Координати: 47°49′4.8000000999922″ пн. ш. 35°11′4.2000000999996″ сх. д. / 47.81800° пн. ш. 35.18450° сх. д. / 47.81800; 35.18450
Очікує на перевірку

Національний університет «Запорізька політехніка»

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Запорізький національний технічний університет)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Національний університет «Запорізька політехніка»
НУ "ЗП", ЗНТУ
47°49′4.8000000999922″ пн. ш. 35°11′4.2000000999996″ сх. д. / 47.81800° пн. ш. 35.18450° сх. д. / 47.81800; 35.18450
Назва латиноюNational University «Zaporizhzhia polytechnic»
Країна Україна[1]
Гаслолат. Vivere est cogitare (укр. Жити – значить мислити)
Засновано19 листопада 1900
День вишу19 листопада
РекторГрешта Віктор Леонідович
Студентів7403
Співробітників876 нпп
Докторів52
Професорів58
Кандидатів439
Доцентів377
ПриналежністьМОН України
Членство уКоаліція з покращення оцінки дослідженьd[2]
ВипускникиКатегорія:Випускники Запорізького національного технічного університету
Штаб-квартираЗапоріжжя
Адреса69063, вул. Жуковського, 64
Сайтzp.edu.ua
Нагороди
орден «Знак Пошани»
Мапа
CMNS: Zaporizhzhia National Technical University у Вікісховищі

Національний університет «Запорізька політехніка» — провідний державний заклад вищої освіти на Південному Сході України. Найстаріший університет регіону, заснований 1900 року.

Рішенням Міністерства освіти і науки України університету надано ліцензію на провадження освітньої діяльності на першому (бакалаврському), другому (магістерському) та третьому (освітньо-науковому/освітньо-творчому) рівнях вищої освіти[3]. У 2022 р. університет здійснював підготовку за 41 спеціальністю 20 галузей знань.

Історія університету

[ред. | ред. код]

Історія закладу освіти розпочалася 1900 року. Саме тоді у повітовому місті Олександрівськ (з 1921 року — Запоріжжя) було створено перше в Україні середнє семикласне механіко-технічне училище, яке готувало висококваліфікованих техніків-механіків для промислових підприємств. Директором училища був інженер і педагог Д. М. Поддєрьогін, який очолював його протягом 18 років.

Одночасно з навчальною роботою здійснювалося будівництво основних приміщень. Були споруджені головний триповерховий корпус (нині — головний), а також майстерні, гімнастичний павільйон, житлові будинки для співробітників. У навчальному корпусі розмістилися аудиторії, фізичні і механічні кабінети, лабораторії, актова зала, магазин з продажу готових виробів.

Наприкінці 1-го десятиріччя XX ст. в училищі одночасно навчалися 240 осіб. Його випускники успішно працювали на машинобудівних підприємствах, що сприяло підвищенню авторитету та визнанню училища. Його вважали одним з найкращих не лише в Україні, але й в Європі.

У 1920 році училище реорганізоване у Запорізький індустріальний технікум з чотирирічним навчанням (з правами вишу). З листопада 1922 року відповідно до нової системи народної освіти в Україні (до 1930 року) технікум був навчальним закладом, який готував інженерів-механіків для сільгоспмашинобудування та інженерів для машинобудування. Чимало випускників технікуму стали відомими спеціалістами промисловості, державними діячами.

У 1930 році технікум був перетворений на інститут сільгоспмашинобудування, який готував інженерів за чотирма спеціальностями: тракторна і сільськогосподарська справа, обробка металів і ливарна справа.

Впродовж наступних 10 років дипломи інженерів в інституті одержали 782 особи, які надалі працювали на запорізьких заводах — комбайновому, моторобудівному та інших. Випускники тих років добрим словом згадували викладачів — М. М. Івлева, Л. А. Унгера, В. О. Жубрицького, доцентів О. І. Гурвича, О. Г. Діденка, В. В. Мартиненка, Б. С. Натапова, Л. Г. Ісакова, Г. О. Яковенка.

У важкі роки війни понад 500 студентів і викладачів вишу пішли на фронт, понад 300 студентів і викладачів були відзначені за виявлені ними героїзм і мужність бойовими орденами і медалями. Понад 50 українських воїнів не повернулися додому з війни: офіцери — артилеристи Григорій Бобров та Микола Іванченко, льотчик-винищувач Олексій Козачков, рядові Віктор Божко та Анатолій Артюх та інші.

