Гра в імітацію (фільм, 2014)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гра в імітацію
The Imitation Game
Жанрвоєнний фільм, біографічний фільм, драматичний фільм[1], історичний фільм, екранізація книгиd і ЛГБТ-фільмd
РежисерМортен Тильдум[2]
ПродюсерНора Гросман
Ідо Островський
Тедді Шварцман
СценаристГрем Мур[2]
На основі«Алан Тюрінг: Енігма» Ендрю Годжеса
У головних
ролях		Бенедикт Камбербетч
Алекс Лотер
Кіра Найтлі
Метью Гуд
Марк Стронг
Чарльз Денс
Аллен Ліч
Метью Берд
Рорі Кіннеар
ОператорОскар Фаура
КомпозиторАлександр Деспла[3]
МонтажВільям Голденберг
КінокомпаніяBlack Bear Pictures[4]
Bristol Automotive[4]
Дистриб'юторStudioCanal (Велика Британія)
The Weinstein Company (США)
Тривалість114 хв. [5]
Моваанглійська
КраїнаСША США
Рік2014
Дата виходу29.08.14
(Телюридський кінофестиваль)
14.11.14 (Велика Британія)
28.11.14 (США)[6]
Кошторис$15 мільйонів[7]
Касові збори233 555 708 $
IMDbID 2084970
theimitationgamemovie.com
CMNS: Гра в імітацію у Вікісховищі

«Гра в імітацію» (англ. The Imitation Game) — американський історичний трилер 2014 року про британського математика, логіка, криптоаналітика та батька сучасної інформатики Алана Тюрінга, який був ключовою фігурою в розшифруванні нацистського коду Енігми, що допомогло Антигітлерівській коаліції перемогти у Другій світовій війні, а пізніше зазнав кримінального переслідування за свою гомосексуальність.[2][8][9][10] Роль Тюрінга зіграв Бенедикт Камбербетч, режисером фільму став Мортен Тюльдум, сценарій написав Грем Мур на основі біографії «Алан Тюрінг: Енігма» (англ. Alan Turing: The Enigma) авторства британського математика та письменника Ендрю Годжеса.[11][12][13]

У грудні 2011 року сценарій фільму очолив так званий чорний список — перелік найкращих американських кіносценаріїв, які на той момент не були запущені в роботу.[2][14] В процесі торгів між шістьма студіями, в лютому 2014 року права на сценарій придбала The Weinstein Company за $7 мільйонів, що є найбільшою сумою, сплаченою за право показу в США на «Європейському кіноринку».[15]

Світова прем'єра фільму відбулася на 41-му Телюридському кінофестивалі у серпні 2014 року; фільм також був показаний на 39-му Міжнародному кінофестивалі у Торонто у вересні 2014 року, де він виграв найвищу нагороду фестивалю — «People's Choice Award for Best Film». Європейська прем'єра фільму відбулася на 58-му Лондонському кінофестивалі у жовтні 2014 року, який власне був відкритий показом цього фільму.[16][17]

«Гра в імітацію» вийшла в прокат у Великій Британії 14 листопада, в США — 28 листопада 2014 року.[6][18][19] Фільм має успіх у критиків та глядачів. На січень 2015 року зібрав світову касу $62 мільйони при бюджеті в $15 мільйонів, а також отримав численні номінації та нагороди кінофестивалів, у тому числі 5 номінацій на Золотий глобус та 8 номінацій на Оскар.

В Україні фільм вийшов у прокат 05 лютого 2015 року.[20]

Зміст

[ред. | ред. код]

Фільм показує гонку з часом Алана Тюрінга і його команди спеціалістів-дешифрувальників у британській таємній Урядовій школі кодів та шифрів в Блечлі-Парку, під час найважчих днів Британії в Другій світовій війні. Різношерста група вчених, математиків, лінгвістів, шахових чемпіонів та офіцерів розвідки мала впливового союзника в особі прем'єр-міністра Вінстона Черчилля, який авторизував надання групі будь-яких потрібних їм ресурсів. Фільм охоплює ключові періоди життя Алана Тюрінга: його нещасливі підліткові роки в школі-інтернаті; тріумф його таємної роботи під час війни над революційною електро-механічною машиною Bombe, яка могла дешифрувати до 3 000 морських кодів Енігми на день; та трагедію його післявоєнних років, коли його звинуватили у публічній непристойній поведінці через його зізнання у гомосексуальних стосунках (зараз у Британії це не є кримінальним порушенням).[21]

Виконавці ролей

[ред. | ред. код]

Знімання

[ред. | ред. код]

Перед тим, як Бенедикт Камбербетч приєднався до проєкту, студія Warner Bros. придбала сценарій за семизначну суму, оскільки Леонардо ДіКапріо був зацікавлений зіграти Тюрінга.[27][28][29] Однак, врешті-решт ДіКапріо вирішив не брати участь у проєкті і права на сценарій повернулись до його автора, а пізніше були придбані студією Black Bear Pictures.[13][30] Ходили чутки про різних режисерів, які збиралися знімати фільм, зокрема Рон Говард та Девід Єйтс.[31] У грудні 2012 року було оголошено, що режисер «Мисливців за головами» Мортен Тильдум очолить проєкт, який стане його англомовним режисерським дебютом.[32]

Основні зйомки почались 15 вересня 2013 року в Англії і закінчились 11 листопада 2013 року. Місця натурних зйомок, серед інших, включали Шерборн, колишню школу Тюрінга, та маєток Блечлі-Парк, де Тюрінг з колегами працювали під час війни.[33]

Блечлі-Парк, «дім дешифрувальників», де був частково відзнятий матеріал фільму

Художник-постановник Марія Джюркович відтворила легендарну машину Bombe всього за $48 000. Оригінальна Bombe була закрита у ящику, однак Джюркович вирішила зробити її «відкриваною», щоб аудиторія побачила наповнення машини.[34]

The Weinstein Company придбала права на показ фільму в лютому 2014 року за $7 мільйонів, що є найбільшою сумою, сплаченою за право показу в США на «Європейському кіноринку».[15] Фільм також отримав грант від Sloan Filmmaker Fund Трайбекського кінофестивалю. Цей фонд надає гранти та консультації виробникам інноваційних фільмів, пов'язаних з наукою, математикою та технологією.[35]

В червні 2014 року було оголошено, що Александр Деспла створить музику до фільму.[3] Він написав та виступив диригентом саундтреку, записавши його разом з Лондонським симфонічним оркестром.[36]

Назва фільму є посиланнями на запропонований Тюрінгом тест «Імітаційна гра», який він описав у своїй роботі 1950 року щодо штучного інтелекту під назвою «Обчислювальні машини та розум» (англ. Computing Machinery and Intelligence). Тест покликаний дати відповідь на питання «Чи можуть машини думати?»[37]

Маркетинг та кінопоказ

[ред. | ред. код]

Після Королівського помилування, наданого посмертно Алану Тюрінгу Королевою Єлизаветою ІІ 24 грудня 2013 року, в той же день була поширене перше рекламне фото Камбербетча в ролі Тюрінга поруч з машиною Bombe.[4][38] На річницю смерті Тюрінга в червні 2014 року, «Entertainment Weekly» поширило два нові фото, які вперше показували Кіру Найтлі, Метью Гуда, Метью Берда та Аллена Ліча в обсязі їх героїв.[39] На річницю дня народження Тюрінга 23 червня, журнал «Empire» показав дві фото з Марком Стронгом та Чарльзом Денсом в ролі героїв фільму.[40] Промо-фото були зроблені відомим фотографом Джеком Інглішем, який раніше фотогрфував Камбербетча для фільму «Шпигун, вийди геть!».

Видавництва Princeton University Press та Vintage Books перевидали біографію «Алан Тюрінг: Енігма»' у вересні 2014.[41]

Перші трейлери у Великій Британії та США вийшли одночасно 22 липня 2014 року.[42] Міжнародний постер-тізер вийшов 18 вересня 2014 року зі слоганом: «Справжня енігма людини, яка зламала код.»[43]

Світова прем'єра фільму відбулася на 41-му Телюридському кінофестивалі у серпні 2014 року; фільм також був показаний на 39-му Міжнародному кінофестивалі у Торонто у вересні 2014 року, де він виграв найвищу нагороду фестивалю — «People's Choice Award for Best Film». Європейська прем'єра фільму відбулася на 58-му Лондонському кінофестивалі у жовтні 2014 року, який власне був відкритий показом цього фільму[16][17].

8 листопада 2014 року компанія The Weinstein Company разом з мільярдерами Юрієм Мільнером (Digital Sky Technologies) та Марком Цукербергом (Facebook) організували закритий показ фільму в Лос-Алтос-Гілс (Каліфорнія). На показі були присутні вищі керівники компаній Кремнієвої долини, наприклад операційний директор Facebook Шеріл Сандберг, співзасновник Linkedin Рейд Хоффман, співзасновник Google Сергій Брін, технічний директор Airbnb Натан Блечарчик та засновник Theranos Елізабет Холмс. Були також присутні Тильдум, Мур та Кайтлі.[44] Крім того, Камбербетч разом з Цукербергом презентував Математичні нагороди (Math Prizes) на Breakthrough Awards 10 листопада 2014 на честь Тюрінга.[45]

Офіційний вебсайт фільму theimitationgamemovie.com дозволяє відвідувачам доступ до ексклюзивного контенту, якщо вони вирішать кросворди, створені Тюрінгом за його життя.[46] Google, яке виступило спонсором прем'єри фільму в Нью-Йорку, 23 листопада 2014 року запустила змагання «The Code-Cracking Challenge», де учасники повинні зламати код, запропонований Google. Призи будуть надані тим, хто найшвидше зламає код та надасть правильну відповідь.[47]

