Магда Гесслер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Магда Гесслер
Magda Gessler
Народилася10 липня 1953(1953-07-10)[1] (71 рік)
Варшава, Польська Народна Республіка[2]
Країна Республіка Польща
Діяльністьшеф-кухарка, художниця, телеведуча
Alma materКоролівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо і XXII Liceum Ogólnokształcące im. Jose Marti w Warszawied
Знання мовпольська
Конфесіяправослав'я
БатькоМирослав Іконович
Брати, сестриPiotr Ikonowiczd
IMDbID 3371174
Сайтmagdagessler.pl

Магда Гесслер, справжнє ім'я Магдалена Дарія Гесслер, з родини Іконович (народилася 10 липня[4] 1953 року в Коморові) — польська рестораторка, власниця чи співвласниця кількох ресторанів, художниця, письменниця, оглядачка та телевізійна особистість.

Молодість

[ред. | ред. код]

Народилася в Коморові[5]. Батько Мирослав Іконович походив з Віленського краю[6] (мати М. Іконовича родом з Каліша, її родина мала італійське коріння)[7], був кореспондентом Польської Агенції Преси, натомість мати, Ольга Борковська, була російського походження [8][9][10] і займалася гастрономією. Брат Магди Гесслер, Пйотр Іконович[11] - лівий політик, юрист і журналіст. Її хрещеним батьком був друг родини Рішард Капусцінським[12].

Дитинство провела в Софії та на Кубі[13], що було пов’язано з професійною діяльністю батька. Закінчила навчання в XXII загальноосвітньому ліцеї імені Хосе Марті у Варшаві. У 60-х роках ХХ століття вона та її родина оселилися в Гавані, а через кілька років у Мадриді, де вона закінчила курс живопису в Королівській академії образотворчих мистецтв св. Фердинанда[14].

Вільно володіє іспанською, німецькою та італійською мовами, також говорить англійською та португальською мовами.

Кар'єра в галузі громадського харчування

[ред. | ред. код]
Магдалена Гесслер на рамковій конференції TVN у Варшаві 2017 року

Опублікувала три кулінарні книги: «Кухня моя пристрасть» (червень 2005 р.), «Я люблю готувати — рецепт життя Магди Гесслер» (жовтень 2007 р.) та «Кухонні революції. Рецепти Магда Гесслер» (листопад 2012 р.)[15]. З 12 червня 2010 року пише кулінарні колонки у тижневику «Wprost»[16], а з 5 березня 2012 року також у тижневику «Newsweek». Керує вебсайтом SmakiZycia.pl.

З 6 березня 2010 року була ведучою програми TVN «Кухонні революції», а з жовтня 2017 року до осені 2019 року вела програму на Food Network «Сексі кухня Магди Гесслер», якої було створено п’ять сезонів[17]. У 2019 році була ведучою двох сезонів програми на Food Network «Відкриття Магди Гесслер»[18]. З 2 вересня 2012 року вона є членкинею присяжних польського варіанту програми «MasterChef». Навесні 2016 та 2019 років виступала гостею у 1-му та 4-му випусках програми «MasterChef Junior Poland», а у 2017 та 2018 роках була присяжною у спеціальному виданні «MasterChef — Найкращі».

16 грудня 2010 року її було нагороджено Міністром сільського господарства та розвитку сільських районів за просування польської продукції[19].

У лютому 2014 року налагодила співпрацю з ярмарком традиційних та екологічних продуктів «Regionalia»[20].

Вона стала обличчям компанії ZM Peklimar SA, що виробляє ковбасу під назвою «Besos»[21][22][23].

Інші підприємства

[ред. | ред. код]

Створила власну колекцію скатертин та серветок для лляної фабрики Жирадув[24] та настільної гри «Кухонний покер»[25].

Зіграла в одному з епізодів серіалу TVN «Няня» (2008)[26] та «На спільній» (2014)[27]. Знялась у польському трейлері шостого сезону серіалу Netflix «Помаранчевий — хіт сезону» (2018)[28]. Озвучила черепашку Магду в анімаційному фільмі «Ням!» (2011)[29].

У 2019 році була героїнею реаліті-шоу «Старша пані мусить перевернутись»[30] та гостею у програмі «Big Brother»[31].

Брала участь у рекламних кампаніях бренду Ulgix, який виробляє засоби, що сприяють виходу кишкових газів та покращують процеси травлення[32][33][34].

