Вулиця Мучна (Львів)
| Вулиця Мучна Львів | |
|---|---|
.jpg) Початок вулиці Мучної | |
| Місцевість | Личаків |
| Район | Личаківський |
| Колишні назви | |
| Крупнича вища, Личаківська бічна наліво; Мончна (част.), Круп'ярська (част.); Мончна (част.), Корсо нижнє (част.); Мельґассе, Мончна | |
| польського періоду (польською) | Krupnicza wyższa, Łyczakowska boczna na lewo; Mączna (cz.), Krupiarska (cz.); Mączna (cz.), Korso Dolne (cz.) |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 800 м. |
| поштові індекси | 79014[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Покриття | асфальт |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—12, 9а—11а, 14—25, 15а, 19а, 22а, 23а, 27, 29—32, 35—52, 35а, 38а, 48а, 54, 56, 58, 60, 62, 65, 66, 66а[2] |
| Архітектурні пам'ятки | № 47, 48, 49, 50, 51, 53, 65[3] |
| Навчальні заклади | ЗДО «Веселі та розумні», ЗДО «Smart English Preschool» |
| Поштові відділення | ВПЗ № 14 (вул. Личаківська, 119)[1] |
| Аптеки | «DS» |
| Забудова | конструктивізм 1930-х, барачна 1950-х, новобудови 2000—2010-х років[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
Вулиця Мучна — вулиця у Личаківському районі міста Львова, в місцевості Личаків. Прямує від вулиці Личаківської до вулиці Ніжинської, утворюючи перехрестя з вулицями Стрілецькою та Круп'ярською. Прилучаються вулиці Воробкевича, Петра Могили та Збаразька.
Вулиця з'явилася у другій половині XIX століття під назвою Крупнича вища[5]. Сама назва походить від традиційного промислу мешканців Личакова — млинарства, тобто переробки зерна на борошно та крупи[6]. Ще до 1871 року вулиця отримала нову назву — Личаківська бічна наліво[7]. У 1890 році частина сучасної вулиці з початком від вулиці Личаківської вже відома, як вулиця Мучна, а інша, що прямує до сучасної вулиці Ніжинської, була частиною до вулиці Круп'ярської[8]. На початку XX століття цією вулицею проклали трамвайну колію до піщаного кар'єру, на місці якого у другій половині 1940-х років збудували корпуси Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики[9]. У 1930-х роках ця вулиця мала стати парадною магістраллю цієї частини міста під назвою Нижнє Корсо[10]. Наприкінці XX століття через вулицю Мучну мала пролягти так звана «хордова автомагістраль», що через тунель під Кайзервальдом мала б виходити на Підзамче[9]. Під час німецької окупації, від 1943 року — Мельґассе[11]. Після зайняття Львова радянськими військами у липні 1944 року вулиці була повернена передвоєнна назва Мончна[11], і вже 1946 року вулиця отримала сучасну назву — вулиця Мучна[12].
Вулиця Мучна забудована переважно двоповерховими будинками в стилі конструктивізму 1930-х років за винятком двоповерхових будинків барачного типу, збудованих за радянських часів у 1950-х роках, а також присутні декілька новобудов 2000—2010-х років[4]. Декілька будинків внесено до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення[3].
№ 3 — триповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття[9]. В будинку у 1910-х роках містилося бюро винних пивниць[13]. Власником будинку у 1935 році був Стефан Мінські та спілка[14].
№ 15 — триповерховий житловий будинок. Тут у 1910-х роках містилася пекарня Мечислава Вежбицького[15]. Власником будинку у 1935 році була Гелена Вежбицька та спілка[14].
№ 23 — шестиповерховий житловий будинок бізнес-класу з вбудованим підземним паркінгом, зведений у 2011—2012 роках будівельною корпорацією «РІЕЛ»[16].
№ 41 — одноповерховий житловий будинок початку XX століття. Власником будинку до 1916 року був Володимир Шашкевич[17][18].
№ 43 — вілла, яка нині більше відома як дім Покрова Пресвятої Богородиці Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. Від 2009 року у домі Сестри Служебниці провадять ризницю: шиють літургічні ризи для священиків, єпископів, виготовляють митри[19]. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2718-м[3].
№ 47, 49, 51 — двоповерхові зблоковані житлові будинки, збудовані у 1930-х роках. Будинки внесені до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2719-м, 2721-м та 2723-м[3].
