Неморозька волость
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Неморозька волость | ||||
Центр | Неморож | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 12 825 (1886) | |||
Населення | 7992 осіб (1886) | |||
Густота | 57 осіб / км² | |||
Неморозька волость — адміністративно-територіальна одиниця Звенигородського повіту Київської губернії з центром у селі Неморож.
Станом на 1886 рік складалася з 9 поселень, 7 сільських громад. Населення — 7992 особи (3952 чоловічої статі та 4040 — жіночої), 1038 дворових господарства[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 6416 | 4206 |
Приватної власності | 6156 | 3081 |
Іншої власності | 253 | 196 |
Загалом | 12825 | 7483 |
Поселення волості:
- Неморож — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 1229 осіб, 167 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, 2 водяних млини, винокурний завод.
- Водяники — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 1660 осіб, 160 дворів, православна церква, католицька каплиця, школа, лікарня, 2 постоялих будинки, 3 вітряних млини.
- Мурзинці — колишнє власницьке село при річці Гнилий Тікич, 485 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.
- Мизинівка — колишнє власницьке село при річці Бучинівка, 718 осіб, 103 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.
- Озірна — колишнє власницьке село, 1105 осіб, 70 дворів, православна церква, 3 постоялих будинки.
- Попівка — колишнє власницьке село, 1666 осіб, 205 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Смільчинці — колишнє власницьке село, 935 осіб, 130 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 4 вітряних млини.
- Стара Буда — колишнє власницьке село при річках Бучинівка та Недобаєва, 700 осіб, 92 двори, православна церква, школа, постоялий будинок.
Старшинами волості були:
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |