Евклаз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Евклаз
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураEcs[2]
Хімічна формулаBeAlSiO₄(OH)
Nickel-Strunz 109.AE.10[3]
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Колір рисибілий
Інші характеристики
Названо на честьев-d (давньогрецька мова)[4],
спайність (давньогрецька мова)[4]
Типова місцевістьОру-Прету[4]
CMNS: Евклаз у Вікісховищі

Евклаз (рос. эвклаз; англ. euclase; нім. Euklas m) — мінерал підкласу острівних силікатів, силікат алюмінію і берилію острівної будови.

Етимологія та історія

[ред. | ред. код]

Назва — від дав.-грецьк. εὐ- — добре і κλάσις — перелом, розбиття. Евклаз завезений в Європу з Південної Америки у 18 ст. Мінерал вперше описав у 1792 р. французький мінералог Рене-Жюст Аюї (1743—1822).

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: Al2Be2[SiO4]2(OH)2.

Містить (%): Al2О3 — 35,16; BeO — 17,24; SiO2 — 41,4; Н2О — 6,2. Сингонія моноклінна.

Утворює пластинчасті, таблитчасті, коротко- і довгопризматичні кристали, багаті гранями; агрегати сноповидної і напівсферичної форми. Безбарвний, білий або забарвлений в блакитний, синій, жовтий, жовтувато- або смарагдово-зелений кольори. Прозорий. Блиск скляний, на зламі жирний.

Твердість 7,5. Густина близько 3,1. Спайність довершена в одному напрямі. Розщеплення досконале, паралельне клінопінакоїду. При терті електризується.

Евклаз — ендогенний мінерал. Продукт розкладання берилу в пегматитах і в низькотемпературних альпійських жилах.

Асоціація: польовий шпат, кварц, топаз, берил, слюда, кальцит, анкерит, хлорит.

Зустрічається в міаролових порожнинах гранітних пегматитів; у ґрейзенах і високотемпературних кварцових жилах; в альпійських жилах спільно з кристалами адуляру, кварцу і флюориту.

Утворення великих скупчень дрібнококристалічного евклазу пов'язано з флюоритизацією, мусковітизацією, турмалінізацією, хлоритизацією вапняків і гранітів.

У екзогенних умовах евклаз стійкий, зустрічається в алмазоносних і золотоносних пісках. Прозорий евклаз — коштовний камінь.

Головні родовища: Кольсва (Швеція), Альто-Момос (Еквадор), Кашмір (Індія), Лукан-газі (Танзанія), Івеланн (Норвегія); Примор'я, Саха, Забайкалля, Урал (Росія) та ін.

Його типове місце розташування — Ору-Прету, штат Мінас-Жерайс, південно-східний регіон, Бразилія, де він зустрічається з топазом. Зразок мінералу зберігається у Національному музеї природознавства, Париж, Франція, № 3303.

Евклаз — один з гол. компонентів берилієвих руд.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]