У 1941 році інститут був евакуйований до міста Барнаул Алтайського краю, продовжував там готувати фахівців для народного господарства. А згодом на базі запорізького інституту створили Алтайський політехнічний інститут[en].

Після визволення Запоріжжя від німецько-фашистських загарбників у 1944 році був організований Запорізький автомеханічний інститут, який через три роки став Запорізьким інститутом сільськогосподарського машинобудування, а 1955 року перейменований на машинобудівний інститут. 1980 року за велику роботу з підготовки кадрів для народного господарства виш нагороджено орденом «Знак пошани». З 1930 до 1995 року виш підготував понад 41 тисячу інженерів, з них 825 — для зарубіжних країн.

Вагомий внесок у розвиток авіаційної промисловості зробив випускник вишу колишній директор ВО «Моторобудівник» Герой Соціалістичної Праці, доктор технічних наук, професор В. І. Омельченко.

Зважаючи на вагомий внесок інституту у підготовку інженерних кадрів для Запорізького регіону, а також високий рівень науково-педагогічного потенціалу, матеріально-технічної і навчально-методичної бази, за постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 1994 року на базі машинобудівного інституту створено технічний університет.

У серпні 2001 року Указом Президента України університету надано статус «національного».

26 червня 2019 року на фасаді центрального корпусу вишу відкрили гранітну табличку трьома мовами «Національний університет „Запорізька політехніка“». В ході святкового заходу з флагштока спустили прапор Запорізького національного технічного університету, який віднині зберігається в музеї університету. Замість нього над технічним університетом замайорів прапор «Запорізька політехніка». З нагоди перейменування університету на території установи відкритий парк «Політехнічний»[4].

За час існування вишу було підготовлено понад 67 тисяч фахівців, серед яких приблизно 1000 — для країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Станом на початок 2000-х в університеті навчалося 10,8 тисяч студентів — найбільша кількість за всю історію вищого навчального закладу. Підготовка професіоналів тоді проводилася за 38 спеціальностями.

  • Головний корпус університету, 1924 рік
    Головний корпус університету, 1924 рік
  • Головний корпус збоку, 2008 рік
    Головний корпус збоку, 2008 рік
  • Фасад головного корпусу, 2013 рік
    Фасад головного корпусу, 2013 рік
  • Фасад корпусу, 2020 рік
    Фасад корпусу, 2020 рік
  • Фасад головного корпусу, 2021 рік
    Фасад головного корпусу, 2021 рік

Університет сьогодні

[ред. | ред. код]

Університет готує фахівців за денною, заочною та дуальною формами здобуття вищої освіти. НУ «ЗП» сьогодні — це 5 інститутів, 13 факультетів; 65 кафедр; 9 навчально-лабораторних корпусів із новітнім обладнанням; 5 студентських гуртожитків на 2300 місць, у тому числі — один сімейний; бібліотека з книжковим фондом у понад один мільйон примірників літератури; розвинені інформаційні мережі з виходом у глобальну комп'ютерну систему Internet та мережу Міністерства освіти і науки України «Уран»; редакційно-видавничий відділ; комп'ютерна друкарня; дві спортивно-оздоровчі здравниці — на Дніпрі та Азовському узбережжі, санаторій-профілакторій, медичний центр, спортивний та харчовий комплекси, потужна адміністративно-господарська частина тощо.

Корпус № 2, вул. Гоголя, 64

У бібліотеці університету відкрито зал електронної інформації. Користувачі можуть працювати з електронними копіями журналів та видань Інформелектро, мають доступ до повнотекстових журналів інформаційного центру EBSCO (EBSCO Information Services) та видавництва Springer (Springer Science+Business Media), є можливість роботи у віртуальних читальних залах провідних бібліотек світу.

В університеті в останні роки інтенсивно впроваджуються цифрові технології, значно зросла кількість сучасних комп'ютерів: зараз вона становить понад 650 одиниць. Такий показник відповідає сучасному західноєвропейському рівню.

