Глухий ясенний фрикативний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Глухі фрикативи
Зубний Ясенний
сибілянт s̪ s / s͇
несибілянт θ θ̠ /θ͇ /ɹ̝̊

Глухі ясенні (альвеолярні) фрикативні — приголосні звуки. Символ Міжнародного фонетичного алфавіту для позначення цих звуків залежить від того чи описується сибілянт.

  • Символ МФА для сибілянта — s, а відповідний символ X-SAMPA — s. Символ [s] звичайно не вживається для зубних і заясенних сибілянтів без діакритиків ([s̪] і [s̠] відповідно).
  • Для позначення несибілянта вживаються символи з діакритиками, наприклад θ̠ або ɹ̝̊.

Назва[ред. | ред. код]

  • Глухі альвеолярні фрикативні
  • Глухі ясенні фрикативні

Глухий ясенний сибілянтний фрикативний[ред. | ред. код]

Voiceless alveolar sibilant
s
Номер МФА 132
Кодування
HTML (decimal) s
Юнікод (hex) U+0073
X-SAMPA s
Кіршенбаум s
Брайль[en] ⠎ (braille pattern dots-234)
Звучання
noicon

Один з найпоширеніших приголосних.

Властивості[ред. | ред. код]

Приклади[ред. | ред. код]

Зубно-ясенний[ред. | ред. код]

Voiceless laminal dentalized alveolar sibilant
s̪
s̟
Voiceless alveolar retracted sibilant
s̠
ṣ
Кодування
HTML (decimal) s​̺
Юнікод (hex) U+0073 U+033A
Звучання
noicon
Мова Слово МФА Значення Примітки
баскська[1] gauza [ɡäus̪ä] річ
білоруська[2] стагоддзе [s̪t̪äˈɣod̪d̪͡z̪ʲe] століття Див. білоруська фонетика
болгарська[3] всеки [ˈvs̪ɛki] всі
іспанська[4] estar [e̞s̪ˈt̪är] бути Див. іспанська фонетика
китайська[5][6] 三/sān [s̪a̋n] три Див. китайська фонетика
македонська[7] скока [ˈs̪kɔkä] стрибок Див. македонська фонетика
польська[8] sum [s̪um] сом Див. польська фонетика
румунська[9] surd [s̪ur̪d̪] глухий Див. румунська фонетика
російська[10] волосы [ˈvo̞ɫ̪əs̪ɨ̞] 'hair' . Див. російська фонетика
сербська[11][12] сам [s̪ȃ̠m] сам Див. сербська фонетика
турецька[13][14] su [s̪u] вода Див. турецька фонетика
угорська[15] sziget [ˈs̪iɡɛt̪] 'island' Див. угорська фонетика
українська[16] село [s̪ɛˈɫ̪ɔ] — Див. українська фонетика
французька[13][17][18] façade [fäs̪äd̪] перед Див. французька фонетика
чеська[19] svět [s̪vjɛt̪] світ Див. чеська фонетика
шведська[20][21][22] 'säte [ˈs̪ɛːt̪e] сидіння Див. шведська фонетика

Ясенний[ред. | ред. код]

Мова Слово МФА Значення Примітки
англійська sand [sænd] пісок Див. англійська фонетика
арабська[23] جَلَسَ [ˈdʒælæsɐ] сідати Див. арабська фонетика
в'єтнамська[24] xa [saː˧] далекий Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська ספר [ˈsefeʁ] книга Див. гебрейська фонетика
гінді साल [saːl] рік Див. фонетика гінді
голландська[25][26] 'staan [s̻t̻aːn̻] стояти Див. голландська фонетика
грузинська[27] სამი [ˈsɑmi] три
естонська sõna ['sɤnɑ] слово
корейська 소 / so [so] бик Див. корейська фонетика
перська sib [sib] яблуко Див. перська фонетика
португальська[28] caço [ˈkasu] полюю Див. португальська фонетика
японська[29] fukusūkē [ɸɯkɯsɯːkeː] множинний Див. японська фонетика

Глухий ясенний несибілянтний фрикативний[ред. | ред. код]

θ̠
θ͇
ɹ̝̊
Номер МФА 130 414
Кодування
HTML (decimal) θ​̱
Юнікод (hex) U+03B8 U+0331
Звучання
noicon