Музика

[ред. | ред. код]

Саундтрек до фільму, створив Александр Деспла, він вийшов на Sony Classics 24 листопада 2014 року. Його записав Лондонський симфонічний оркестр в Abbey Road Studios в Лондоні.[48]

The Imitation Game: Original Motion Picture Soundtrack
Фільм
КомпозиторАлександр Деспла
ВиконавецьАлександр Деспла
Дата випуску24.11.14
Записаний2014
Жанрсаундтрек
Тривалість1:01:23
ЛейблSony Classics
ПродюсерNora Grossmand, Ido Ostrowskyd і Teddy Schwarzmand
#НазваТривалість
1.«The Imitation Game»2:37
2.«Enigma»2:50
3.«Alan»2:57
4.«U-boats»2:12
5.«Carrots and Peas»2:19
6.«Mission»1:36
7.«Crosswords»2:52
8.«Night Research»1:39
9.«Joan»1:45
10.«Alone with Numbers»2:58
11.«The Machine Christopher»1:57
12.«Running»3:01
13.«The Headmaster»2:27
14.«Decrypting»2:01
15.«A Different Equation»2:54
16.«Becoming a Spy»4:08
17.«The Apple»2:20
18.«Farewell to Christopher»2:41
19.«End of War»2:07
20.«Because of You»1:36
21.«Alan Turing's Legacy»1:56
1:01:23

Сприйняття

[ред. | ред. код]

Каса

[ред. | ред. код]

У Великій Британії фільм стартував на другому місці, трохи відставши від великобюджетного «Інтерстеллар», та заробив екв.$4 278 909 на 459 екранах. Це другі за величиною збори британського фільму у перший уікенд в 2014 році. Фільм також отримав дуже високі 90 % оцінки «однозначно рекомендую» від цільової аудиторії за результатами опитування. Його перші збори були на 107 % вищі аналогічних «Арго», на 81 % — «Філомени» та на 26 % — «Залізної леді».[49][50]

Сприйняття критиками

[ред. | ред. код]
Камбербетч на прем'єрі фільму на кінофестивалі в Торонто, вересень 2014

Фільм отримав позитивні відгуки критиків, які особливо схвально відзначали роботу Камбербетча в ролі Тюрінга.[51] На листопад 2014 року фільм має 85 % рівень схвалення на сайті Rotten Tomatoes з середнім значенням 7,4/10 на основі 59 оцінок. Узагальнений критичний висновок сайту зазначає: «Надзвичайна гра Бенедікта Камбербетча освітлює цю історію, засновану на фактах, і „Гра в імітацію“ робить дуже добрий запис у жанрі „престижних байопіків“».[52] На сайті Metacritic, що виставляє нормалізоване значення зі 100, фільм має значення 71 на основі 12 рецензій, що свідчить про в цілому добре сприйняття.[53]

Рекс Рід з The New Yorker назвав фільм «одним з найкращих фільмів року», а Калем Афтаб з The Independent виставив йому в своїй рецензії 5 зірок та назвав «найкращим британським фільмом року».[54][55] Лу Люменік з New York Post описав фільм як «фільм оскарівського калібру, що повністю затягує», а критик Джеймс Роккі додав, що «фільм є сильним, зворушуючим, тріумфальним та трагічним.»[56] Empire описав його як "надзвичайний трилер, а Glamour — «одразу класика.»[57][58] Пітер Дебруж з Variety додав, що фільм «гарно написаний, елегантно знятий та сильно зіграний.»[59] Критик Скотт Фаундас зазначив, що «фільм є беззаперечно сильним в сенсі яскравого світла, що погасло занадто рано, та часто недостойної долі тих, хто сміє дратувати встановлені суспільством норми.»[60] Критик Леонард Малтін стверджує, що фільм має «ідеальний підбір виконавців ролей, де кожна роль виконана ідеально», а також додає окрему похвалу виконанню Кірою Найтлі ролі Джоан Кларк, роботам редактора Вільяма Голденберга, композитора Александра Деспла, кінематографії Оскара Фаури та художнику-постановнику Марії Дьюрковіч.[61] Фільм був також добре сприйнятий на Телюридському кінофестивалі та здобув вищу нагороду Міжнародного кінофестивалю в Торонто «People's Choice Award for Best Film».