Викладацький склад налічує понад 800 осіб, з яких 437 мають наукові ступені і вчені звання, в тому числі 58 доктори наук, професорів. Із числа викладачів 24 особи обрані дійсними членами і членами-кореспондентами Національної академії наук і галузевих академій України, 11 мають почесні звання заслужених діячів науки і техніки, заслужених працівників освіти, лауреатів Державної премії.

Нині в університеті здобувають освіту 11303 студенти, з них 7403 студенти — за денною формою. Університет має військову кафедру з підготовки офіцерів запасу для Збройних сил України одночасно із здобуттям вищої освіти за денною формою. Підготовча робота з майбутніми абітурієнтами здійснюється у Центрі доуніверситетської підготовки у формах підготовчого відділення, підготовчих курсів, школи вихідного дня.

Навчально-науково-виробничий центр «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти» здійснює підготовку та перепідготовку фахівців за чотирма спеціальностями. Особи, які вже мають вищу освіту, а також студенти денної форми здобуття освіти мають можливість одержати другу вищу освіту з отриманням відповідної кваліфікації.

Понад 1500 студентів здобувають вищу освіту заочно на факультетах університету.

З 1997 до 2020 роки університет очолював професор Сергій Бєліков. Під його керівництвом Університет став потужним освітнім і науково-дослідним комплексом, який оснащений сучасним дослідницьким обладнанням та виконує великий обсяг фундаментальних і прикладних досліджень. У ньому працюють відомі наукові школи в таких галузях: ливарне виробництво; матеріалознавство і термічна обробка; зварювальні процеси; радіотехніка і мікроелектроніка; механіка динамічних систем; теплотехніка; технічна кібернетика; фізика твердого тіла. Університет видає науково-технічних журнали: «Нові матеріали в металургії та машинобудуванні», «Радіоелектроніка, інформатика, управління», «Електротехніка та електроенергетика».

29 грудня 2021 року, у другому турі виборів ректора, перемогу отримав професор кафедри фізичного матеріалознавства, кандидат технічних наук Віктор Грешта[5].

В університеті здійснюється підготовка наукових кадрів вищої кваліфікації в аспірантурі і докторантурі, працюють спеціалізовані вчені ради із захисту дисертацій.

Погруддя Дениса Поддєрьогіна

За роки свого існування університет підготував понад 60 тисяч фахівців, серед яких майже 1000 — громадяни іноземних країн Азії, Африки, Європи, Латинської Америки. Підтримуються ділові, наукові, освітянські та культурні зв'язки із закладами вищої освіти Австрії, Бельгії, Іспанії, Китаю, Німеччини, Польщі, Румунії, Франції та інших країн.

При Національному університеті «Запорізька політехніка» створено «Запорізький регіональний центр політехнічної освіти», який об'єднує понад 40 шкіл, ліцеїв, коледжів, технікумів міста Запоріжжя та області. До складу НУ «ЗП» входять 5 фахових коледжів у Запоріжжі та Запорізькій області.

Відкрито навчальне відділення «Освіта для бізнесу», яке готує кадри для бізнес-структур.

Машинобудівний інститут

[ред. | ред. код]

Машинобудівний факультет

До складу факультету належать випускові кафедри: технології машинобудування; технології авіаційних двигунів; металорізальних верстатів та інструментів; деталей машин і підйомно-транспортних механізмів; обробки металів тиском, а також загальноосвітня кафедра вищої математики.

Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти з таких спеціальностей:

  • 131 – «Прикладна механіка» (освітні програми: «Технології машинобудування», «Обладнання та технології пластичного формування конструкцій машинобудування»);
  • 133 – «Галузеве машинобудування» (освітні програми: «Металорізальні верстати та системи»,

«Підйомно-транспортні, дорожні, будівельні, меліоративні машини і обладнання»);

  • 134 – «Авіаційна та ракетно-космічна техніка» (освітні програми: «Авіаційні двигуни та енергетичні установки»; «Технології виробництва авіаційних двигунів та енергетичні установки»).

Транспортний факультет

До складу факультету належать випускові кафедри: автомобілів; транспортних технологій; двигунів внутрішнього згорання, а також загальноосвітня кафедра нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки. Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти зі спеціальностей:

  • 133 – «Галузеве машинобудування» (освітні програми: «Колісні та гусеничні транспортні засоби»; «Двигуни внутрішнього згорання»);
  • 275 – «Транспортні технології» (освітні програми: «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)»; «Транспортні технології (на залізничному транспорті)»).

