Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Voiced retroflex sibilant
ʐ
Номер МФА 137
Кодування
HTML (decimal) ʐ
Юнікод (hex) U+0290
X-SAMPA z`
Кіршенбаум z.
Брайль 0 (braille pattern dots-256) 0 (braille pattern dots-1356)
{| class="wikitable collapsible collapsed" style="width:100%; margin:0px; border:0; background: transparent; "

! style="background:#FFFFE6; border:0;" | Image |-

| style="background: transparent; border:0;" |
Voiced retroflex fricative (vector).svg
|}
Звучання

Дзвінкий ретрофлексний фрикативний —— приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʐ⟩. Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ж. Найтвердіший у ряду шиплячих африкатів /ʑ//ʒ/—/ʐ/[1].

Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ дзвінкого заясенного фрикатива — /ʒ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʒʲ/.

Назва[ред.ред. код]

  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiced retroflex sibilant fricative)
  • Дзвінкий ретрофлексний фрикативний

Властивості[ред.ред. код]

Властивості дзвінкого ретрофлексного фрикативного:

  • Тип фонаціїдзвінка, тобто голосові зв’язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творенняфрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
  • Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
  • Місце творенняретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
  • Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади[ред.ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
абхазька абжа [ˈabʐa] половина Див. абхазька фонетика
адигейська жъы [ʐ̻ə] старий
в'єтнамська (півд.) rô [ʐow] діамант Див. в'єтнамська фонетика
італійська (діал.)[2] caso [ˈkäːʐo] випадок У стандартній мові — [z]. Див. італійська фонетика
китайська 肉 / ròu [ʐoʊ̯˥˩] м'ясо Інколи вимовляється як [ɻ]. Див. китайська фонетика
нижньолужицька[3][4] Łužyca [ˈwuʐɨt͡sa] Лужиця У верхньолужицькій — [ʒ].
польська[5] żona [ˈʐ̻ɔn̪ä] дружина Див. польська фонетика
російська[5] жена [ʐɨ̞ˈna] дружина Див. російська фонетика
сербська жут [ʐûːt̪] жовтий Див. сербська фонетика
словацька[6] žaba [ˈʐäbä] жаба

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Wells (2014:98-9)
  2. Canepari, (1992), p. 73.
  3. Šewc-Schuster (1984:40–41)
  4. Zygis (2003:180–181, 190–191)
  5. а б Hamann (2004:65)
  6. Hanulíková & Hamann (2010:374)

Джерела[ред.ред. код]