Виконання Камбербатчем ролі Тюрінга було загально схвалено; головний кінокритик журналу «TIME» Річард Корлісс назвав його гру «найбільш дивним, повним, „камбербатчівським“ характером актора» та додав, що Камбербатч «не стільки грає Тюрінга, скільки перевтілився в нього, сміливо та співчутливо, але без посередництва.»[62] Пітер Треверс з «Rolling Stone» стверджує, що актор «дає вибухово емоційно-складне» зображення Тюрінга. Критик Клейтон Девіс зазначив, що це «гра на віки… що доводить, що він є одним з найкращих районів, які сьогодні працюють»[63][64]. Фаундас з «Variety» написав, що гра Камбербатча «майстерна, … диво, щоб дивиться», а Манола Даргіс з «The New York Times» описала її як «делікатну, нюансну, гостру та трагічну»; Оуен Глейберман з «BBC», що його гра є «емоційно вивіреним ідеалом.»[65][66] На думку Дейва Калхуна «Time Out», це була «буремна гра Камбербатча: ще довго після титрів Ви будете дешифрувати його роботу».[67] Тодд МакКарті з «The Hollywood Reporter» написав, що незаперечним яскравим моментом фільму був Камбербетч, «чия харизма, спеціально змодульовані та природно зіграні ексцентричності, талант у зображення розуму, що ніколи на заспокоюється та здатність одночасно зобразити фізичну ваду та привабливість поєднались та створили повністю вірогідний портрет генія за роботою.»[68][69] Критик Роджер Фрідман написав в кінці своєї рецензії, що «Камбербетч може бути найближчим з того, що ми маємо, щоб бути справжнім спадкоємцем сера Лоуренса Олів'є.»[70]

Хоча вона схвально відгукнулася на гру Бенедікта Камбербетча та Кіри Найтлі, Катерина Шорд з «The Guardian» зазначила, що сам фільм є «занадто формульний, занадто ефективний у тому, щоб просто провести вас і переконатися, що ви зрозуміли послання про різноманітність…»[71] А Тім Робі з «The Telegraph» написав, що це «фільм про людину — рахункову машину… який відсувається як трохи занадто прорахований.»[72] Деякі критики також висловили занепокоєння про нестачу сексуальних сцен у фільмі для підкреслення гомосексуальності Тюрінга.[73]

Родина Тюрінга

[ред. | ред. код]

Попри свої початкові сумніви, племінниця Тюрінга Іна Пейн сказала BBC Radio Manchester, що «фільм справді вшанував мого дядька» після того, як вона подивилася фільм на Лондонському кінофестивалі у жовтні 2014 року. У тому ж інтерв'ю племінник Тюрінга Дермонт Тюрінг зазначив, що Камбербетч є «ідеальним вибором для ролі. І Я не можу придумати, хто б підійшов краще». Джеймс Тюрінг, внучатий племінник, сказав, що Камбербетч «знає речі, які я раніше не знав. Обсяг інформації, яку він знає про Алана, вражає»[74].

Суперечності та відповідність історичній правді

[ред. | ред. код]
Кіра Найтлі, яка грає Джоан Кларк у фільмі

Під час знімання фільму, його критикували через припущення щодо приглушення гомосексуальності Алана Тюрінга,[75] зокрема заперечуючи зображення стилю відносин Тюрінга з його близькою подругою та протягом деякого часу нареченою Джоан Кларк. Біограф Тюрінга Ендрю Ходжес, за чиєю книгою створений сценарій, навіть написав, що сценарій «зобразив відносини з Джоан набагато більше, ніж вони насправді були»,[76] а племінниця Тюрінга Іна Пейн думала, що Кіра Найтлі не підходить на роль Кларк, яку вона описала як «досить звичайну».[77]

"Не існує – і ніколи не було – версії сценарію нашого фільму, де Алан Тюрінг є кимось іншим, ніж гомосексуалом, і ми не включали до фільму вигаданих сексуальних сцен"

—Продюсери фільму щодо критики[78]

У розмові з журналом «Empire» Мортен Тильдум так описав своє рішення виступити режисером фільму: «Це така складна історія. Вона має і елемент дотримання прав геїв, і те, як його (Тюрінга) ідеї були засекречені, і як надзвичайно важлива його робота була протягом війни, та робота, за яку йому публічно ніколи не подякували.»[40]

В інтерв'ю британському «GQ», Метью Гуд, який грає дешиврувальника — колегу Тюрінга, зазначив, що фокус сценарію на «житті Тюрінга і на тому, що ми, як нація, віддячили йому за його геройство шляхом хімічної кастрації через те, що він був геєм.»[79]

Британський історик Алекс фон Тунцельманн у статті для «The Guardian» у листопаді 2014 року вказала на історичні невідповідності у фільмі, а також написала, що фільм містить нападки на Тюрінга, звинувачуючи його у боягузтві та зраді через те, що він не видав радянського шпигуна, хоча в реальності він навряд-чи з ним взагалі зустрічався[80]. Однак за окремими теоріями, один з тих, хто працював в проєкті, — Джон Кернкросс був радянським шпигуном та п'ятим із Кембриджської п'ятірки.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Фільм отримав численні номінації та нагороди різних кінофестивалів. Нижченаведений список є неповним, з повнішим списком можна ознайомитись в Англійській Вікі.