Фізико-технічний інститут

[ред. | ред. код]

Факультет будівництва, архітектури та дизайну

До складу факультету належать випускові кафедри будівельного виробництва та управління проектами; дизайну; композиційних матеріалів, хімії та технологій; підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, а також загальноосвітні кафедри механіки та охорони праці і навколишнього середовища.

Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти з таких спеціальностей:

  • 022 – «Дизайн» (освітня програма: «Дизайн»);
  • 073 – «Менеджмент» (освітні програми: «Управління проектами»; «Менеджмент в будівництві»);
  • 076 – «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (освітні програми: «Економіка підприємства»; «Економіка агропромислових формувань»; «Підприємницька діяльність»);
  • 132 – «Матеріалознавство» (освітня програма: «Композиційні та порошкові матеріали, покриття»);
  • 191 – «Архітектура та містобудування» (освітня програма: «Архітектура та містобудування»);
  • 192 – «Будівництво та цивільна інженерія» (освітня програма: «Промислове і цивільне будівництво»).

Інженерно-фізичний факультет

До складу факультету входять випускові кафедри: фізичного матеріалознавства; машин і технології ливарного виробництва; обладнання та технології зварювального виробництва.

Факультет здійснює підготовку фахівців за денною та заочною формами здобуття освіти з таких спеціальностей:

  • 131 – «Прикладна механіка» (освітні програми: «Обладнання та технології ливарного виробництва»; «Технології та устаткування зварювання»; «Відновлення та підвищення зносостійкості деталей і конструкцій»);
  • 132 – «Матеріалознавство» (освітні програми: «Прикладне матеріалознавство»; «Термічна обробка металів»);
  • 136 – «Металургія» (освітня програма: «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів і сплавів»);

Електротехнічний факультет

До складу факультету належать випускові кафедри: електропостачання промислових підприємств; електричних машин; електричних та електронних апаратів; електроприводу та автоматизації промислових установок, а також загальноосвітні кафедри: теоретичної і загальної електротехніки; фізики та іноземних мов.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальності 141 – «Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка» за такими освітніми програмами:

  • «Електротехнічні системи електроспоживання»;
  • «Енергетичний менеджмент»;
  • «Електричні машини і апарати»;
  • «Електромеханічне обладнання енергоємних виробництв»;
  • «Електромеханічні системи автоматизації та електропривод».

Інститут інформатики та радіоелектроніки

[ред. | ред. код]

Факультет радіоелектроніки та телекомунікацій

До складу входять випускові кафедри: радіотехніки та телекомунікацій, мікро- та наноелектроніки, інформаційних технологій електронних засобів, захисту інформації, а також кафедра прикладної математики. Факультет здійснює підготовку фахівців за денною і заочною формами здобуття освіти зі спеціальностей:

  • 125 – «Кібербезпека» (освітні програми: «Системи технічного захисту інформації, автоматизація її обробки», «Безпека інформаційних і комунікаційних систем»);
  • 151 – «Автоматизація та комп'ютерно-інтегровані технології» (освітні програми: «Інтелектуальні мехатронні та робототехнічні системи», «Екологічні прилади та системи»);
  • 152 – «Метрологія та інформаційно-вимірювальна техніка» (освітня програма «Якість, стандартизація та сертифікація»);
  • 153 – «Мікро- та наносистемна техніка» (освітня програма: «Мікро- та наноелектронні прилади і пристрої»);
  • 172 – «Телекомунікації та радіотехніка» (освітні програми: «Радіотехніка», «Інформаційні мережі зв'язку», «Телемедичні та біомедичні системи», «Радіоелектронні апарати та засоби»,

«Інтелектуальні технології мікросистемної радіоелектронної техніки»).

Факультет комп'ютерних наук і технологій

До складу факультету входять випускові кафедри: комп'ютерних систем та мереж; програмних засобів; системного аналізу та обчислювальної математики. Факультет здійснює підготовку фахівців за такими спеціальностями:

  • 121 – «Інженерія програмного забезпечення» (освітні програми: «Програмне забезпечення систем», «Інженерія програмного забезпечення»);
  • 122 – «Комп'ютерні науки» (освітні програми: «Інформаційні технології проектування»;

«Системи штучного інтелекту»);

  • 123 – «Комп'ютерна інженерія» (освітні програми: «Комп'ютерні системи та мережі», «Спеціалізовані комп'ютерні системи»);
  • 124 – «Системний аналіз» (освітня програма: «Інтелектуальні технології та прийняття рішень в складних системах»).