№ 53 — двоповерхова вілла (на розі з вулицею Круп'ярською), збудована у 1930-х роках. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2724-м[3].
№ 65 — двоповерхова вілла (на розі з вулицею Ніжинською), збудована у стилі польського конструктивізму 1930-х років. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2725-м[3].
- Світлини вуличної забудови (непарний бік)
-
Будинок № 3 -
Будинок № 43 -
Будинок № 47 -
Будинок № 49 -
Будинок № 51 -
Будинок № 53 -
Будинок № 65
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
№ 2 — триповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття. Власниками будинку були у 1913 році — Ніссен Меллер[20], у 1935 році — Марія Тимчак та спілка[14]. Нині в одному з приміщень першого поверху будинку міститься аптечна крамниця мережі аптек «DS»[21].
№ 4 — триповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття[9]. Власниками будинку були у 1913 році — Емілія Бернат[22], у 1935 році — Станіслав Стець[14].
№ 6 — двоповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття[9]. В будинку у 1913 році мешкав художник Юзеф Сковронський (1888—1967)[23], у 1916 році — власниця одного з львівських млинів Генофева Ліпська[24]. Власником будинку у 1935 році була Саломея Мюллер[14].
№ 8 — двоповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття[9]. В будинку до 1939 року мешкав відомий професор Львівської політехніки, педагог і дослідник у галузі мінералогії та петрографії, доктор філософії Юліан Токарський[25][26]. Власником будинку у 1935 році була Вікторія Глегова і спілка[14].
№ 10 — двоповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття. Власниками кам'яниці були у 1916 році — Кароліна Деміан[27], у 1935 році — Адам Климович[14].
№ 14 — триповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття[9]. В будинку у 1913 році мешкав архітектор Стефан Весоловський[28] та колишній шкільний інспектор Станіслав Токарський[25].
№ 16 — семиповерховий житловий будинок бізнес-класу з вбудованим підземним паркінгом на 14 паркомісць, зведений у 2011—2012 роках будівельною компанією «Інтеграл-Буд».
№ 20 — триповерхова сецесійна кам'яниця початку XX століття. До 1913 року в будинку мешкала Олімпія Кароліна Левицька з Вояковських, вдова радника Галицького намісництва о. Олександра Костянтина Левицького[29].
№ 24 — двоповерховий житловий будинок, збудований у 1930-х роках. На початку XX століття власником попереднього будинку, що стояв на цьому місці належав родині Мюллер[30]. Власником будинку у 1935 році була Ванда Мюллер та спілка[14].
№ 26 — триповерховий житловий будинок, в якому 15 серпня 2020 року відкрився заклад дошкільної освіти «Веселі та розумні»[31].
№ 32 — комплекс будівель колишньої Львівської експериментальної кераміко-скульптурної фабрики. Фабрика заснована у 1946 році Львівською організацією Спілки радянських художників України. Фабрику відкрили на місці невеликої керамічної артілі, де були старі піщані кар'єри та лінія вантажного трамваю, що функціонувала до 1960-х років. 1949 року на фабриці почав працювати керамічний цех[32], а 1962 року — експериментальний цех художнього гутного скла[33]. 1963 року впроваджується унікальна технологія виробництва з кам'яної маси та шамоту. У 1970-х роках Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика стає осередком найсміливіших експериментів у царині пластичної форми. Тоді ж роках скульптурний цех фабрики, освоює карбування та художнє литво з бронзи. Основною продукцією 1970—1880-х років стали кавові сервізи, авторські розписані тарелі, штофи з активним рельєфним декором з зображеннями архітектури Львова, барвисті скляні вази, скульптурна пластика малих форм. Початок 1990-х років приніс занепад[32]. Відбулася зміна форми власності колишньої фабрики з державної на колективну[33]. У 2005—2006 роках закрили скляний цех кераміко-скульптурної фабрики, натомість на його місці у 2007 році засновано ДП «„Склоцех“ Львівської фабрики мистецтв»[34]. Згодом Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика збанкрутувала та її ліквідували у 2013 році[35].
№ 36 — в будинку міститься приватний ЗДО «Smart English Preschool»[36].
№ 48 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2720-м[3].
№ 50 — вілла. Будинок внесений до Реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронним № 2722-м[3].