Особисте життя

[ред. | ред. код]

У 80-х роках XX століття вийшла заміж за Волхарта Мюллера (1942–1987[35]), кореспондента тижневика «Der Spiegel» у Мадриді[36]. Після його смерті повернулася до Польщі і вийшла заміж за Пйотра Гесслера, члена сім'ї варшавських рестораторів, сина Збігнева Гесслера та брата Адама Гесслера[37]. Після поділу сімейного бізнесу в 1991 році Пйотр та Магдалена Гесслер отримали ресторан «U Fukiera» у Варшаві. Іноді її плутають з Мартою Гесслер, власницею ресторану «Qchnia Artystyczna» та квіткового магазину «Warsztat Woni» у Варшаві. Обидві — чергові дружини Пйотра Гесслера, звідси і причина однакових прізвищ[38][39].

Її нинішній чоловік — Вальдемар Козеравський, сімейний лікар з естетичної медицини, який живе в Торонто, в Канаді[40][41].

Живе в Лом’янкі під Варшавою, декларує визнання православ'я[42][43].

У 2018 році зізналася, що страждає на параліч трійчастого нерва[44].

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 2008: «Няня» — в ролі служниці (епізод 106)
  • 2011 рік: «Ням!» — в ролі черепахи Магди (дубляж)
  • 2014: «На спільній» — в ролі самої себе.

Нагороди та номінації

[ред. | ред. код]
Рік Приз Категорія Результат Джерело
2011 Wiktory 2010 Найбільше телевізійне відкриття Перемога [45]
2012 Telekamery 2012 ТВ-особистість Перемога [46]
2013 Telekamery 2013 Номінація [47]
Plejada Top Ten 2013 «Завжди на висоті» Перемога [48]
2014 Telekamery 2014 ТВ-особистість Номінація [49]
2017 Telekamery 2017 Номінація [50]
2018 Telekamery 2018 Номінація [51]