Економіко-гуманітарний інститут

[ред. | ред. код]

Факультет економіки та управління

До складу факультету належать випускові кафедри: фінансів, банківської справи та страхування; обліку і оподаткування; менеджменту; маркетингу та логістики, а також загальноосвітні кафедри фізичної культури, олімпійських та неолімпійських видів спорту; економічної теорії та підприємництва. Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей:

  • 071 – «Облік і оподаткування» (освітня програма «Облік і аудит»);
  • 072 – «Фінанси, банківська справа та страхування» (освітня програма «Фінанси і кредит»);
  • 073 – «Менеджмент» (освітня програма «Менеджмент організацій і адміністрування»);
  • 075 – «Маркетинг» (освітня програма «Маркетинг»);
  • 076 – «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (освітня програма «Організація торгівлі та комерційна логістика»);
  • 281 – «Публічне управління та адміністрування» (освітня програма «Регіональне управління»).

Гуманітарний факультет

До складу факультету належать випускові кафедри: міжнародних економічних відносин; теорії та практики перекладу, а також загальноосвітні кафедри: українознавства та загальної мовної підготовки; філософії; політології та права.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей:

  • 035 Філологія (спеціалізація 035.041 Філологія (германські мови та літератури (переклад включно) перша – англійська));
  • 292 Міжнародні економічні відносини (спеціалізація «Міжнародний бізнес»).

Інститут управління і права

[ред. | ред. код]

Факультет міжнародного туризму та економіки

До складу факультету належать випускові кафедри: туристичного, готельного та ресторанного бізнесу; економіки та митної справи, а також загальноосвітні кафедри: інформаційних технологій в туризмі; іноземних мов професійного спілкування.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей:

  • 051 – «Економіка» (освітні програми: «Управління персоналом та економіка праці»; «Цифрова економіка та електронний бізнес»; «Митна справа»);
  • 076 – «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» (освітня програма «Економіка та організація електронної торгівлі та біржової діяльності»);
  • 241 – «Готельно-ресторанна справа» (освітня програма «Готельно-ресторанна справа»);
  • 242 – «Туризм» (освітня програма «Туризмознавство»)

Факультет управління фізичною культурою та спортом

До складу факультету належать випускові кафедри: управління фізичною культурою та спортом; фізичної терапії та ерготерапії; спеціальної освіти.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей

  • 016 – «Спеціальна освіта» (освітня програма «Корекційна освіта»);
  • 017 – «Фізична культура і спорт» (освітня програма «Фізичне виховання»);
  • 227 – «Фізична реабілітація» (освітня програма «Фізична терапія, ерготерапія»).

Юридичний факультет

До складу факультету належать випускові кафедри: кримінального, цивільного та міжнародного права; конституційного, адміністративного та трудового права; загальноправових та політичних наук.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей:

  • 081 – «Право» (освітня програма «Правознавство»);
  • 262 – «Правоохоронна діяльність» (освітня програма «Правоохоронна діяльність»);
  • 052 – «Політологія» (освітня програма «Політологія»).

Факультет соціальних наук

До складу факультету належать випускові кафедри: соціальної роботи; психології; журналістики.

Факультет здійснює підготовку фахівців зі спеціальностей:

  • 053 – «Психологія» (освітня програма «Психологія»);
  • 061 – «Журналістика» (освітня програма «Журналістика»);
  • 231 – «Соціальна робота» (освітня програма «Соціальна робота»);
  • 232 – «Соціальне забезпечення» (освітня програма «Управління соціальним закладом»).

Кампуси і корпуси

[ред. | ред. код]

Університетське містечко розташоване на площі 14,2 гектарів з зонуванням території:

  • навчальна — 7,8 га;
  • житлова з розміщенням гуртожитків — 2,25 га;
  • оздоровча — 3,8 га;
  • інше — 0,35 га.

На цій площі розміщено 7 навчальних корпусів, спортивний комплекс, адміністративний та господарський корпус.

