b	bʱ	придиховий b

Приклади

Мова	Слово	МФА	Значення	Примітки
арабська	كتب	[ˈkatabɐ]	писати	Див. арабська фонетика
баскська	'bero	[beɾo]	гарячий
англійська	aback	[əˈbæk]	позаду	Див. англійська фонетика
гебрейська	בית	[bajit]	дім	Див. гебрейська фонетика
гінді	बाल	[bɑːl]	волосся	Див. фонетика гінді
голландська	boer	[buːr]	селянин	Див. голландська фонетика
грецька	μπόχα	[ˈbo̞xa]	ріпак	Див. грецька фонетика
грузинська	ბ'ავშვი	[ˈbavʃvi]	дитина
іспанська	invertir	[ĩmbe̞rˈtir]	інвестувати	Див. іспанська фонетика
італійська	bile	[ˈbile]	гнів	Див. італійська фонетика
кабардинська	бгъуы	[bʁʷə]	дев'ять
каталанська	bèstia	[ˈbɛstiə]	звір	Див. каталанська фонетика
корейська	차비/chabi	[t͡ɕʰɐbi]	чесний	Див. корейська фонетика
люксембурзька	geblosen	[ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n]	дути	Див. люксембурзька фонетика
німецька	Bub	[buːp]	хлопець	Див. німецька фонетика
македонська	убав	[ˈubav]	красивий	Див. македонська фонетика
норвезька	bål	[ˈbɔːl]	вогнище	Див. норвезька фонетика
перська	خوب	[xub]	гарний	Див. перська фонетика
польська	bas	[bäs]	бас	Див. польська фонетика
португальська	'bato	[ˈbatʊ]	б'ю	Див. португальська фонетика
російська	рыба	[ˈrɨbə]	риба	Див. російська фонетика
румунська	bou	[bow]	бик	Див. румунська фонетика.
турецька	bulut	[ˈbuɫut̪]	хмара	Див. турецька фонетика
угорська	baba	[ˈbɒbɒ]	немовля	Див. угорська фонетика
українська	брат	[ˈbrɑt̪]	—	Див. українська фонетика
французька	boue	[bu]	грязь	Див. французька фонетика
чеська	bota	[ˈbota]	чобіт	Див. чеська фонетика
шведська	bra	[ˈbɾɑː]	добрий	Див. шведська фонетика
японська	番/ban	[baɴ]	черга	Див. японська фонетика

Джерела

• Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
• Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
• Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
• Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
• Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016. 
• Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
• Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
• Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 8 березня 2021. Процитовано 13 травня 2016. 
• Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 13 травня 2016. 
• Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
• Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
• Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
• Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
• Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266.