Гіацинт (рослина)
| Гіацинт | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Hyacinthus orientalis
| ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Види
| ||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||
|
Гіаци́нт (від грец. Ὑάκινθος, Hyacinthus) — рід багаторічних цибулинних рослин родини гіацинтових (Hyacinthaceae) або холодкових (Asparagaceae), у разі внесення до неї всієї родини гіацинтових, як це пропонується системою APG II. Раніше, наприклад у системах Тахтаджяна і Кронквіста, рід часто відносили до родини лілійних (Liliaceae).
Рід гіацинт нараховує близько 30 видів, найвідоміший — гіацинт східний (Hyacinthus orientalis).
Гіацинти — цибулинні багаторічні трави.
Цибулина — від 6 см у діаметрі, тверда, складається з м'ясистих 16-20 запасаючих лусочок, та щільно з'єднаних покривних лусок. Стебло є продовження основи рослини. Листя пряме, загострене, широколінійне, ясно-зелене, за довжиною рівне стеблу або трохи коротше, на поверхні землі утворює розетку.
Дзвоникоподібні квіти зібрані на верхівці у нещільній китиці. Квітки на коротких квітконіжках, прямостоячі, горизонтально відхилені, і в нижній частині — злегка пониклі, з подвійними приквітками. Оцвітина трубчасто-воронкоподібна — синього, червоного, білого, фіолетового, рожевого забарвлення, пахуча.
Плід — м'ясиста, соковита коробочка з трьома відділеннями, у яких міститься насіння.
Квітне гіацинт у квітні — на початку травня (цвітіння триває 20—25 днів, а в теплішу погоду скорочується до 10—14 днів)
Гіацинти не переносять застій води.
Батьківщиною гіацинтів вважається Середземномор'я, зокрема Мала Азія, зараз у дикій природі зустрічається у Південній Європі, Західній Азії, Африці тощо. В культурі гіацинт східний — декоративна рослина.
В Україні ростуть як дикі, так і окультурені гіацинти — вирощують у відкритому[1] (під легким прикриттям) і закритому ґрунті.
При вирощуванні і догляді гіацинтів слід дотримуватись таких правил:
- вологість повітря: без обприскування;
- температурний режим: взимку цибулини тримають при температурі 5-8 °С, у період цвітіння — 18-20 °С;
- пересаджування: цибулини спеціально підготовлені для вигонки до Різдва, потрібно висаджувати у вересні, на січень — березень — в жовтні;
- підживлення: весна-літо — 1 раз на 2 тижні мінеральними добривами, осінь-зима — без підживлення;
- розмноження: восени дочірніми цибулинами;
- шкідники: вражається рідко.
- полив: важливо правильно поливати гіацинт в горщику – м’яку воду кімнатної температури, що відстоялася, потрібно акуратно підливати в горщик у міру висихання грунту, не торкаючись цибулини, або в піддон. Застій води може спровокувати загнивання цибулини: завжди зливайте надлишки води з піддону.[1]
- Можливі труднощі при вирощуванні
- жовтаве листя — найімовірнішою причиною є протяги. Іншими причинами можуть бути неправильний полив і недостатнє освітлення.
- пуп'янки не розкриваються — неправильний полив.
- опадання пуп'янків — спричинюється потраплянням води на пуп'янки при недбалому поливі.
- неодночасне цвітіння цибулин — найімовірнішою причиною є первинно різний розмір чи сила цибулин.
- довге мляве листя — рослину занадто довго тримали у темряві; іншою причиною може бути недостатня освітленість у період цвітіння.
- уповільнений ріст — недостатньо тривалий період спокою: переносити рослину у приміщення можна тоді, коли паростки досягнуть 2,5-5 см заввишки; іншою причиною може бути недостатнє поливання.
- відсутність квітів — може спричинити як неправильний вибір цибулин (недостатньо великі цибулини), так і передчасне перенесення на яскраво освітлену ділянку (на сонце); цвітіння може стримувати і недостатній полив.
- деформовані квітки — основні причини: яскраве світло і занадто висока температура у період спокою. У цей період температура не повинна перевищувати 5 °С. Не можна тримати рослину в задушливій шафі або в неопалюваній, але сонячній кімнаті.
- гниючі квітки — перезволоження; у прохолодних умовах ємність без дренажних отворів швидко перезволожується.
Найвідоміший вид «Гіацинт східний» Hyacinthus orientalis в дикій природі зустрічається на території Далмації, Греції та в Малій Азії, де квітне з ранньої весни. Особливої уваги гіацинтові в Європі стали приділяти з XV століття; відтоді вивели понад 300 високоякісних сортів. Проте, їх загальна кількість набагато більша. Зараз відомо тисячі сортів гіацинта, і щороку з'являються нові. Суцвіття рослин мають різноманітне забарвлення — білі, жовті, червоні, рожеві різних відтінків, блакитні, лілові і сині до майже чорного. Деякі сорти мають строкате забарвлення. Зустрічаються махрові та прості гіацинти. Зазвичай, прості гіацинти крупніші і правильної форми. Гарний, правильно вирощений гіацинт, має відповідати певним вимогам: листя направлене вгору; стебло прямостояче не переплутане з листям; чим більше квітів, тим краще; суцвіття рівне, трохи конічне або циліндричне; квіти розміщені горизонтально, не пониклі.
Отримав назву від імені персонажа давньогрецької міфології. Гіацинт — юнак неймовірної краси, якого кохав Аполлон. Коли Аполлон навчав його метати диск, закоханий в Гіацинта бог вітру (за різними версіями міфа Зефір або Борей) з ревнощів спрямував кинутий Аполлоном диск в голову Гіацинта. Юнак помер, і тоді Аполлон із його крові створив квітку.
-
Гіацинт Карнеґі ('Carnegie') -
Гіацинт «Циганська королева» ('Gypsy Queen') -
Гіацинт «Блакитний жакет» ('Blue Jacket') -
Гіацинт «Пурпуровий голос» ('Purple Voice')
- ↑ Відцвілі гіацинти висаджують у саду. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 14 квітня 2013.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 3, К., 1979, стор. 17
- Опис догляду за гіацинтом [Архівовано 24 січня 2009 у Wayback Machine.] (рос.)
- Морфологія плодів та насіння квіткових рослин світової флори / Й. Й. Сікура, А. Й. Сікура, В. В. Капустян. — Київ : Знання України, 2008. — Т. Кн. 4. — 80 с. — ISBN 978-966-316-213-3.
- https://npgsweb.ars-grin.gov/gringlobal/taxonomygenus.aspx?id=5870 [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- Гіацинт // Енциклопедія рослин садових та кімнатних : довідкове видання / уклад. С. В. Ануфрієва. — Донецьк : Глорія Трейд, 2013. — С. 133. — 224 с.
- Гіацинт // Садові декоративні рослини / О. М. Олєйнікова. — Харків : Веста, 2010. — С. 47. — ISBN 978-966-08-4940-2.