Колядин
| село Колядин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Талалаївська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA74080190130014204 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1932 |
| Населення | 37 |
| Площа | 5,04 км² |
| Густота населення | 7,34 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17252 |
| Телефонний код | +380 4634 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°44′10″ пн. ш. 32°57′42″ сх. д. / 50.73611° пн. ш. 32.96167° сх. д.Координати: 50°44′10″ пн. ш. 32°57′42″ сх. д. / 50.73611° пн. ш. 32.96167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
146 м[1] |
| Водойми | річка Лисогір |
| Найближча залізнична станція | Талалаївка |
| Відстань до залізничної станції |
18 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17252, село Березівка, вулиця Слави, 2 |
| Карта | |
  Колядин | |
 Колядин | |
| Мапа | |
| |
Коля́дин (Колядський, Колядсько-Онопрієвський) — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Лисогору, за 18 км від залізничної станції Талалаївки і за 3 км від села Березівки. Населення — 37 осіб, площа — 5,04 км².
Історія[ред. | ред. код]
Село, як хутір без назви, вперше згадується під 1869 роком[2]. Входив до складу до Прилуцького повіту Полтавської губернії.
1886 року в хуторі Колядському налічувалось 13 дворів козаків, 14 хат, 78 жителів. Входив до Березівської волості 2-го стану. За 1 версту від нього містився хутір Онопрієв, в якому 1886 року було 2 двори козаків, 3 хати, 14 жителів. До 1908 року обидва хутори згадуються в історичних джерелах окремо (Колядський — 28 жителів, Онопрієв — 61 житель), 1910 року — вже разом під назваю хутір Колядсько-Онопрієвський: 17 господарств, з них козаків — 16, селян — 1, налічувалось 98 жителів, у тому числі 4 ткачі, 1 візник, 5 поденників, 4 займалися іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Було 104 десятини придатної землі.
У 1911 році на хуторі Онопрієв жило 100 осіб (44 чоловічої та 46 жиночої статі)[3]
З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Роменської округи УСРР.
В складі України[ред. | ред. код]
З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 20 дворів, мешкало 39 жителів.
До 2020 року було підпорядковане Березівській сільській раді.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Погода в селі Колядині. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 травня 2008.
- ↑ Трехверстовка Черниговской области. Военно-топографическая карта. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2021. Процитовано 6 грудня 2021.
- ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (Російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 304 з 562.
Література[ред. | ред. код]
- Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : «Аспект-Поліграф», 2007. — 560 с. — ISBN 978-966-340-221-5.
| ||||||||
| |||||||||||
