Крістіан Дяконеску
Крістіан Дяконеску рум. Cristian Diaconescu | |||
| |||
---|---|---|---|
10 березня — 28 грудня 2004 | |||
Спадкоємець: | Моніка Маковей | ||
| |||
22 грудня 2008 — 1 жовтня 2009 | |||
| |||
24 січня — 7 травня 2012 | |||
Попередник: | Теодор Баконскі | ||
Спадкоємець: | Андрей Марга | ||
Народження: |
2 липня 1959 (64 роки) Бухарест | ||
Країна: | Румунія | ||
Релігія: | Румунська Православна Церква | ||
Освіта: | Бухарестський університет | ||
Партія: | Соціал-демократична партія (Румунія) (2009) і People's Movement Partyd (2022) | ||
Крістіан Дяконеску (рум. Cristian Diaconescu; *2 липня 1959, Бухарест) — румунський політик, дипломат, юрист. Колишній віце-президент сенату, був міністром юстиції в уряді Адріана Настасе (з 10 березня по 28 грудня 2004) і міністром закордонних справ в уряді Еміля Бока (2008—2009). З 24 січня 2012 був призначений міністром закордонних справ в уряді Бока. Колишній міністр закордонних справ в уряді Міхая Резвана Унгуряну.
Був радником президента Траяна Бесеску з травня 2012 до 30 квітня 2014.
Навчання[ред. | ред. код]
В 1983 закінчив юридичний факультет Бухарестського університету. У тому ж році був призначений суддею сільськогосподарського районного суду; 1984–1990 був суддею 4-го окружного суду Бухареста. У 2007 Дяконеску захистив докторську дисертацію в галузі права міжнародної торгівлі в Академії економічних досліджень.
Професійна кар'єра[ред. | ред. код]
У період з 1990 - 2000 займав різні посади в Міністерстві закордонних справ в тому числі:
- Координатор відділу політико-військового співробітництва МЗС ОБСЄ;
- Дипломат Постійного представництва Румунії при міжнародних організаціях у Відні, заступник глави місії з політико-військової безпеки ОБСЄ;
- Директор структур ОБСЄ та субрегіонального співробітництва з Міністерством закордонних справ;
У 2000, приймаючи до уваги його досвід в міжнародних переговорах, МЗС довірило Дяконеску важливу міжнародну місію, призначивши його заступником генерального секретаря Організації Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС).
Паралельно своїй професійній кар'єрі, Дяконеску займався викладацькою і науковою діяльностю як один із засновників Фонду Jamestown Foundation. У 2007 Дяконеску отримав науковий ступінь в області права.
З 2002 член СДП, в цьому ж році разом з іншими депутатами соціал-демократичної партії, заснував UNPR і був обраний його почесним президентом з моменту створення, пізніше був висунутий як кандидат на пост президента Румунії.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Був міністром в урядах:
- Адріана Настасе (березень 2004 - грудень 2004);
- Еміля Бока (грудень 2008 - жовтень 2009);
- Міхая Резвана Унгуряну (березень 2012 - травень 2012).
Міністр юстиції[ред. | ред. код]
У березні 2004 Дяконеску був призначений міністром юстиції з метою проведення переговорів в процесі приєднання Румунії до Європейського Союзу.
Дяконеску займав пост віце-президента з прав людини і голови оборони громадського порядку і національної безпеки Сенату і заступника голови Сенату.
Кандидатура на місцевих виборах 2008[ред. | ред. код]
На місцевих виборах у квітні 2008 був кандидатом від СДП на пост мера Бухареста. Він зайняв третє місце в першому турі з 12,33 % голосів. Його обійшли Сорін Опреску (30,12 %), який був обраний мером в другому турі, і Василе Блага (29,56 %).
Міністр закордонних справ[ред. | ред. код]
З грудня 2008 займав посаду міністра закордонних справ в першому уряді на чолі з Емілем Бок, восени 2009 пішов з уряду, у відповідь на звільнення міністра внутрішніх справ Дена Ніка.
UNPR[ред. | ред. код]
Дяконеску разом зі своїм колишнім колегою по партії Габріелем Опря заснували нову політичну партію лівого спрямування під назвою Національний союз за прогрес Румунії і вже на першому з'їзді 30 квітня 2010 Дяконеску був обраний почесним президентом нової партії.
З лютого 2011 є одним з чотирьох заступників Голови Сенату. Рік по тому, в січні 2012 був призначений міністром закордонних справ в уряді Еміля Бока, а потім (після відставки Бока) залишився на цій посаді, щоб продовжити свою роботу в уряді на чолі з Міхаєм Резван Унгуряну.
Фонд народного руху[ред. | ред. код]
Дяконеску був одним з ініціаторів створення Фонду народного руху. 7 червня 2014 на позачерговому з'їзді партії, Дяконеску був обраний кандидатом на пост президента. 11 червня 2014 був обраний президентом Фонду народного руху.
Джерела[ред. | ред. код]
- Site oficial
- Cine ne sunt miniștrii - Cristian Diaconescu - Ministerul Afacerilor Externe [Архівовано 7 серпня 2016 у Wayback Machine.], 18 decembrie 2008, Amos News
- cristiandiaconescu.ro
- https://www.facebook.com/CristianDiaconescuRomania [Архівовано 18 серпня 2019 у Wayback Machine.]
- https://ro.linkedin.com/pub/cristian-diaconescu/a7/673/a07[недоступне посилання з квітня 2019]
|