Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ʐ
Номер МФА 137
Кодування
HTML (decimal) ʐ
Юнікод (hex) U+0290
X-SAMPA z`
Кіршенбаум z.
Брайль[en] ⠲ (braille pattern dots-256)⠵ (braille pattern dots-1356)

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ//ʒ/—/ʐ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва[ред. | ред. код]

  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості[ред. | ред. код]

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

Приклади[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька абжа [ˈabʐa] половина Див. абхазька фонетика
адигейська жъы [ʐ̻ə] старий
в'єтнамська (півд.) rô [ʐow] діамант Див. в'єтнамська фонетика
італійська (діал.)[2] caso [ˈkäːʐo] випадок У стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика
китайська 肉 / ròu [ʐoʊ̯˥˩] м'ясо Інколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика
нижньолужицька[3][4] Łužyca [ˈwuʐɨt͡sa] Лужиця У верхньолужицькій — [ʒ].
польська[5] żona [ˈʐ̻ɔn̪ä] дружина Див. польська фонетика
російська[5] жена [ʐɨ̞ˈna] дружина Див. російська фонетика
сербська жут [ʐûːt̪] жовтий Див. сербська фонетика
словацька[6] žaba [ˈʐäbä] жаба
українська жаба [ˈʐɑbɐ] Див. українська фонетика

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Wells (2014:98-9)
  2. Canepari, (1992), p. 73.
  3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
  4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
  5. а б Hamann (2004:65)
  6. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Hamann, Silke (2004). Retroflex fricatives in Slavic languages. Journal of the International Phonetic Association 34 (1): 53–67. doi:10.1017/S0025100304001604. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 14 квітня 2016. 
  • Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010). Slovak. Journal of the International Phonetic Association 40 (3): 373–378. doi:10.1017/S0025100310000162. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 червня 2022. 
  • Lunsford, Wayne A. (2001). An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan. M.A. thesis, University of Texas at Arlington. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 14 квітня 2016. 
  • Merrill, Elizabeth (2008). Tilquiapan Zapotec. Journal of the International Phonetic Association 38 (1): 107–114. doi:10.1017/S0025100308003344. Архів оригіналу за 16 грудня 2019. Процитовано 14 квітня 2016. 
  • Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013). Mapudungun. Journal of the International Phonetic Association 43 (1): 87–96. doi:10.1017/S0025100312000369. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 14 квітня 2016. 
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina. 
  • Zygis, Marzena (2003). Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives. ZAS Papers in Linguistics 3: 175–213. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 14 квітня 2016. 
  • Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.