Нагорода Дата церемонії Категорія Номінанти Результат
39-й Міжнародний кінофестиваль у Торонто[81] 14 вересня 2014 «People's Choice Award» за найкращий фільм «Гра в імітацію» Перемога
2014 Hamptons International Film Festival[82] 24 вересня 2014 Премія ім. Альфреда Стоуна за найкраще ігрове кіно «Гра в імітацію» Перемога
2014 Hamptons International Film Festival[83] 14 жовтня 2014 Narrative Competition Audience Award «Гра в імітацію» Перемога
Аспенський кінофестиваль[84] 02 жовтня 2014 Special Audience Recognition Award «Гра в імітацію» Перемога
2014 Кінофестиваль Сан-Діего[85] 03 жовтня 2014 Найкращий гала фільм «Гра в імітацію» Перемога
2014 Міжнародний кінофестифаль у Скоттссдейлі[86] 14 жовтня 2014 Нагорода глядачів за найкращий фільм «Гра в імітацію» Перемога
2014 Mill Valley Film Festival[87] 14 жовтня 2014 Загальний улюбленець аудиторії «Гра в імітацію» Перемога
2014 Twin Cities Film Festival[88] 25 жовтня 2014 Найкращий художній фільм «Гра в імітацію» Перемога
2014 Чиказький кінофестиваль[89] 27 жовтня 2014 Audience Choice Award for Best Narrative Feature «Гра в імітацію» Перемога
2014 Heartland Film Festival[90] 30 жовтня 2014 Truly Moving Picture Award «Гра в імітацію» Перемога
2014 Memphis Independent Film Festival[91] 2 November 2014 Audience Award for Best Narrative Feature «Гра в імітацію» Перемога
2014 Голівудська нагорода за музику в медіа[92] 4 листопада 2014 Оригінальний саундтрек — художній фільм Александр Деспла Номінація
2014 ЄвроСінема Гаваї[93] 12 листопада 2014 Найкращий фільм «Гра в імітацію» Перемога
Найкращий актор Бенедікт Камбербетч Перемога
Найкращий режисер Мортен Тильдум Перемога
2014 Голлівудська кінопремія[94] 14 листопада 2014 Найкраща актриса другого плану Кіра Найтлі Перемога
Найкращий актор Бенедікт Камбербетч Перемога
Найкращий режисер Мортен Тильдум Перемога
Найкращий кінокомпозитор Александр Деспла Перемога
2014 Премія британського незалежного кіно[95] 7 грудня 2014 Найкращий незалежний фільм «Гра в імітацію» Номінація
Найкращий сценарій Грем Мур Номінація
Найкращий актор Бенедікт Камбербетч Номінація
Найкраща актриса Кіра Найтлі Номінація
2014 Американський інститут кіномистецтва[96] 8 грудня 2014 Top Ten Films «Гра в імітацію» Перемога
Міжнародний кінофестиваль Палм-Спрінгз 2014[97] 03 січня 2015 Найкращий акторський склад Перемога
19-та Премія «Супутник»[98] 15 лютого 2015 Найкращий фільм Номінація
Найкращий актор Бенедикт Камбербетч Номінація
Найкраща актриса другого плану Кіра Найтлі Номінація
Best Art Direction and Production Design Марія Джуркович, Нік Дент Номінація
Найкращий режисер Мортен Тильдум Номінація
Best Film Editing Вільям Голденберг Номінація
Найкращий оригінальний саундтрек Александр Деспла Номінація
Найкращий адаптований сценарій Грем Мур Перемога
Премія «Оскар» 22 лютого 2015 Найкращий фільм Нора Гроссман, Ідо Островскі, Тедді Шварцман Номінація
Найкраща режисерська робота Мортен Тильдум Номінація
Найкраща чоловіча роль Бенедикт Камбербетч Номінація
Найкраща жіноча роль другого плану Кіра Найтлі Номінація
Найкращий адаптований сценарій Грем Мур Перемога
Найкраща музика до фільму Александр Деспла Номінація
Найкраща робота художника-постановника, художника-декоратора Марія Джуркович, Тетяна Макдональд Номінація
Найкращий монтаж Вільям Голденберг Номінація