Університет має 5 гуртожитків з житловою площею 25 тис. м2 та забезпечує 100 % поселення студентів. До одного з гуртожитків поселяються сімейні студенти.

У головному корпусі університету розміщені їдальня, актова зала, редакційно-видавничий відділ, центр інформаційних технологій, а також аудиторії, лабораторії, комп'ютерні класи. Кількість основних комп'ютерних класів кафедрального та факультетського рівнів в університеті — 43. Комп'ютери також використовуються в багатьох лабораторіях університету, де поєднується лабораторне обладнання з комп'ютерним при дослідженні різних алгоритмів та технологій. Загальна кількість сучасних комп'ютерів, які використовуються в навчальному процесі, становить 1430 шт. В університеті впроваджена інформаційна технологія Wi-Fi.

Крім того, університет є лідером серед усіх ВНЗ України з використання кластера НТУУ «КПІ». У доповіді наукового керівника Центру суперкомп'ютерних обчислень проф. Петренка А. І. була наведена інформація щодо використання потужності кластера різними установами. Згідно з діаграмою, наведеною в доповіді, наприклад, у 2009 році Університет використав понад 15 відсотків процесорного часу кластера НТУУ «КПІ».

Наукова бібліотека має 4 абонементи, 8 читальних залів на 454 місця. Загальний фонд бібліотеки становить 933742 примірники. Комп'ютерна мережа бібліотеки налічує 2 сервери, 7 сканерів, 7 принтерів, 2 ксерокси та 76 комп'ютерів, об'єднаних в єдину інформаційну мережу. Електронна бібліотека університету ефективно поповнюється електронними підручниками і навчально-методичними матеріалами, які розробляються викладачами університету.

Ректори

[ред. | ред. код]

Почесні доктори, професори та випускники

[ред. | ред. код]

Нагороди та репутація

[ред. | ред. код]

Університет присутній у багатьох рейтингах вищої освіти України. Інтегрована за рейтингами оцінка Національного університету «Запорізька політехніка» вища від середньої по Україні. Університет є провідним закладом вищої освіти на Південному Сході України. За рейтингом ТОП-200 університетів України 2021 р. він посів 35 місце.[15]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Directory of Open Access Journals — 2003.
  2. ↑ https://web.archive.org/web/20231109092552/https://coara.eu/coalition/membership/
  3. ↑ Національний університет "Запорізька політехніка" | Реєстр суб'єктів освітньої діяльності. registry.edbo.gov.ua.
  4. ↑ На фасаді головного корпусу ЗНТУ встановили табличку з новою назвою (фото) // Репортер, 2019-06-26 (рос.)
  5. ↑ «Запорізька політехніка» з четвертого разу обрала ректора // Перший Запорізький, 2021-12-30
  6. ↑ Ректори. НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЗАПОРІЗЬКА ПОЛІТЕХНІКА» (укр.). 1 липня 2022. Процитовано 14 грудня 2023.
  7. ↑ Указ президента України 868—2019.
  8. ↑ Николай Михайлович Евдокименко. politrada.com (рос.). Процитовано 14 грудня 2023.
  9. ↑ Игорь Саулович Клейнер. politrada.com (рос.). Процитовано 14 грудня 2023.
  10. ↑ Національна академія наук України http://www1.nas.gov.ua/rsc/psc/Scientists/K/Pages/Koval'AD.aspx [Архівовано 2019-08-09 у Wayback Machine.]
  11. ↑ Наукова періодика України - НБУВ Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. www.irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 14 грудня 2023.
  12. ↑ Першим заступником голови Запорізької обласної ради обрано Єгора Семенкова, заступником – Владислава Марченка. www.rada.zp.ua. Процитовано 26 березня 2016.
  13. ↑ Славетні запоріжці http://sites.znu.edu.ua/news_details/news_id=6659&lang=ukr
  14. ↑ ПЕЙЧЕВ Георгий Иванович | Технологические системы. web.archive.org. 20 серпня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2014. Процитовано 14 грудня 2023.
  15. ↑ Рейтинг університетів України "Топ-200 Україна 2021" « Новини « Євро Освіта. euroosvita.net.

Джерела

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Національний_університет_«Запорізька_політехніка»&oldid=43771066