Очікує на перевірку

Волков Юрій Васильович (художник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Волков.
Волков Юрій Васильович
рос. Волков Юрий Васильевич
Народження26 червня 1921(1921-06-26)
Топчикой
Смерть25 січня 1991(1991-01-25) (69 років)
 Євпаторія, Кримська область, Українська РСР, СРСР
ПохованняЄвпаторія
Країна СРСР
Жанрбатальний жанр, жанрове малярство і пейзаж
НавчанняКримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1940)
Діяльністьхудожник
Напрямокреалізм
ВчительСамокиш Микола Семенович
ЧленСХ СРСР і Спілка радянських художників України
Учасникнімецько-радянська війна і Будапештська операція
Званнячервоноармієць
Роботи в колекціїСевастопольський художній музей імені Михайла Крошицького, Сімферопольський художній музей, Військово-історичний музей Чорноморського флоту і Євпаторійський краєзнавчий музей
Нагороди
орден Червоної Зірки медаль «За відвагу» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «За взяття Будапешта» медаль «За взяття Відня» медаль «За визволення Праги»
CMNS: Волков Юрій Васильович у Вікісховищі

Юрій Васильович Во́лков (26 червня 1921, Топчикой — 25 січня 1991, Євпаторія) — український радянський художник; член Спілки художників СРСР з 1947 року та Спілки радянських художників України.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 26 червня 1921 року в селі Топчикой (нині село Долинне Бахчисарайського району Автономної Республіки Крим, Україна). 1935 року його сім'я переїхала до Євпаторії, де він закінчив сім класів середньої школи № 2. Образотворчим мистецтвом займався в школі та студії образотворчого мистецтва під керівництвом учителя малювання Павла Олександровича Аліпова. Брав участь у конкурсі серед школярів на кращу ілюстрацію до творів Олександра Пушкіна, проведеному 1937 року газетою «Кримський комсомолець». Його малюнок «Руслан на коні» преміювали цінним подарунком і він був відібраний представником Комітету з організації Всесоюзної Пушкінської виставки в Москві. 1937 року на Всесоюзному конкурсі дитячого та юнацького малюнка в Москві був удостоєний 1-ї премії за картину «Перехід Червоної армії через Сиваш»[1].

Протягом 1938—1940 років навчався на живописному відділенні Сімферопольського художнього училища, одночасно займався під керівництвом Миколи Самокиша, працював у його майстерні. З 1940 року працював художником-живописцем у товаристві «Кримхудожник». За рекомендацією Миколи Самокиша був прийнятий до Студії військових художників імені Митрофана Грекова в Москві, але навчанню завадила німецько-радянська війна[1].

Під час війни служив у Червоній армії. У жовтні 1941 року під містом Лубнами Полтавської області був поранений, потрапив у полон. Після третьої спроби втік із табору і з лютого 1943 року знову в діючій армії. Нагороджений орденом Червоної Зірки (30 грудня 1945); медалями «За відвагу» (23 січня 1944; за винесення поранених з поля бою), «За взяття Будапешта» (1945), «За визволення Праги» (1945), «За взяття Відня» (1945). 5 лютого 1945 року отримав дозвіл командування на заняття живописом і робив фронтові замальовки, писав етюди з натури, створив низку невеликих батальних картин[1].

Після демобілізації 2 червня 1946 року, повернувся до Євпаторії, працював вантажником. З 1947 року, після прийняття в члени Спілки радянських художників Криму, працював за договорами з Кримським обласним відділом у справах мистецтв і через «Стіл замовлень» при уповноваженому Художнього фонду СРСР по Криму; оформляв книжки для «Кримвидаву». З 6 квітня 1947 року по 30 січня 1948 року був членом правління Спілки радянських художників Криму; з 17 січня 1950 року — член товариства «Кримхудожник»[1].

Мешкав у Євпаторії в будинку на вулиці Революції, № 37, квартира № 38[1]. Помер у Євпаторії 25 січня 1991 року.

Творчість

[ред. | ред. код]

Працював у галузі станкового (у реалістичній манері писав жанрові полотна, бататьні картини на тему німецько-радянської війни, пейзажі) та монументального живопису (розписував церкви), книжкової графіки. Серед робіт:

станковий живопис
  • «Не піти» (1947);
  • «На Сталінградській дорозі» (1947, Севастопольський художній музей[2]);
  • «Подвиг п'яти чорноморців» (1948—1949, Сімферопольський художній музей[2]);
  • «Гаряча пора. Новосели на збиранні врожаю» (1950);
  • «Херсонеський тупик» (1951; 1956);
  • «Степ» (1952);
  • «Чайки над морем» (1952);
  • «Криза минула» (1954);
  • «11 дзот» (1955);
  • «Розплата» (1956—1957);
  • «Діти і море» (1958);
  • «На курорт» (1960);
  • «Не забудемо!» (1959—1960);
  • «Один із багатьох» (1960);
  • «Червоні каски» (1960—1962).
розписи у Євпаторії
оформлені книжки («Кримвидав»)

Брав участь в обласних та республіканських мистецьких виставках з 1948 року. Персональні виставки відбулися у Сімферополі у 1995—1996 роках.

Крім згаданих музеїв, роботи художника зберігаються у Музеї Чорноморського флоту у Севастополі, Євпаторійському краєзнавчому музеї.

Вшанування

[ред. | ред. код]
Меморіальна дошка.
  • Його ім'я носить Євпаторійська дитяча художня школа[1];
  • 9 грудня 2011 року на фасаді будинку на вулиці Революції, де з 1935 по 1991 рік мешкав художник, встановлено меморіальну дошку[3];
  • 2012 року вийшла книга «Юрий Волков — художник-баталист», до якої увійшли репродукції його робіт, статті та витяги із його щоденників[3].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е ж и к Волков, Юрий Васильевич / Изобразительное искусство Крыма. (рос.)
  2. ↑ а б Художники народов СССР, 1972, с. 324, Т. 2.
  3. ↑ а б Марина Гусарова. В Симферопольском Доме художника презентовали книгу «Юрий Волков — художник-баталист». / Крым навсегда. 18 жовтня 2012. (рос.)

Література

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Волков_Юрій_Васильович_(художник)&oldid=42329557