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://www.nytimes.com/2014/11/28/movies/the-imitation-game-stars-benedict-cumberbatch.html
  2. ↑ а б в г Charles, McGrath (30 жовтня 2014). The Riddle Who Unlocked the Enigma - 'The Imitation Game' Dramatizes the Story of Alan Turing. New York Times. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  3. ↑ а б Alexandre Desplat Takes Over Scoring Duties on ‘The Imitation Game’. Film Music Reporter. 17 червня 2014. Архів оригіналу за 22 березня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  4. ↑ а б в Sneider, Jeff (26 грудня 2013). Benedict Cumberbatch as Alan Turing in First Look at 'The Imitation Game' (Photo). TheWrap. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  5. ↑ THE IMITATION GAME (12A). Британська рада з класифікації фільмів. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 6 листопада 2014.
  6. ↑ а б The Imitation Game (2014). Box Office Mojo. 2014. Архів оригіналу за 12 листопада 2018. Процитовано 10 вересня 2014.
  7. ↑ а б Kit, Borys (4 червня 2013). Keira Knightley to Star Opposite Benedict Cumberbatch in 'Imitation Game'. Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  8. ↑ The Imitation Game. The Weinstein Company. 2014. Архів оригіналу за 28 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  9. ↑ Finke, Nikki (12 грудня 2011). The Black List 2011: Screenplay Roster. Deadline. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 10 вересня 2014.
  10. ↑ Copeland, Jack (19 червня 2012). Alan Turing: The codebreaker who saved 'millions of lives'. BBC News. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 10 вересня 2014.
  11. ↑ Hanks, E.A. (27 вересня 2013). How Benedict Cumberbatch And Alan Turing Helped A Writer Find Success In Hollywood. BuzzFeed. Архів оригіналу за 16 липня 2018. Процитовано 30 вересня 2013.
  12. ↑ Mack, Andrew (13 грудня 2012). Tyldum Leaves TORDENSKIOLD Biopic Afloat. Instead, Will Decrypt THE IMITATION GAME. Twitch. Архів оригіналу за 9 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2014.
  13. ↑ а б Fleming, Mike (16 грудня 2011). Warner Bros Sets Black List Top Scribe Graham Moore For 'Devil In The White City'; Leonardo DiCaprio To Play Serial Killer. Deadline. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 10 вересня 2014.
  14. ↑ Child, Ben (13 грудня 2011). Hollywood's 'Black List' of best unproduced scripts of 2011 revealed. The Guardian. Архів оригіналу за 11 листопада 2020. Процитовано 10 вересня 2014.
  15. ↑ а б Fleming, Mike (7 лютого 2014). Harvey Weinstein Pays Record $7 Million For ‘Imitation Game’ Movie. Deadline. Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  16. ↑ а б Zuckerman, Esther (28 серпня 2014). Telluride Film Festival lineup includes 'Wild', 'The Imitation Game'. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  17. ↑ а б Vivarelli, Nick (21 липня 2014). ‘The Imitation Game’ to Open BFI London Film Festival. Variety. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  18. ↑ Thompson, Anne. Imitation Game Release Date Changed to November 28. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  19. ↑ STUDIOCANAL UK (13 травня 2014). Delighted to announce Alan Turing #movie THE IMITATION GAME ŵ Benedict Cumberbatch will have it's UK release on Nov 14th 2014 @tigmovie. Twitter. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2014.
  20. ↑ Графік прем'єр фільму Гра в імітацію на сайті IMDb (англ.)
  21. ↑ Powell, Lucy (2014). The Imitation Game. Optimum Releasing. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  22. ↑ Puchko, Kristy (17 червня 2013). Matthew Goode Joins Benedict Cumberbatch For Alan Turing Biopic. Cinemablend. Архів оригіналу за 25 лютого 2020. Процитовано 10 вересня 2014.
  23. ↑ Chitwood, Adam (September 2013). Mark Strong Joins THE IMITATION GAME, Ben Kingsley and Patricia Clarkson Lead LEARNING TO DRIVE. Collider. Архів оригіналу за 2 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  24. ↑ Kroll, Justin (27 серпня 2013). ‘Downton Abbey’ Actor Allen Leech Joins Cumberbatch in ‘Imitation Game’. Variety. Архів оригіналу за 20 жовтня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  25. ↑ Kemp, Stuart (16 September 2013). Matthew Goode, Mark Strong and Rory Kinnear Join Cast of 'The Imitation Game'. Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 10 вересня 2014.
  26. ↑ Wiseman, Andreas (16 вересня 2013). Benedict Cumberbatch and Keira Knightley begin shoot on The Imitation Game. Screen Daily. Архів оригіналу за 11 травня 2019. Процитовано 10 вересня 2014.
  27. ↑ Fleming, Mike (1 лютого 2013). Benedict Cumberbatch In Talks To Play Alan Turing In ‘The Imitation Game’. Deadline. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  28. ↑ Lussier, Germain (16 вересня 2013). 'The Imitation Game' Begins Filming With Benedict Cumberbatch and Keira Knightley. Slash Film. Архів оригіналу за 18 серпня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  29. ↑ Finke, Nikki (11 жовтня 2011). Warner Bros Buys Spec Script About Math Genius Alan Turing For Leonardo DiCaprio. Deadline. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  30. ↑ Trumbore, Dave (August 2012). Leonardo DiCaprio Exits THE IMITATION GAME; Warner Bros. Backs Out of the Alan Turing Project. Collider. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  31. ↑ Fleming, Mike (14 листопада 2011). David Yates Develops 'Dr. Who,' As Warner Bros Tempts Him With 'Imitation Game'. deadline.com. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  32. ↑ Fleming, Mike (4 грудня 2012). ‘Headhunters’ Helmer Morten Tyldum To Direct ‘The Imitation Game’. Deadline. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  33. ↑ Sherlock’s on the trail of a new movie blockbuster. The Oxford Times. 3 жовтня 2013. Архів оригіналу за 7 листопада 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  34. ↑ Watercutter, Angela. Building Christopher. Slate. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 24 листопада 2014.