- Світлини вуличної забудови (парний бік)
-
Будинок № 2 -
Будинок № 4 -
Будинок № 6 -
Будинок № 12 -
Будинок № 14 -
Будинок № 20 -
Будинок № 48 -
Будинок № 50
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е ж и Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 177.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 110.
- ↑ 1243 вулиці Львова, 2009, с. 176.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 111.
- ↑ Проєкт «Міський медіаархів»: план королівського столичного міста Львова (з анклавом Яловець, також Машув. Львув. І частина). lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 25 вересня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ а б в г д е ж Личаківське передмістя, 2013, с. 110.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 109.
- ↑ а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 112.
- ↑ Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 41.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 367.
- ↑ а б в г д е ж и Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol…dzial IV… — S. 51.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 581.
- ↑ м. Львів, вул. Мучна, 23. azuz.org.ua. Асоціація західноукраїнських забудовників. Архів оригіналу за 26 травня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 416.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 305.
- ↑ Львів, дім Покрова Пресвятої Богородиці. ssmi-ua.org. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 280.
- ↑ Аптека «DS». apteka-ds.com.ua. Архів оригіналу за 27 грудня 2022. Процитовано 1 березня 2023.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 32.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 391.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 18.
- ↑ а б Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 429.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 316.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 67.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 452.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1913… — S. 247.
- ↑ Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa…1916… — S. 218.
- ↑ ЗДО «Веселі та розумні». veseli.education. Архів оригіналу за 1 жовтня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- ↑ а б ЛКСФ: історія заснування та мистецька освіта. lksf.online. Архів оригіналу за 30 вересня 2022. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ а б Наталя Яценко. Львівська декоративна кераміка ЛКСФ культурний феномен, який починаємо розкривати // Будівельний журнал. — 2020. — Вип. № 3—4 (145—146). — С. 32—33.
- ↑ Львівська кераміко-скульптурна фабрика розпродає склад гутних виробів. portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». 30 жовтня 2007. Архів оригіналу за 5 лютого 2018. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Колективне підприємство «Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика». youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 9 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
- ↑ Офіційний сайт приватного англомовного садочку «Smart English Preschool». smartpreschool.com.ua. Архів оригіналу за 23 лютого 2023. Процитовано 23 лютого 2023.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Мучна вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 176, 177. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століть. — Львів : Світ, 2001. — С. 41, 109, 110, 111, 112. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 469, 471. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. В., Загайська Р. Й. Личаківське передмістя та східні околиці Королівського столичного міста Львова / Ігор Мельник, Роксоляна Загайська. — Видання друге, змінене і доповнене. — Львів : Центр Європи, 2013. — С. 110. — (Львівські вулиці і кам'яниці; 4/4) — ISBN 978-966-464-002-9.
- Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика = Львовская экспериментальная керамико-скульптурная фабрика = Lvov experimental ceramico-sculptural factory. — Київ : Реклама, 1980. — 119 с.
- А. В. Петровський. Львівська експериментальна кераміко-скульптурна фабрика // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Księga adresowa Król. Stoł. Miasta Lwowa: rocznik 17, 1913. — Lwów; Stryj: wydawca Franciszek Reicman, 1912. — 695 s.+84 s. (dodatek) (пол.)
- Księga adresowa Król. stoł. miasta Lwowa: rocznik dziewiętnasty, 1916. — Lwów: wydawca Franciszek Reicman, 1915. — 440 s. (пол.)
- Księga adresowa Małopolski: Lwów, Stanisławów, Tarnopol z informatorem m. stoł. Warszawy, województwa krakowskiego, pomorskiego, poznańskiego i śląskiego: rocznik 1935/1936. — Kraków, 1936. — 685 s. (пол.)
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Мучна. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 22 лютого 2023. Процитовано 22 лютого 2023.
- Ілько Лемко (6 квітня 2007). Мучна вул. pslava.info. Прадідівська слава. Архів оригіналу за 16 серпня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
- Поблизу Знесіння у Львові планують звести готель і спорткомплекс з басейном. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 31 липня 2021. Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 23 лютого 2023.
- Вікторія Савіцька, Софія Шавранська. Збережуть чи забудують. Що буде на території кераміко-скульптурної фабрики у Львові. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». Архів оригіналу за 2 грудня 2022. Процитовано 23 лютого 2023.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||