Глухий заясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless palato-alveolar sibilant
ʃ
Номер МФА 134
Кодування
HTML (decimal) ʃ
Юнікод (hex) U+0283
X-SAMPA S
Кіршенбаум S
Брайль 0 (braille pattern dots-156)
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiceless palato-alveolar fricative (vector).svg
|}
Звучання

Глухий заясенний фрикативприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʃ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Середній за твердістю у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].

Деякі науковці використовують символ /ʃ/ для позначення глухого ретрофлексного фрикатива /ʂ/ або глухого ясенно-твердопіднебінного фрикатива /ɕ/[1]. У першому випадку, власне глухий заясенний африкат записують як /ʃʲ/.

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий заясенний фрикатив
  • Глухий заясенний фрикативний
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив (англ. Voiceless palato-alveolar fricative)
  • Глухий палато-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless palato-alveolar sibilant fricative)
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикатив-сибілянт
  • Глухий піднебінно-ясенний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив (англ. voiceless postalveolar fricative)
  • Глухий пост-альвеолярний фрикативний
  • Глухий пост-альвеолярний фрикатив-сибілянт (англ. voiceless postalveolar sibilant fricative)

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого заясенного фрикативного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв’язок.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняпіднебінно-ясенне, тобто він артикулюється передньою спинкою язика позаду ясенного бугорка, а кінчик язика при цьому трохи загнутий й розташований біля твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
адигейська шыд [ʃəd] віслюк
азербайджанська şeir [ʃeiɾ] вірш
албанська shtëpi [ʃtəˈpi] дім
англійська sheep [ʃiːp] вівця Див. англійська фонетика
арабська[2] شمس [ʃams] сонце Див. арабська фонетика
баскська kaixo [kajʃ̺o] привіт
болгарська юнашки [joˈnaʃki] героїчно
валійська 'siarad [ˈʃɑːrad] говорити Див. валійська фонетика
вірменська (східна)[3] շուն [ʃun] собака
гебрейська וויסנשאַפֿטלעכע [vɪsn̩ʃaftləxə] науковий Див. гебрейська фонетика
гінді [ʃək] сумнів Див. Hindustani фонетика
голландська[4] sjabloon [ʃäˈbloːn] шаблон Див. голландська фонетика
ірландська sí [ʃiː] вона Див. ірландська фонетика
латвійська šalle [ˈʃalːe] кашне
литовська šarvas [ˈʃɐrˑvɐs] обладунок
македонська што [ʃtɔ] що Див. македонська фонетика
малайська syarikat [ʃarikat] товариство
маратхі ब्द [ˈʃəbˈd̪ə] слово Див. фонетика маратхі
німецька[5] schön [ʃʷø̈ːn] гарний Див. німецька фонетика
перська شاه [ʃɒːh] шах Див. перська фонетика
португальська[6] caixa [ˈkajʃɐ] коробка Див. португальська фонетика
румунська șefi [ʃefʲ] шефи Див. румунська фонетика
сербська шума [ʃûmä] ліс Див. сербська фонетика
словенська šola [ˈʃóːla] школа
турецька güneş [ɟyˈne̞ʃ] сонце Див. турецька фонетика
угорська segítség [ˈʃɛɡiːt͡ʃːeːɡ] допомога Див. угорська фонетика
уйгурська شەھەر [ʃæhær] місто
українська шахи ['ʃɑxɪ] Див. українська фонетика
фінська šekki [ʃekːi] перевірка Див. фінська фонетика
французька[7] cher [ʃɛʁ] дорогий Див. французька фонетика
шотландська гельська seinn [ʃeiɲ] співати Див. шотландська гельська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (it). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Cotton, Eleanor Greet; Sharp, John (1988). Spanish in the Americas. Georgetown University Press. ISBN 978-0-87840-094-2. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dąbrowska, Anna (2004). Język polski. Wrocław: wydawnictwo Dolnośląskie. ISBN 83-7384-063-X. 
  • Dubisz, Stanisław; Karaś, Halina; Kolis, Nijola (1995). Dialekty i gwary polskie (pl). Warsaw: Wiedza Powszechna. ISBN 83-2140989-X. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. 2nd). Blackwell. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 978-3-41104066-7. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–14. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Roach, Peter (2004). British English: Received Pronunciation. Journal of the International Phonetic Association 34 (2): 239–45. doi:10.1017/S0025100304001768. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–21. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Shosted, Ryan K; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–64. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Thelwall, Robin (1990). Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.