  35. ↑ The Imitation Game. Tribeca Film Institute. 2014. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  36. ↑ Ge, Linda. TheWrap Screening Series: ‘Imitation Game’ Filmmakers on Casting Benedict Cumberbatch and Going Indie (Video). thewrap.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  37. ↑ Hodges, Andrew (2014). The Turing Test, 1950. Alan Turing Internet Scrapbook. Архів оригіналу за 3 квітня 2019. Процитовано 10 вересня 2014.
  38. ↑ The Imitation Game (24 грудня 2013). In honor of today's Royal Pardon, please find the first still released from the upcoming film, The Imitation Game. Twitter. Архів оригіналу за 18 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  39. ↑ Sperling, Nicole (5 червня 2014). Benedict Cumberbatch outwits Nazis in 'The Imitation Game' -- FIRST LOOK. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  40. ↑ а б de Semlyen, Phil (23 червня 2014). New Stills Of Benedict Cumberbatch And Keira Knightley In The Imitation Game. Empire. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  41. ↑ Dougherty, Peter (3 червня 2014). June, summer, and Princeton University Press in the movies. blog.press.princeton.edu. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  42. ↑ The Imitation Game will open the 58th BFI London Film Festival. British Film Institute. 3 вересня 2014. Архів оригіналу за 24 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  43. ↑ New Teaser Poster For The Imitation Game Arrives Online. empireonline.com. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  44. ↑ Fleming, Mike. Zuckerberg, Weinstein Play 'The Imitation Game' With Tech Titans: Oscar Watch. Deadline. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  45. ↑ Stone, Brad. Mark Zuckerberg Interview: Breakthrough Prizes and Turning Scientists Into Heroes Again. Business Week. Архів оригіналу за 25 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  46. ↑ Сайт «Гри в імітацію» [Архівовано 29 липня 2014 у Wayback Machine.]; accessed 18 November 2014.
  47. ↑ The Imitation Game with Google. Google. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  48. ↑ Roberts, Shiela. Composer Alexandre Desplat Talks THE IMITATION GAME, Coming to the Project Late, Finding Continuity in His Scores, His Love of Conducting, and More. Collider.com. Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 24 листопада 2014.
  49. ↑ Gant, Charles. The Imitation Game cracks UK box office, Interstellar keeps high orbit. The Guardian. Архів оригіналу за 26 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  50. ↑ Jafaar, Ali. ‘Imitation Game’ No Pretender At UK Box Office. Deadline. Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  51. ↑ «Cumberbatch is remarkable in Imitation Game» [Архівовано 8 травня 2017 у Wayback Machine.], firstshowing.net; accessed 18 November 2014.
  52. ↑ http://www.rottentomatoes.com/m/the_imitation_game. Rotten Tomatoes. Архів оригіналу за 23 травня 2019. Процитовано 18 листопада 2014.
  53. ↑ The Imitation Game Reviews. metacritic.com. Архів оригіналу за 19 квітня 2019. Процитовано 14 листопада 2014.
  54. ↑ NEW 'THE IMITATION GAME' TRAILER KEEPS IT QUICK AND CUMBERBATCHIAN. http://www.iamrogue.com/. Архів оригіналу за 22 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  55. ↑ The Imitation Game, film review: Benedict Cumberbatch gives Oscar worthy performance. The Independent. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
  56. ↑ Benedict Cumberbatch foils Nazis in Oscar-caliber 'Imitation Game'. New York Post. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
  57. ↑ The Imitation Game - NEW Official UK Trailer. YouTube. Архів оригіналу за 7 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  58. ↑ Review: 'The Imitation Game'. Film.com. Архів оригіналу за 28 лютого 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
  59. ↑ Fall Festivals: Critics Pick Favorites From Venice, Telluride and Toronto - Variety. Variety. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  60. ↑ ‘The Imitation Game’ Review: Benedict Cumberbatch Triumphs in a Classy but Conventional Bio-pic. Variety. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 10 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  61. ↑ Telluride 2014: Cumberbatch is Remarkable in 'The Imitation Game'. FirstShowing.net. Архів оригіналу за 8 травня 2017. Процитовано 7 жовтня 2014.
  62. ↑ Corliss, Richard. Review: The Imitation Game: Dancing With Dr. Strange. Time.com. Архів оригіналу за 25 березня 2021. Процитовано 24 листопада 2014.
  63. ↑ The Imitation Game cracks code to win People's Choice Award at Toronto 2014. the Guardian. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  64. ↑ Clayton Davis. Film Review: The Imitation Game (★★★★). AwardsCircuit.com. Архів оригіналу за 19 вересня 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
  65. ↑ Review: The Imitation Game and The Theory of Everything. BBC Culture. Архів оригіналу за 1 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  66. ↑ Toronto Film Festival coverage [Архівовано 15 жовтня 2014 у Wayback Machine.], nytimes.com, 13 September 2014; accessed 18 November 2014.
