Глухий губно-губний проривний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiceless bilabial stop
p
Номер МФА 101
Кодування
HTML (decimal) p
Юнікод (hex) U+0070
X-SAMPA p
Кіршенбаум p
Брайль 0 (braille pattern dots-1234)
Звучання

Глухий губно-губний проривнийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨p⟩. В українській мові цей звук передається на письмі літерою п. Більшість мов має простий [p], а деякі розрізняють декілька варіантів. Наприклад, у гінді, китайській, корейських та інших мовах простий [p] є акустичною парою придихового [pʰ].

Назва[ред.ред. код]

  • Глухий білабіальний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий білабіальний проривний приголосний (англ. voiceless bilabial stop)
  • Глухий губно-губний зімкнено-проривний приголосний
  • Глухий губно-губний проривний приголосний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості глухого губно-губного проривного:

  • Тип фонаціїглуха, тобто повітря проходить крізь голосові зв’язки не спричиняючи вібрацію.
  • Спосіб творенняпроривний або зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце твореннягубно-губне, тобто він артикулюється обома губами.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Варіанти[ред.ред. код]

МФА Опис МФА Опис МФА Опис МФА Опис
p простий p придиховий p м'який p огублений p
затримковий p дзвінкий p твердий p абруптивний p

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська pack [pʰæk] пакувати Див. англійська фонетика
баскська harrapatu [(h)arapatu] спіймати
бенгальська পানি [pani:] вода Див. бенгальська фонетика
в'єтнамська [1] nhíp [ɲip˧ˀ˥] пінцет Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська פּקיד [pakid] клерк Див. гебрейська фонетика
гінді पल [pəl] момент Див. фонетика гінді
голландська[2] plicht [plɪxt] обов'язок Див. голландська фонетика
грецька πόδι [ˈpo̞ði] нога Див. Modern грецька фонетика
датська[3] bog [ˈpɔ̽ʊ̯ˀ] книга Див. датська фонетика
іспанська[4] peso [ˈpe̞so̞] вага Див. іспанська фонетика
італійська[5] papà [paˈpa] тато Див. італійська фонетика
каталанська[6] parlar [pərˈɫa] говорити Див. каталанська фонетика
китайська 爆炸/bàozhà [pɑʊ˥˩ tʂa˥˩] вибухати Див. китайська фонетика
корейська 풀/pul [pʰul] трава Див. корейська фонетика
люксембурзька[7] bëlleg [ˈpɵ̞lɵ̞ɕ] дешевий Див. люксембурзька фонетика
македонська пее [pɛː] співти Див. македонська фонетика
малайська panas [pänäs] гарячий
маратхі पाऊस [pɑːˈuːs] дощ Див. фонетика маратхі
німецька Pack [pʰak] пачка Див. німецька фонетика
норвезька pappa [pɑpːɑ] тато Див. норвезька фонетика
пашуто پانير [pɑˈnir] сир
польська[8] pas [päs] пояс Див. польська фонетика
португальська[9] pai [paj] тато Див. португальська фонетика
російська[10] плод [pɫot̪] плід Див. російська фонетика
румунська pas [pas] крок Див. румунська фонетика
словацька pes [pɛs] dog
турецька kap [kʰäp] чайник Див. турецька фонетика
угорська pápa [ˈpaːpɒ] папа Див. угорська фонетика
українська павук [pɐ.ˈβ̞uk] Див. українська фонетика
фінська pappa [pappa] дід Див. фінська фонетика
французька[11] pomme [pɔm] яблуко Див. французька фонетика
чеська pes [pɛs] собака Див. чеська фонетика
шведська apa [ˈɑːpʰa] мавпа Див. шведська фонетика
японська[12] ポスト/posuto [posɯto] пошта Див. японська фонетика

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009). Armenian: Modern Eastern Armenian. Amsterdam: John Benjamins Publishing Company. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1993). Illustrations of the IPA:French. Journal of the International Phonetic Association 23 (2): 73–76. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013). Luxembourgish. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 67–74. doi:10.1017/S0025100312000278. 
  • Gussenhoven, Carlos (1992). Dutch. Journal of the International Phonetic Association 22 (2): 45–47. doi:10.1017/S002510030000459X. 
  • Jassem, Wiktor (2003). Polish. Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 103–107. doi:10.1017/S0025100303001191. 
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padgett, Jaye (2003). Contrast and Post-Velar Fronting in Russian. Natural Language & Linguistic Theory 21 (1): 39–87. doi:10.1023/A:1021879906505. 
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004). Italian. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 117–121. doi:10.1017/S0025100304001628. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. doi:10.2307/411232. JSTOR 411232.