Властивості[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Hualde, Lujanbio & Zubiri (2010:1).
  2. ↑ Padluzhny, (1989), p. 47.
  3. ↑ Klagstad Jr., (1958), p. 46.
  4. ↑ Martínez-Celdrán, Fernández-Planas та Carrera-Sabaté, (2003), p. 258.
  5. ↑ Lee та Zee, (2003), pp. 109-110.
  6. ↑ Lin, (2001), pp. 17-25.
  7. ↑ Lunt, (1952), p. 1.
  8. ↑ Rocławski, (1976), pp. 149.
  9. ↑ Ovidiu Drăghici|title=Limba Română contemporană. Fonetică. Fonologie. Ortografie. Lexicologie[недоступне посилання з квітня 2019]
  10. ↑ Chew, (2003), p. 67.
  11. ↑ Kordić, (2006), p. 5.
  12. ↑ Landau та ін., (1999), p. 66.
  13. ↑ а б Adams, (1975), p. 288.
  14. ↑ Zimmer та Orgun, (1999), p. 154.
  15. ↑ Szende, (1999), p. 104.
  16. ↑ S. Buk; J. Mačutek; A. Rovenchak (2008). «Some properties of the українська writing system». arXiv:0802.4198. 
  17. ↑ Fougeron та Smith, (1999), p. 79.
  18. ↑ Grønnum, (2005), p. 144.
  19. ↑ Palková, (1994), p. 228.
  20. ↑ Ladefoged та Maddieson, (1996), p. 171.
  21. ↑ Engstrand, (1999), pp. 140-141.
  22. ↑ Engstrand, (2004), p. 167.
  23. ↑ Thelwall, (1990), p. 37.
  24. ↑ Thompson, (1959), pp. 458–461.
  25. ↑ Gussenhoven, (1999), p. 75.
  26. ↑ Collins та Mees, (2003), p. 190.
  27. ↑ Shosted та Chikovani, (2006), p. 255.
  28. ↑ Cruz-Ferreira (1995:91)
  29. ↑ Okada, (1991), p. 94.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Adams, Douglas Q. (1975). The Distribution of Retracted Sibilants in Medieval Europe. Language (Linguistic Society of America) 51 (2): 282–292. JSTOR 412855. doi:10.2307/412855. 
  • Arvaniti, Amalia (2007). Greek Phonetics: The State of the Art. Journal of Greek Linguistics 8: 97–208. doi:10.1075/jgl.8.08arv. Архів оригіналу за 11 грудня 2013. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Axundov, Ağamusa (1983). Azərbaycan dilinin fonetikasi. Baku. 
  • Alan Yates. "Teach Yourself Catalan."
  • Basbøll, Hans (2005). The Phonology of Danish. ISBN 0-203-97876-5. 
  • Bauer, Laurie; Warren, Paul (2004). New Zealand English: phonology. У Schneider, Edgar W.; Burridge, Kate; Kortmann, Bernd; Mesthrie, Rajend; Upton, Clive. A handbook of varieties of English. 1: Phonology. Mouton de Gruyter. с. 580–602. ISBN 3-11-017532-0. 
  • Bertinetto, Marco; Loporcaro, Michele (2005). The sound pattern of Standard Italian, as compared with the varieties spoken in Florence, Milan and Rome. Journal of the International Phonetic Association 35 (2): 131–151. doi:10.1017/S0025100305002148. 
  • Buizza, Emanuela (2011). Frication and affrication of /t/ in RP English. Language at the University of Essex (LangUE) 2010 Proceedings. с. 16–28. Архів оригіналу за 19 квітня 2014. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Canepari, Luciano (1992). Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian). Bologna: Zanichelli. ISBN 88-08-24624-8. 
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992). Catalan. Journal of the International Phonetic Association 22 (1–2): 53–56. doi:10.1017/S0025100300004618. 
  • Chew, Peter A. (2003). A computational phonology of Russian. Universal Publishers. 
  • Collins, Beverley; Mees, Inger M. (2003). The Phonetics of English and Dutch, Fifth Revised Edition. ISBN 9004103406. Архів оригіналу за 28 грудня 2016. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Cruz-Ferreira, Madalena (1995). European Portuguese. Journal of the International Phonetic Association 25 (2): 90–94. doi:10.1017/S0025100300005223. 
  • Engstrand, Olle (2004). Fonetikens grunder (Swedish). Lund: Studenlitteratur. ISBN 91-44-04238-8. 
  • Engstrand, Olle (1999). Swedish. Handbook of the International Phonetic Association: A Guide to the usage of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 140–142. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Fougeron, Cecile; Smith, Caroline L (1999). French. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 73–76. ISBN 0-521-65236-7. doi:10.1017/S0025100300004874. 