  67. ↑ The Imitation Game. Time Out London. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  68. ↑ 'The Imitation Game': Telluride Review. The Hollywood Reporter. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  69. ↑ Telluride: Benedict Cumberbatch Leads Weinstein's 'Imitation Game' Into Oscar Fray. The Hollywood Reporter. 30 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  70. ↑ Toronto sings Cumberbatch's praises as WWII code-breaker. 10 вересня 2014. Архів оригіналу за 17 вересня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  71. ↑ The Imitation Game review: Knightley and Cumberbatch impress, but historical spoilers lower the tension. the Guardian. Архів оригіналу за 9 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  72. ↑ Tim Robey (9 вересня 2014). The Imitation Game, review: 'clever, calculated'. Telegraph.co.uk. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  73. ↑ The Imitation Game is strangely shy about Alan Turing’s sexuality. the Guardian. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  74. ↑ Beswick, Allan. Turing's family on The Imitation Game. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 18 листопада 2014.
  75. ↑ Lucas, Harriet (31 липня 2013). Comment: Hollywood should stay true to the real story of Alan Turing. Pink News. Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  76. ↑ Day, Aaron (24 червня 2013). Alan Turing's biographer criticises upcoming biopic for downplaying gay identity. Pink News. Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  77. ↑ Lazarus, Susanna (19 листопада 2013). Imitation Game filmmakers accused of romanticising the relationship between Benedict Cumberbatch and Keira Knightley's characters by Alan Turing's niece, Inagh Payne. Radio Times. Архів оригіналу за 21 листопада 2013. Процитовано 10 вересня 2014.
  78. ↑ Roberts, Scott (19 серпня 2013). Producers of Alan Turing film reject criticism of project. Pink News. Архів оригіналу за 30 червня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  79. ↑ Carvell, Nick (25 червня 2013). Matthew Goode announced as new face of Hogan Shoes. GQ Magazine. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 10 вересня 2014.
  80. ↑ Alex von Tunzelmann (20 November 2014). The Imitation Game: inventing a new slander to insult Alan Turing. The Guardian. Архів оригіналу за 24 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  81. ↑ Toronto: ‘Imitation Game’ Wins Festival’s People’s Choice Award. Variety. 14 вересня 2014. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 7 жовтня 2014.
  82. ↑ HIFF Awards Alfred P. Sloan Feature Film Prize to 'The Imitation Game'. Dan's Papers. Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 7 жовтня 2014.
  83. ↑ McCracken, Kristin (14 жовтня 2014). ‘The Imitation Game,’ ‘Iris’ & ‘Feast’ Win HIFF 2014 Audience Awards. Hamptons FilmFest. Архів оригіналу за 9 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  84. ↑ 'The Imitation Game' wins Special Audience Recognition Awards in Aspen. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
  85. ↑ 'The Imitation Game' wins Best Gala Film. San Diego Film Festival. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 3 жовтня 2014.
  86. ↑ Staff (October 2014). 'The Imitation Game' wins Audience Award for Best Film. Scottsdale International Film Festival. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  87. ↑ Staff (October 2014). 'The Imitation Game' wins Overall Audience Award for Best Film=Mill Valley Film Festival. Mill Valley Film Festival. Архів оригіналу за 18 жовтня 2014. Процитовано 2 листопада 2014.
  88. ↑ Twin Cities Film Fest Announces 2014 Awards: ‘Imitation Game,’ ‘Solitude,’ ‘Sad Clown,’ ‘Scouts Honor: Inside A Marching Brotherhood,’ Keira Knightley Top Winners. Twin Cities Film Fest. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  89. ↑ Imitation Game Wins Audience Award. Chicago Film Festival. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  90. ↑ Hollywood Music Media Awards. HitFlix. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  91. ↑ 2014 AWARDS. Indie Memphis Film Festival. Архів оригіналу за 6 лютого 2016. Процитовано 24 листопада 2014.
  92. ↑ Imitation Game Truly Moving Picture Award. Heartland Film Festival. Архів оригіналу за 28 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  93. ↑ Kam, Nadine. EuroCinema celebrates awardees. Honolulu Pulse. Архів оригіналу за 3 червня 2015. Процитовано 24 листопада 2014.
  94. ↑ Blake, Emily. Hollywood Film Awards 2014: And the winners are... Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 16 листопада 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  95. ↑ The nominations are in for the 2014 British Independent Film Awards. BFI. Архів оригіналу за 7 грудня 2014. Процитовано 24 листопада 2014.
  96. ↑ Boyhood and Birdman among AFI's top films of 2014. BBC. Архів оригіналу за 10 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  97. ↑ Palm Springs Film Fest: Cast of 'Imitation Game' Picked As Year's Top Ensemble. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 27 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.
  98. ↑ ‘Birdman’ Leads Satellite Awards Nominations. The Wrap. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 9 грудня 2014.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Гра_в_імітацію_(фільм,_2014)&oldid=42648800