Йозеф Гофман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Йозеф Гофман
Josef Franz Maria Hoffmann
нім. Josef Hoffmann
Народження15 грудня 1870(1870-12-15)[1][2][…]
Смерть7 травня 1956(1956-05-07)[1][2][…] (85 років)
ПохованняВіденський центральний цвинтар[6]
КраїнаАвстро-Угорщина, Австрія
НавчанняВіденський університет, Віденська академія мистецтв[7] і Віденська академія мистецтв (1895)[6]
ВчителіОтто Вагнер[6] і Karl von Hasenauerd[6]
Діяльністьархітектор, дизайнер, педагог, скульптор, дизайнер ювелірних прикрас, furniture designer, викладач університету, художній керівник
Праця в містахВідень, Брюсель, Кельн
Найважливіші спорудиПалац Стокле в Брюселі,
Poldihaus в Кладно,
Санаторій у Пуркерсдорфі
ЧленствоDeutscher Werkbundd і Віденська сецесія (1905)[6]
ЗакладВіденський університет прикладних мистецтв[6]
УчніJosef Horacekd[8], Carl Witzmannd[9], Hans Steindld[10], Karl Vodakd[11], Наум Слуцький[d][12], Marianne Leischingd, Отто Прутшерd[13], Gustav Berand[14] і Eugen Mayerd[15]
НагородиРимська премія
CMNS: Йозеф Гофман у Вікісховищі

Йозеф Франц Марія Гофман (нім. Josef Franz Maria Hoffmann; 15 грудня 1870(18701215), Пірніц, нині Бртніце, Чехія — 7 травня 1956, Відень) — австрійський архітектор та дизайнер.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Музей Йозефа Гофмана у Бртніце

Навчався у Віденській художньо-промисловій школі у Карла Газенауера.

У 1895 році здобув Римську премію та можливість поїхати до Італії для навчання. Після поїздки до Італії став помічником дизайнера в студії Вагнера у Відні. Зазнав сильний вплив архітектора Чарлза Войсі і «четвірки з Глазго».

У квітні 1897 року разом з Йозефом Ольбріхом, Густавом Клімтом і Коломаном Мозером заснував Віденську сецесію, перша виставка якох відбулася в 1898 році. На ній він представив оформлення кімнати, розроблене під впливом ідей про синтез мистецтв.

У 1899 році почав викладацьку діяльність у школі прикладного мистецтва при Австрійському музеї мистецтва і промисловості у Відні.

У 1900 році змінив Ольбріха на посаді головного проектувальника фешенебельного передмістя Відня Гоге-Варте. У передмісті ним були побудовані чотири вілли (1901–1905).

У 1900 році, після другої виставки Сецесії, в якій брали участь провідні майстри англійського модерну, запрошений до Англії, де співпрацював з Чарлзом Макінтошем і познайомився з роботами Чарлза Ешбі і його «Гільдією ремесел».

До 1902 виробив свій власний стиль, для якого характерний акцент на контур і пропорції.

У 1903 році разом з Мозером створив «Віденські майстерні» з проєктування, виробництва і продажу високоякісних предметів домашнього побуту (до 1933), що здобули світову популярність. Його першою важливою спорудою став санаторій у Пуркерсдорф (1903–1905), в якому зодчий наблизився до стилю свого вчителя Вагнера.

Після зустрічі в 1905 році з великим бельгійським промисловцем Стокле почав роботу над одним з найважливіших для архітектури початку XX століття спорудою — палацом Стокле (Брюссель), який нині віднесений до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

У 1907 році разом з Петером Беренсом, Йозефом Ольбріхом та іншими заснував «німецький Веркбунд», який ставив собі за мету поліпшення ремісничого навчання. Знову повернувся до ідей Сецессіону лише в 1939 році, але організація була закрита нацистами.

Творчість

[ред. | ред. код]

Був ведучим представником віденського «модерну», але раціональністю ряду своїх робіт прокладав шлях функціоналізму.

Серед його проєктів:

Примітки

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Veronesi G., Josef Hoffmann, Mil., 1956.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]