Контркультура
Контркульту́ра — в широкому значенні напрям розвитку культури, який активно протистоїть «офіційній» традиційній культурі, будь-які форми девіантної поведінки. В такому розумінні контркультура зближається з поняттям альтернативної культури, синонімами якої є – «неофіційне мистецтво», «нонконформізм», «дисидентське мистецтво», андерґраунд, андерґраунд (мистецтво). В більш вузькому і конкретному значенні термін «контркультура» вживається для означення форми протесту проти культури «батьків», що поширилася серед частини американської молоді в 60-х — на початку 70-х років XX ст (Контркультура 60-тих).[1]. Цей неологізм вперше використаний у 1968 Теодором Рошаком. Ознайомлення з працями теоретиків контркультури, наприклад Герберта Маркузе та Жана-Поля Сартра, дає можливість ширше уявити її соціально-історичний зміст.
Поняття «конткультура» вперше було застосовано американським соціологом Теодором Роззаком (Т. Roszak) в роботі «Створення контркультури: Роздуми про технократичне суспільство та його молодіжну опозицію» (Theodore Roszak. The making of counter culture: Reflection on the Technocratic Society and its Youthful Opposition, 1969), в якій започатковано теорію контркультури як результат осмислення нових процесів в молодіжному русі США та країнах Європи в 1960-і роки.
Контркультура була розглянута Роззаком як романтичний виклик нонконформістської молоді традиційній культурі, заснованій на раціоналізмі, але не спроможної захистити людство від ядерної загрози (домінанти суспільного занепокоєння того часу). Контркультура «закликає в більшому ступені до особистого значення людських спільнот, аніж до технічних та індустріальних цінностей», радикальна критика технократії здійснюється «в значно більшому ступені, ніж це притаманно традиційним ідеологіям».[2]
Хоча різні контркультурні підтечії існували в багатьох суспільствах, тут термін стосується саме значнішого феномену, що досяг критичної маси, розцвітав та зберігався і розвивався протягом довгого часу. Контркультурний рух виражав етос, прагнення, та мрії певної частини населення протягом ери соціального вияву цайтгайсту. Важливо розрізняти терміни «контркультура» та «субкультура».
Контркультурні кола в Європі 19-того століття включали представників романтизму, богеми, та денді. Інший рух існував в більш уривчасті формі в 1950-тих, як в Європі, так і в США, в формі розбитого покоління, яке в 60-тих змінили хіппі та противники війни у В'єтнамі.
Термін набув популярності у новинних медіа, і використовувався для посилання на соціальну революцію яка прокотилась Північною Америкою, Західною Європою, Японією, Австралією, та Новою Зеландією протягом 1960-тих та початку 1970-тих.
Контркультура з часом зазвичай перетворюється на мейнстрим, а потім на класику[3][неавторитетне джерело].
- Андерґраунд
- Андерґраунд (мистецтво)
- Мейнстрим
- Самвидав
- Нонконформізм
- Альтернативна музика
- Радянська рок-музика
- ↑ Конспект лекцій з культурології[недоступне посилання з липня 2019]
- ↑ The Making of a Counter Culture: Reflections of the Technocratic Society and Its Youthful Opposition / Theodore Roszak. Garden City, N.Y. : Doubleday, — Anchor books. 303 pages, 1969 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 квітня 2018. Процитовано 20 квітня 2018.
- ↑ Поцілили в десятку ОЛЕКСАНДРА ГОРОДЕЦЬКА, СЕРГІЙ ВОЛОХОВ — «КОНТРАКТИ» № 16-17 КВІТЕНЬ 2008Р. Архів оригіналу за 13 вересня 2015. Процитовано 20 січня 2013.
- Контркультура // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 520.
- Контркультура // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 269. — 634 с.
- Dugald Baird, How International Times sparked a publishing revolution, The Guardian, 17 July 2009 [Архівовано 2 квітня 2020 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про культуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |