Васильків (Звенигородський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Васильків
Країна Україна Україна
Область Черкаська область
Район Шполянський
Рада Васильківська сільська рада
Код КАТОТТГ UA71020330030048216
Облікова картка Васильків 
Основні дані
Засноване XIV століття[1]
Населення 2356
Поштовий індекс 20624
Телефонний код +380 4741
Географічні дані
Географічні координати 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д. / 48.97889; 31.31556Координати: 48°58′44″ пн. ш. 31°18′56″ сх. д. / 48.97889° пн. ш. 31.31556° сх. д. / 48.97889; 31.31556
Середня висота
над рівнем моря
158 м
Водойми річки: Шполка, Князька
Найближча залізнична станція Васильків (зупинний пункт)
Місцева влада
Адреса ради с. Васильків, вул. Центральна, 176
Сільський голова Дубина Іван Михайлович
Карта
Васильків. Карта розташування: Україна
Васильків
Васильків
Васильків. Карта розташування: Черкаська область
Васильків
Васильків
Мапа
Мапа

Василькі́в — село в Україні, у Шполянському районі Черкаської області. У селі мешкає 2356 людей.

Географія[ред. | ред. код]

Біля села є поселення трипільської культури площею понад 50 га (перша половина IV тис. до н. е.). Поруч із ним — поселення ранньої залізної доби (VII—V ст. до н. е.). Знахідки з трипільського поселення (посуд із розписом) зберігаються у Національному музеї історії України.

Через село проходить залізниця Цвіткове-Христинівка, ділячи його на дві нерівних частини. Деякі поїзди зупиняються на з.п. Васильків, інші — тільки в Шполі.

У селі річка Князька впадає у Шполку.

Історія[ред. | ред. код]

Васильків Шполянського р-ну, Черкащина. Церква св. Миколи, 1792 р.
Васильків Шполянського р-ну, Черкащина. Церква св. Миколи, 1792 р.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Шполянської волості Звенигородського повіту Київської губернії мешкало 2400 осіб, налічувалось 404 дворових господарств, існували православна церква, 3 постоялих будинки, лавка та 13 вітряних млинів[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3489 осіб (1694 чоловічої статі та 1795 — жіночої), з яких 3453 — православної віри[3].

6 лютого 1944 року поблизу Василькова відбувся бій підрозділів 230-го гвардійського стрілецького полку 80-ї гвардійської стрілецької дивізії з німецькими танками. Зі складу 2-го стрілецького батальйону в ході бою відзначилися бійці 4-ї та 6-ї стрілецьких рот, 2-ї протитанкової роти.

24 лютого 1944 року неподалік села в урочищі Гнилець відбувся ще один бій з німцями, які наступали з боку с. Капустине. О 7:00 було проведено розвідку боєм, о 10:00, збільшивши кількість піхоти зі 100 до 250 чоловік, за підтримки 2-х танків, ворог розпочав атаку. Активна частина бою тривала до 15:00, після чого просування нацистів було зупинене. Наступного дня бій продовжився. 25 лютого, противник силою 100-150 піхотинців, за підтримки бронетехніки неодноразово переходив в атаки. До кінця доби радянським воїнам вдалося підбити 4 танки і самохідну гармату, ще 2 самохідки було спалено, а 130 гітлерівців - знищено. Цього разу оборону Василькова вела 84-а стрілецька дивізія 53-ї армії. Воїнами лише одного 2-го батальйону 41-го стрілецького полку цієї дивізії було відбито 12 ворожих атак. В якості помічника командира 41-го стрілецького полку з постачання, участь у цих подіях брав уродженець села Сигнаївка Олександр Ісидорович Коваленко. Завдяки місцевим жителям йому вдалося повною мірою забезпечити свою частину продовольством.

Відомі люди[ред. | ред. код]

В селі народилась:

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]