Дзвінкий губно-губний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: b.
Voiced bilabial stop
b
Номер МФА 102
Кодування
HTML (decimal) b
Юнікод (hex) U+0062
X-SAMPA b
Кіршенбаум b
Брайль 0 (braille pattern dots-12)
Звучання

Дзвінкий губно-губний проривний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨b⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою б. Більшість мов має простий [b], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді та індійських мовах простий [b] є акустичною парою придихового [bʱ].

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий білабіальний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий білабіальний проривний
  • Дзвінкий губно-губний зімкнено-проривний
  • Дзвінкий губно-губний проривний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого губно-губного проривного:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — проривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — губно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти[ред. | ред. код]

МФА Опис МФА Опис МФА Опис
b простий b bʷ огубленний b b̜ʷ напів-огублений b
b̹ʷ сильно-огублений b bʲ м'який b bʱ придиховий b

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
арабська[1] كتب [ˈkatabɐ] писати Див. арабська фонетика
баскська 'bero [beɾo] гарячий
англійська aback [əˈbæk] позаду Див. англійська фонетика
гебрейська בית [bajit] дім Див. гебрейська фонетика
гінді बाल [bɑːl] волосся Див. фонетика гінді
голландська[2] boer [buːr] селянин Див. голландська фонетика
грецька μπόχα [ˈbo̞xa] ріпак Див. грецька фонетика
грузинська[3] ბ'ავშვი [ˈbavʃvi] дитина
іспанська[4] invertir [ĩmbe̞rˈtir] інвестувати Див. іспанська фонетика
італійська[5] bile [ˈbile] гнів Див. італійська фонетика
кабардинська бгъуы [bʁʷə] дев'ять
каталанська[6] bèstia [ˈbɛstiə] звір Див. каталанська фонетика
корейська 차비/chabi [t͡ɕʰɐbi] чесний Див. корейська фонетика
люксембурзька[7] geblosen [ɡɵ̞ˈbloːzɵ̞n] дути Див. люксембурзька фонетика
німецька Bub [buːp] хлопець Див. німецька фонетика
македонська убав [ˈubav] красивий Див. македонська фонетика
норвезька bål [ˈbɔːl] вогнище Див. норвезька фонетика
перська خوب [xub] гарний Див. перська фонетика
польська[8] bas [bäs] бас Див. польська фонетика
португальська[9] 'bato [ˈbatʊ] б'ю Див. португальська фонетика
російська[10] рыба [ˈrɨbə] риба Див. російська фонетика
румунська[11] bou [bow] бик Див. румунська фонетика.
турецька bulut [ˈbuɫut̪] хмара Див. турецька фонетика
угорська baba [ˈbɒbɒ] немовля Див. угорська фонетика
українська брат [ˈbrɑt̪] — Див. українська фонетика
французька[12] boue [bu] грязь Див. французька фонетика
чеська bota [ˈbota] чобіт Див. чеська фонетика
шведська bra [ˈbɾɑː] добрий Див. шведська фонетика
японська[13] 番/ban [baɴ] черга Див. японська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Thelwall (1990:37)
  2. ↑ Gussenhoven (1992:45)
  3. ↑ Shosted & Chikovani (2006:255)
  4. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas & Carrera-Sabaté (2003:255)
  5. ↑ Rogers & d'Arcangeli (2004:117)
  6. ↑ Carbonell & Llisterri (1992:53)
  7. ↑ Gilles та Trouvain, (2013), pp. 67–68.
  8. ↑ Jassem (2003:103)
  9. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  10. ↑ Padgett (2003:42)
  11. ↑ Dicţionarul explicativ al limbii române [1]
  12. ↑ Fougeron & Smith (1993:73)
  13. ↑ Okada (1991:94)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K.; Vakhtang, Chikovani (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 


Легеневі
Губно-
губні 		Губно-
зубні 		Зубні Ясенні Піднебінно-ясенні Ретро-
флексні 		Середньо-
піднебінні 		М'яко-
піднебінні 		Язичкові Глоткові Гортанні Нелегеневі й інші приголосні
Носові m ɱ n̪ n ɳ ɲ ŋ ɴ Клацаючі ʘ ǀ ǃ ǂ ǁ
Проривні p b p̪ b̪ t̪ d̪ t d ʈ ɖ c ɟ k ɡ q ɢ ʔ Імплозивні ɓ ɗ ʄ ɠ ʛ
Фрикативні ɸ β f v θ ð s z ʃ ʒ ʂ ʐ ç ʝ x ɣ χ ʁ ħ ʕ h ɦ Поштовхові pʼ tʼ kʼ qʼ sʼ
Апроксиманти β̞ ʋ ɹ ɻ j ɰ Африкати p̪͡f t͡s d͡z t͡ʃ d͡ʒ t͡ɕ d͡ʑ ʈ͡ʂ ɖ͡ʐ t͡ɬ d͡ɮ
Дрижачі ʙ r • ʀ Інші
бокові 		ɺ МФА ретрофлексный латеральный одноударный согласный.svg ɫ
Одноударні ⱱ̟ ⱱ ɾ ɽ • Коартикульовані
фрикативні 		ɕ ʑ ɧ
Бокові
фрикативні 		ɬ ɮ ꞎ МФА глухой палатальный латеральный фрикатив.svg МФА глухой велярный латеральный фрикатив.svg Коартикульовані
апроксиманти 		ʍ w ɥ
Бокові
апроксиманти 		l ɭ ʎ ʟ Коартикульовані
проривні 		k͡p ɡ͡b ŋ͡m
Ця таблиця містить фонетичні символи МФА, які деякі браузери можуть неправильно зображати.
Якщо символи в парі, справа розміщується дзвінкий приголосний. Затемнення вказує, що дана артикуляція вважається неможливою.
Дивіться також МФА • Список символів • Голосні (Шаблон)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Дзвінкий_губно-губний_проривний&oldid=26478106