Координати: 52°41′3″ пн. ш. 25°56′50″ сх. д. / 52.68417° пн. ш. 25.94722° сх. д. / 52.68417; 25.94722

Вигонівське озеро

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вигонівське
(біл. Выганашча́нскае, Вы́ганаўскае)
Вигонівське
Озеро Вигонівське з південного берега
Озеро Вигонівське з південного берега
52°41′3″ пн. ш. 25°56′50″ сх. д. / 52.68417° пн. ш. 25.94722° сх. д. / 52.68417; 25.94722
Розташування
Країна  Білорусь
Регіон Берестейська обл.
Розташування Білорусь Білорусь
Берестейська область
Івацевицький район
Геологічні дані
Розміри
Площа поверхні 25,96  км²
Висота 151,8 м
Глибина середня 1,2  м
Глибина макс. 2,3  м
Довжина 7,0  км
Ширина 4,8  км
Берегова лінія 21,0  км
Об'єм 0,0321  км³
Вода
Басейн
Водний басейн басейн Прип'яті
Вливаються кілька струмків
Витікають Огінський канал
Площа басейну 87,1  км²
Країни басейну Білорусь Білорусь
Інше
Geonames 619856
Вигонівське озеро. Карта розташування: Білорусь
Вигонівське озеро
Вигонівське озеро (Білорусь)
Вигонівське озеро. Карта розташування: Берестейська область
Вигонівське озеро
Вигонівське озеро (Берестейська область)
Мапа

CMNS: Вигонівське у Вікісховищі

Вигонівське[1] (Вигоноща́нське, Вигоновське, біл. Выганашча́нскае, Вы́ганаўскае) — озеро в Івацевицькому районі Берестейської області Білорусі. Сьоме за площею водного дзеркала[2] в країні.

Водойма знаходиться на вододілі річок Щара та Ясельда, за 37 км на схід від міста Івацевичі і за 5 км на південь від села Вигонощі, на території гідрологічного заказника «Вигонівське» (площа 43 тис. га). 3 півночі на південь озеро перетинає Огінський канал, по якому вода з озера зливається у річки Щара (басейн Німана) та Ясельда (басейн Прип'яті). В озеро з різних сторін впадає кілька струмків із навколишніх боліт.

Вигонівське озеро належать до числа неглибоких, але великих за площею озер Білорусі. Площа озера становить 25,96 км². Це третя за площею природна водойма Полісся, яка поступається розмірами лише озеру Червоне та озеру Світязь (Україна). Максимальна глибина — 2,3 м. Довжина — 7,0 км, найбільша ширина — 4,8 км. Об'єм води в озері становить 32,1 млн м³, площа водозбору — 87,1 км². Під лісом і чагарниками зайнято 55 %, а під болотами — 41 % всієї площі водозбору.

Улоговина та рельєф

[ред. | ред. код]

Улоговина озера овальної форми, витягнута з північного заходу на південний схід. Схили улоговини майже на всьому протязі пологі, заболочені. Береги низькі, торф'янисті, покриті чагарником; на півночі і півдні — сплавини. Для озера характерна повна відсутність прибережної смуги піщаних відкладень, як і взагалі відкладень із ділянками піску. Як і в інших великих поліських озерах донні відкладення представлені органічним мулом — сапропелем. Дно плоске, вистелено сапропелем. В західній частині озера численні мілини.

Флора і фауна

[ред. | ред. код]

Вигонівське озеро виділяється видовою різноманітністю вищих водних рослин і наявністю прибережної різнотравної осоково-злакової сплавини шириною до 150 м. Фітопланктон представлений більш як сотнею різноманітних видів. Через мілководність, озеро заростає по всій акваторії.

Іхтіофауна представлена цілим рядом як аборигенних, так і вселених видів риб. Тут найбільш численний сріблястий карась. Крім карася вселені короп та товстолобик. Із місцевих видів переважають: йорж, окунь, плотва, щука; зустрічаються також верховодка, густера, краснопірка, лин, лящ.

На озері водиться безліч водоплавних птахів.

Історія

[ред. | ред. код]

На переговорах про кордон між Українською Народною Республікою і Білоруською Народною Республікою у квітні 1918 року Вигонівське озеро визначалось межею між державами.[3]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Хміль І. Українське Полісся. Етнографічні нариси. — Чікаго : Видавництво Товариств колишніх вояків УПА в ЗСА і Канаді, 1976. — С. 217.
  2. Блакитна книга Білорусі. — Мн.: БелЕн, 1994 (біл.)
  3. Протокол № 3 засідання представників урядів Української Народної Республіки та Білоруської Народної Республіки щодо встановлення державних кордонів. Архів оригіналу за 22 квітня 2021. Процитовано 24 липня 2021.

Література

[ред. | ред. код]
  • Блакитна книга Білорусі: енциклопедія. / Редкол.: Н. А. Дісько, М. М. Курлович, Я. В. Малашевич та ін.; Худож. В. Г. Загародні. — Мн.: БелЕн, 1994. — 415 с. ISBN 5-85700-133-1 (біл.)
  • Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш. — БелЭн, 1995. — С. 800. — 5000 прим. — ISBN 985-11-0026-9. (біл.)

Посилання

[ред. | ред. код]