  • Grønnum, Nina (2005). Fonetik og fonologi, Almen og Dansk (вид. 3rd). Copenhagen: Akademisk Forlag. ISBN 87-500-3865-6. Архів оригіналу за 27 листопада 2016. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Gussenhoven, Carlos (1999). Dutch. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 74–77. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Hickey, Raymond (1984). Coronal Segments in Irish English. Journal of Linguistics 20 (2): 233–250. doi:10.1017/S0022226700013876. 
  • Honeybone, P (2001). Lenition inhibition in Liverpool English. English Language and Linguistics 5 (2): 213–249. doi:10.1017/S1360674301000223. 
  • Hualde, José Ignacio; Lujanbio, Oihana; Zubiri, Juan Joxe (2010). Goizueta Basque. Journal of the International Phonetic Association 40 (1): 113–127. doi:10.1017/S0025100309990260. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Kara, Dávid Somfai (2002). Kazak. Lincom Europa. ISBN 9783895864704. 
  • Kara, Dávid Somfai (2003). Kyrgyz. Lincom Europa. ISBN 3895868434. 
  • Klagstad Jr., Harold L. (1958). The Phonemic System of Colloquial Standard Bulgarian. American Association of Teachers of Slavic and East European Languages. с. 42–54. JSTOR 304696. 
  • Kordić, Snježana (2006). Serbo-Croatian. Languages of the World/Materials; 148. Munich & Newcastle: Lincom Europa. ISBN 3-89586-161-8. 
  • Kozintseva, Natalia (1995). Modern Eastern Armenian. Lincom Europa. ISBN 3895860352. 
  • Kress, Bruno (1982). Isländische Grammatik. VEB Verlag Enzyklopädie Leipzig. 
  • Ladefoged, Peter (2005). Vowels and Consonants (вид. Second). Blackwell. 
  • Ladefoged, Peter; Maddieson, Ian (1996). The Sounds of the World's Languages. Oxford: Blackwell. ISBN 0-631-19814-8. 
  • Lamb, William (2003). Scottish Gaelic (вид. 2nd). Lincom Europa. с. 118. ISBN 3-89586-727-6. 
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999). Croatian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 66–69. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Lee, Wai-Sum; Zee, Eric (2003). Standard Chinese (Beijing). Journal of the International Phonetic Association 33 (1): 109–112. doi:10.1017/S0025100303001208. 
  • Lin, Hua (2001). A Grammar of Mandarin Chinese. Lincom Europa. ISBN 3-89586-642-3. 
  • Loakes, Deborah; McDougall, Kirsty (2007). Frication of Australian English /p t k/: Group Tendencies and Individual Differences. Архів оригіналу за 28 лютого 2021. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Lunt, Horace G. (1952). Grammar of the Macedonian Literary Language. Skopje. 
  • Maddieson, Ian (1984). Patterns of sound. Cambridge University Press. 
  • Mangold, Max (2005). Das Aussprachewörterbuch. Duden. ISBN 9783411040667. 
  • Marotta, Giovanna; Barth, Marlen (2005). Acoustic and sociolingustic aspects of lenition in Liverpool English. Studi Linguistici e Filologici Online 3 (2): 377–413. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Martin Harris and Nigel Vincent. The Romance Languages.
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003). Castilian Spanish. Journal of the International Phonetic Association 33 (2): 255–259. doi:10.1017/S0025100303001373. Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Nau, Nicole (1998). Latvian. Lincom Europa. ISBN 3-89586-228-2. 
  • Qafisheh, Hamdi A. (1977). A short reference grammar of Gulf Arabic. Tucson, Arizona: University of Arizona Press. ISBN 0-8165-0570-5. 
  • Obaid, Antonio H. (1973). The Vagaries of the Spanish 'S'. Hispania (American Association of Teachers of Spanish and Portuguese) 56 (1): 60–67. JSTOR 339038. doi:10.2307/339038. 
  • Okada, Hideo (1991). Phonetic Representation:Japanese. Journal of the International Phonetic Association 21 (2): 94–97. doi:10.1017/S002510030000445X. 
  • Padluzhny, Ped (1989). Fanetyka belaruskai litaraturnai movy. ISBN 5-343-00292-7. 
  • Palková, Zdena (1994). Fonetika a fonologie češtiny. ISBN 978-8070668436. 
  • Pandeli, H; Eska, J; Ball, Martin; Rahilly, J (1997). Problems of phonetic transcription: the case of the Hiberno-English slit-t. Journal of the International Phonetic Association 27 (1–2): 65–75. doi:10.1017/S0025100300005430. 
  • Pétursson, Magnus (1971). Étude de la réalisation des consonnes islandaises þ, ð, s, dans la prononciation d'un sujet islandais à partir de la radiocinématographie. Phonetica 33: 203–216. doi:10.1159/000259344. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Pretnar, Tone; Tokarz, Emil (1980). Slovenščina za Poljake: Kurs podstawowy języka słoweńskiego. Katowice: Uniwersytet Śląski. 
  • Puppel, Stanisław; Nawrocka-Fisiak, Jadwiga; Krassowska, Halina (1977). A handbook of Polish pronunciation for English learners. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Recasens, Daniel; Pallarès, Maria Dolores (2001). Coarticulation, Assimilation and Blending in Catalan Consonant Clusters. Journal of Phonetics 29 (3): 273–301. doi:10.1006/jpho.2001.0139. 
  • Rocławski, Bronisław (1976). Zarys fonologii, fonetyki, fonotaktyki i fonostatystyki współczesnego języka polskiego. Wydawnictwo Uczelniane Uniwersytetu Gdańskiego. 
  • Saborit, Josep (2009). Millorem la pronúncia (Catalan). Acadèmia Valenciana de la Llengua. 
  • Shosted, Ryan K.; Chikovani, Vakhtang (2006). Standard Georgian. Journal of the International Phonetic Association 36 (2): 255–264. doi:10.1017/S0025100306002659. 
  • Sipma, Pieter (1913). Phonology & grammar of modern West Frisian. London: Oxford University Press. 
  • Sjoberg, Andrée F. (1963). Uzbek Structural Grammar. Uralic and Altaic Series 18. Bloomington: Indiana University. 
  • Skaug, Ingebjørg (2003). Norsk språklydlære med øvelser (вид. 3rd). Oslo: Cappelen Akademisk Forlag AS. ISBN 82-456-0178-0.  {{citation}}: Проігноровано невідомий параметр |orig-year= (довідка)
  • Šewc-Schuster, Hinc (1984). Gramatika hornjo-serbskeje rěče. Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina. 
  • Suomi, Kari; Toivanen, Juhani; Ylitalo, Riikka (2008). Finnish sound structure. ISBN 978-951-42-8983-5. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Szende, Tamás (1999). Hungarian. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 104–107. ISBN 0-521-65236-7. 
  • Thelwall, Robin (1990). Illustrations of the IPA: Arabic. Journal of the International Phonetic Association 20 (2): 37–41. doi:10.1017/S0025100300004266. 
  • Thompson, Laurence (1959). Saigon phonemics. Language 35 (3): 454–476. JSTOR 411232. doi:10.2307/411232. 
  • Thompson, Laurence C. (1987). A Vietnamese Reference Grammar. ISBN 0-8248-1117-8. 
  • Thorborg, Lisbet (2003). Dansk udtale - øvebog. Forlaget Synope. ISBN 87-988509-4-6. 
  • Torreblanca, Máximo (1988). Latín Basium, Castellano Beso, Catalán Bes, Portugués Beijo. Hispanic Review (University of Pennsylvania Press) 56 (3): 343–348. JSTOR 474023. doi:10.2307/474023. 
  • Vijūnas, Aurelijus (2010). The Proto-Indo-European Sibilant */s/. Historische Sprachforschung (Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht) 123: 40–55. ISSN 0935-3518. Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Watson, Kevin (2007). Liverpool English. Journal of the International Phonetic Association 37 (3): 351–360. doi:10.1017/s0025100307003180. Архів оригіналу за 8 жовтня 2018. Процитовано 13 березня 2017. 
  • Zimmer, Karl; Orgun, Orhan (1999). Turkish. Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet. Cambridge: Cambridge University Press. с. 154–158. ISBN 0-521-65236-7. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 13 березня 2017. 
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Глухий_ясенний_фрикативний&oldid=40586514