Коментарі

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ http://www.inyourpocket.com/poland/lodz/Magda-Gessler_72732f
  3. ↑ Magda Gessler on Instagram: “Kocham was dzis moje urodziny, Lece dowas juz wkrotce .. na chmurce w kształcie milosci seca” (англ.). instagram.com. Процитовано 11 липня 2019.
  4. ↑ Magdalena Gessler jako datę swojego urodzenia podaje dzień 9 lipca[3].
  5. ↑ Kuchenne rewolucje, TVN – odcinek 5, sezon 13
  6. ↑ Zawód korespondent, Ikonowicz, Mirosław. 1 січня 2008. Архів оригіналу за 22 жовтня 2014. Процитовано 24 травня 2020.
  7. ↑ Che Guevara szczerze opowiadał mi, co myśli o socjalizmie radzieckim. Rozmowa z Mirosławem Ikonowiczem. Архів оригіналу за 23 січня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  8. ↑ Magda Gessler – Gotowanie mnie uspokaja. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 24 травня 2020.
  9. ↑ Magda Gessler ma rosyjskie korzenie. 8 квітня 2012. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 24 травня 2020.
  10. ↑ Magda Gessler nie na żarty. 2014. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 24 травня 2020.
  11. ↑ Powrót brata. 43 (2268): 3. Архів оригіналу за 6 листопада 2018. Процитовано 24 травня 2020.
  12. ↑ Uwaga! Mogę eksplodować!. Архів оригіналу за 25 жовтня 2011. Процитовано 24 травня 2020.
  13. ↑ Magda Gessler: Fidel Castro często bywał u nas w domu [Архівовано 19 липня 2018 у Wayback Machine.], dziennik.pl z 08.12.2014 [dostęp 2016-03-12].
  14. ↑ Zaklęte rewiry. 45 (2323): 26.
  15. ↑ Nareszcie! Przepisy Magdy Gessler dla wszystkich – oficjalna strona Kuchenne Rewolucje [Архівовано 22 жовтня 2020 у Wayback Machine.].
  16. ↑ Wprost 24 – Felietoniści [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.].
  17. ↑ „Azja Express”, „Masterchef”, serial „Diagnoza”. Co zobaczymy jesienią w TVN?. 2 серпня 2017. Архів оригіналу за 28 липня 2019. Процитовано 24 травня 2020.
  18. ↑ "Odkrycia Magdy Gessler" już od 6 października!. 3 жовтня 2019. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  19. ↑ Magda Gessler nagrodzona za promocję polskich produktów. 16 грудня 2010. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 травня 2020.
  20. ↑ Produktów Tradycyjnych i Ekologicznych Regionalia Smaki Życia Magdy Gessler z Targami Regionalia. 5 лютого 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  21. ↑ Ohyda! Internautka pokazała zawartość jej parówek „Besos”, архів оригіналу за 22 жовтня 2020, процитовано 24 травня 2020
  22. ↑ Magda Gessler zasmakowała klęski na rynku wędliniarskim? Parówki „Besos” znikają z rynku{{citation}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  23. ↑ Sygnowane przez Magdę Gessler parówki Besos znikają z rynku – Mięso wędliny ryby, архів оригіналу за 20 лютого 2020, процитовано 24 травня 2020
  24. ↑ Kolekcja M. Gessler (strona magdagessler.lensklep.pl) [Архівовано 25 листопада 2011 у Wayback Machine.].
  25. ↑ "Kuchenny Poker" z Magdą Gessler. Kupuj składniki, gotuj, inwestuj w lodówkę, zgarniaj premię od restauratorki. I strzeż się karalucha | Dziennik Zachodni (пол.), архів оригіналу за 15 листопада 2019, процитовано 24 травня 2020
  26. ↑ FilmPolski.pl – Niania. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  27. ↑ Magda Gessler wkracza do akcji! – oficjalna strona Na Wspólnej TVN. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  28. ↑ Magda Gessler jako więźniarka. Musicie to zobaczyć!. 27 липня 2018. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  29. ↑ Magda Gessler debiutuje w dubbingu – zwiastun animacji „Mniam!”. 21 вересня 2011. Архів оригіналу за 18 березня 2014. Процитовано 24 травня 2020.
  30. ↑ 1,2 mln widzów nowego programu „Starsza pani musi fiknąć”. Hitem odcinek z Magdą Gessler. 25 жовтня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  31. ↑ 406 tys. widzów „Big Brothera” w TVN7. Hitem odcinek z Magdą Gessler. 30 вересня 2019. Архів оригіналу за 26 травня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  32. ↑ Magda Gessler reklamuje Ulgix Total jako „ciętą ripostę na dyskomfort po posiłku” (wideo), архів оригіналу за 22 жовтня 2020, процитовано 24 травня 2020
  33. ↑ Magda Gessler reklamuje preparat Ulgix Wzdęcia Max, архів оригіналу за 29 жовтня 2020, процитовано 24 травня 2020
  34. ↑ Magda Gessler reklamuje preparat na wzdęcia, архів оригіналу за 9 липня 2019, процитовано 24 травня 2020
  35. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  36. ↑ Kobieta smaku. 37 (2671): 38—42. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 24 травня 2020.
  37. ↑ Gesslerowie od kuchni [Архівовано 2012-07-16 у Archive.is], Anita Błaszczak, |Rzeczpospolita, 23-12-2010.
  38. ↑ Książki do jedzenia. 50 (2534): 69.
  39. ↑ Familie ze smakiem. 12 (2496): 40.
  40. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 24 травня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  41. ↑ Magda Gessler tańczy z córką Larą. Wideo jest hitem Internetu | Dzień Dobry TVN (пол.), архів оригіналу за 8 травня 2020, процитовано 24 травня 2020
  42. ↑ Balet z nożami. Magda Gessler od kuchni. 9 квітня 2012. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 24 травня 2020.
  43. ↑ Marta Grycan i Magda Gessler – Kuchenne ambicje. Архів оригіналу за 5 жовтня 2015. Процитовано 24 травня 2020.
  44. ↑ Magda Gessler dostała paraliżu twarzy. To koniec jej występów w telewizji?. 27 вересня 2018. Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  45. ↑ Wiktory 2010 rozdane (пол.).
  46. ↑ Laureaci – Telekamery 2012 (пол.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  47. ↑ Ogłoszono nominacje do Telekamer 2013 (пол.). 31 грудня 2012. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  48. ↑ Kogo nagrodziliśmy w 2013 roku? (пол.). 16 травня 2013. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  49. ↑ Telekamery 2014: Nominacje! (пол.). 18 листопада 2013. Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  50. ↑ Oto nominacje w plebiscycie Telekamery "Tele Tygodnia" (пол.). 29 листопада 2011. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2020.
  51. ↑ Telekamery Tele Tygodnia 2018: Kim są nominowani? (пол.). 11 грудня 2017. Архів оригіналу за 7 квітня 2020. Процитовано 24 травня 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Juliusz Ćwieluch, Zaklęte rewiry Gesslerów, „Przekrój” nr 13/2006.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Магда_Гесслер